Лімфатичні вузлики мигдаликів та їх клітинні елементи.

Лімфатичні вузлики мигдаликів мають будову, подібну до таких у кірковій речовині лімфатичного вузла. Вони крутої форми розміром біля 0,5-1,0 мм.

Усередині міститься строма з товстих покручених ретикулярних волокон, які мають циркулярний напрямок. У петлях ретикулярних волокон залягають клітини -лімфоцити, лімфобласти, макрофаги, ретикулоцити. У периферійній частині вузликів знаходяться малі лімфоцити у вигляді корони.

Лімфатичні вузлики покриті ретикулоендотеліальними клітинами, які лежать на ретикулярних волокнах. Серед них є багато макрофагів ("берегові макрофаги"). Центральна частина виглядає світлою і містить лімфобласти на різних стадіях розвитку, макрофаги, ретикулоподібні "дендритні клітини", лімфоцити. Ця ділянка називається гермінативним центром, центром розмноження, реактивним центром.

Типові макрофаги перетворюють корпускулярний антиген у молекулярний і концентрують його до кількості, яка викликає проліферацію і диференціювання розташованих поруч В-лімфоцитів (при безпосередній участі Т-хелперів). В-лімфоцити перетворюються в плазмоцити і виробляють антитіла. Різновидом макрофагів є відростчасті ("дендритні") клітини реактивних центрів. Вони можуть накопичувати на своїй поверхні антигени, які активують і залучають до імунної реакції В-лімфоцити.

Будова лімфатичного вузлика змінюється в залежності від фізіологічного стану організму Розрізняють чотири стадії таких змін:

І стадія - формування центру розмноження. Клітини мітотично діляться, вони представлені, в основному, малодиференційованими елементами лімфо-поетичного ряду.

ІІ стадія - реактивні центри стають великими і містять значну кількість клітин, які мітотично діляться.

3. стадія - навколо світлих центрів з'являється корона з малих лімфоцитів. Кількість молодих клітин і тих, що діляться, зменшується.

4. стадія — у центрі фігури мітозу і макрофаги поодинокі. Корона добре виражена і складається з клітин В-пам'яті. Стадія відносного спокою.

Виникнення і зникнення центрів відбувається протягом 2-3 діб.

Особливості будови язикового, глоткового, піднебінних та трубних мигдаликів. Лімфо-епітеліальне кільце.

Скупчення лімфоїдної тканини на межі ротової і носової порожнин з глоткою утворюють лімфо-епітеліальне глоткове кільце Вальдейера-Пирогова. Це мигда­лики: два піднебінних, два трубних, глотковий, язиковий і в шлуночку гортані -гортанний.

Піднебінні мигдалики розміщуються між піднебінно-язиковими та піднебін­но-глотковими дужками по обидва боки ротової частини глотки. Мигдалик має овальну форму і складається зі складок слизової оболонки. У власній пластинці складок розташовуються численні лімфатичні вузлики. На поверхні мигдалика слизова оболонка утворює 10 - 20, інколи вторинно розгалужених, вростань (крипт). Епітелій інфільтрований лейкоцитами. Власна пластинка слизової оболонки - це пухка волокниста сполучна тканина. М'язова пластинка слизової оболонки не виражена. Підслизова основа утворює навколо мигдалика сполучнотканинну капсулу. У ній зосереджені кровоносні і лімфатичні судини мигдаликів та їх нерви.

Язиковий мигдалик розташований в корені язика. Епітелій, що його покриває,-багатошаровий плоский незроговілий, інфільтрований лімфоцитами та грануло­цитами. На дні його крипт часто відкриваються вивідні протоки малих слинних залоз язика.

Глотковий мигдалик знаходиться в ділянці дорсальної стінки глотки між отворами слухових труб. Епітелій багаторядний війчастий. Патологічне роз­ростання тканин цього мигдалика при хронічному запаленні називається аденоїдами.

Трубний мигдалик локалізований у ділянці слухових труб.