Великі слинні залози порожнини рота. Розвиток та гістофізіологія.

У ротову порожнину відкриваються вивідні протоки трьох пар великих слинних залоз: привушних, підщелепних і під'язикових. Слинні залози являють собою складні альвеолярні або альвеолярно-трубчасті залози. Вони побудовані з кінцевих відділів і проток, які виводять секрет. Кінцеві відділи за будовою і характером секреторних клітин бувають трьох типів: білкові (серозні), слизові і змішані. Вивідні протоки слинних залоз поділяються на внутрішньочасточкові, які включають вставні і посмуговані, міжчасточкові протоки і протоку залози. За механізмом виведення секрету з клітин усі слинні залози належать до мерокринового типу.

Слинні залози мають екзокринні і ендокринні функції. Екзокринні - вироблення слини, яка зволожує їжу; секреція ферментів слини, які беруть участь у розщеп­ленні полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот, клітинних оболонок. Зі слиною в зовнішнє середовище виділяються різні органічні і неорганічні речовини (сечова кислота, креатинін, залізо, йод та інші). Захисна функція слинних залоз полягає у виділенні бактерицидної речовини - лізоциму. Ендокринна функція забезпечується наявністю в слині речовин типу гормонів - інсуліну, паротину, фактору росту нервів, фактору росту епітелію, тимоциттрансформуючого фактору, фактору летальності та інших.

Епітеліальні структури всіх залоз розвиваються з ектодерми (рис. 14). Закладка привушних залоз відбувається на восьмому тижні ембріогенезу. З епітелію ротової порожнини в мезенхіму починають рости епітеліальні тяжі в напрямку до правого і лівого вушних отворів. Від тяжів відгалужуються численні вирости, які спочатку формують вивідні протоки, а потім - кінцеві відділи. На 10 -12 тижнях у залозі наявна система розгалужених епітеліальних тяжів, на 4 - 6 місяці формуються кінцеві відділи, на 8 - 9 місяці в них з'являються просвіти. Вставні протоки і кінцеві відділи у плодів і дітей до дворічного віку містять слизові клітини (у дорослих - серозні). Капсула і прошарки сполучної тканини диференціюються на п'ятому місяці з мезенхіми.

Закладка підщелепної залози відбувається на шостому тижні ембріогенезу. На восьмому тижні серед епітеліальних тяжів з'являються просвіти. Кінцеві від­діли формуються на 16 тижні. Епітелій вивідних протоків спочатку двошаровий, а потім багатошаровий. Секреція починається у чотирьохмісячних плодів.

Під'язикові залози закладаються на восьмому тижні ембріогенезу у вигляді відростків від підщелепних залоз.

Особливості будови білкових, слизових і змішаних відділів.

Великі слинні залози (привушна, підщелепна, під'язикова) зовні оточені сполучнотканинною капсулою, мають часточкову будову. У прошарках сполучної тканини між часточками розташовані міжчасточкові протоки і кровоносні судини.

У залежності від виду секрету залози (серозний, слизовий або змішаний) кінцеві відділи мають різну будову. Білкові кінцеві відділи (привушна залоза) складаються з секреторних клітин конічної форми - білкових клітин (сероцитів) і міоепітеліальних клітин. Сероцити мають вузьку апікальну частину, яка виступає в просвіт кінцевого відділу. Базальна частина сероцита — широка, містить ядро. У сероциті добре розвинена гранулярна ендоплазматична сітка (базальна частина), міститься різна кількість секреторних гранул (апікальна частина) у залежності від фази секреторного циклу (рис. 15). Перша фаза - надходження в залозисту клітину сировини для синтезу, друга фаза - синтез, накопичення і оформлення секреторних гранул, третя фаза - виділення секрету з клітини, четверта фаза - відновлення початкового стану. Виділення секрету з клітин слинних залоз відбувається за мерокриновим типом (рис. 16). Між сероцитами в ацинусі (кінцевому відділі) привушної залози є щілини - міжклітинні секреторні канальці. Сюди з клітин виділяється секрет, який далі поступає в просвіт кінцевого відділу. Міоепітеліальні клітини складають другий несуцільний шар клітин. За походженням - це епітеліальні клітини, за функцією — це скоротливі елементи, які нагадують міоцити. Вони мають зірчасту форму і своїми відростками охоплюють кінцеві секреторні відділи. Міоепітеліоцити розташовуються між сероцитами і базальною мембраною, яка оточує ацинус.

У підщелепній залозі кінцеві секреторні відділи належать до білкових і змішаних. Кінцеві білкові відділи складаються з 10-18 серозних клітин. Змішані кінцеві відділи за розмірами більші, ніж білкові, і складаються з двох видів клітин — слизових і білкових. Слизові клітини мають сплющене ядро, розміщене базально. Цитоплазма цих клітин прозора і містить у секреторних гранулах муцин. З органел в мукоцитах переважає агранулярна ендоплазматична сітка. До слизових клітин збоку може прилягати невелика кількість білкових клітин у вигляді півмісяця ("серозні півмісяці" Джіануцці).

У під'язиковій залозі переважають змішані кінцеві відділи. Клітини півмісяців - серомукозні, з добре розвиненою гранулярною ендоплазматичною сіткою, їх секреторні гранули дають позитивну реакцію на муцин.