
- •1.Ознаки класифікації цп.
- •Глава 14 цінні папери.Стаття 194. Поняття цінного паперу
- •2. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.
- •2.Класифікація цп за класами, групами, видами.
- •3.Пайові цп та їх характеристика.
- •4.Боргові цп та їх характеристика.
- •5.Похідні цп та їх характеристика.
- •6.Інвестиційні якості цп.
- •Акції розрізняють За черговістю отримання доходу та обсягу прав власника:
- •За характером розпорядження:
- •Форми існування акцій
- •9.Векселі.
- •Види векселів
- •10.Державні цп.
- •11.Депозитарні розписки.
- •12.Форми випуску цп.
- •13.Цп іменні, на пред’явника та ордерні.
- •14.Інвестиційні фонди та компанії.
- •16.Реєстратор власників іменних цп та його функції.
- •17.Депозитарій (зберігач) цп та його функції.
- •Депозитарна діяльність зберігача цінних паперів-створення, реєстрація, ліцензії
- •Зберігач повинен розробити та затвердити відповідним органом управління такі документи:
- •18.Розрахунково-клірингова установа на фр та її функції.
- •19.Торговець цп, їх види та функції.
- •20.Андерайтинг.
- •21.Види професійної діяльності на фр.
- •22.Національна депозитарна система України.
- •23.Види фр та їх функції.
- •24.Фондова біржа та її функції.
- •25.Організаційна структура фондової біржі.
- •26.Вимоги до учасників фондової біржі.
- •27.Види угод з цп на фондовій біржі.
- •28.Лістинг цп.
- •Рівні лістингу. Лістингові цінні папери мають перший або другий рівень лістингу.[3] Перший рівень лістингу акцій
- •Другий рівень лістингу акцій . Унесення та перебування акцій у котирувальному списку 2-го рівня лістингу здійснюється за таких умов:
- •29.Вимоги до емітентів, цп яких котируються на фондовій біржі. Вимоги до емітентів
- •31. Фондові індекси.
- •32. Доход за цп.
- •33. Мета, завдання та елементи державного регулювання фр
- •34.Форми державного регулювання фр.
- •35. Регулюючі органи на фр: їх структура, функції та повноваження.
- •36. Формування системи державного регулювання фр в умовах перехідної економіки.
- •37. Методи захисту прав та інтересів інвесторів.
- •38. Законодавче регулювання фр в Україні.
- •39. Ліцензування професійної діяльності на фр.
- •40.Кваліфікаційні вимоги до фахівців фр.
- •41. Сертифікація фахівців фр.
- •42. Діяльність комерційних банків на фр.
- •43. Учасники фондового ринку
- •44. Емітенти цп.
- •45.Акціонерні товариства.
- •46.Органи управління акціонерних товариств.
- •47.Принципи корпоративного управління.
- •2. Права акціонерів
- •1. Товариство повинно сприяти реалізації та забезпечувати захист прав та законних інтересів акціонерів, зокрема:
- •48.Інсайдери та інсайдерська інформація.
- •49.Інвестори в цп.
- •50.Рейтинг цп.
- •51.Реєстрація випуску цп.
- •52.Моніторинг фр.
- •53.Контроль за дотриманням законодавства про цп.
- •54.Правозастосування на фр.
- •55.Розкриття інформації на фр.
- •56.Санкції за правопорушення на фр.
- •57.Саморегулювання на фр.
- •58.Міжнародні регулюючі організації на фр.
- •59.Регламентування діяльності на міжнародних фр.
- •Перелік екзаменаційних запитань.
- •Ознаки класифікації цп.
- •Перелік тестових запитань.
- •2. Акція — це цп, який...
- •4. Вкажіть відсутній термін:
- •Міжнародна організація комісій з цінних паперів (iosco) — це: ....
- •9. Підставою для делістингу (виключення цп із біржового списку) може бути: ....
- •14. Завданнями державного регулюючого органу на фр є ....
- •Перелік типових задач
20.Андерайтинг.
Андеррайтинг - розміщення цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про цінні папери та фондовий ринок (ст.17) м. Київ, 23 лютого 2006 року N 3480-ІV .
Однією з дуже важливих завдань, що стоїть перед компанією-емітентом, є ефективне розміщення випущених цінних паперів на первинному і вторинному ринках. Вирішенню цього завдання передує ряд операцій, пов'язаних з визначенням обсягу та ціни паперів підготовки до реєстрації, створення синдикатів інвестиційних фондів за передплатою або груп з продажу нових випусків; При цьому роль синдикатів полягає у зведенні емітента цінних паперів з потенційними покупцями Емітент ж вправі покласти управління процесом розміщення (надписання) на один інвестиційний фонд (компаній) або ж доручити таке управління кільком членом тимчасово сформованого на принципах розподілу прибутку синдикату. Синдикат не є юридичною особою. Створений таким чином синдикат гарантує емітенту первинне розміщення цінних паперів.
Організація випуску цінних паперів - це комплекс заходів, що реалізуються уповноваженими структурами і спрямований на формування інвестиційного пулу, реєстрацію випуску цінних паперів, а також гарантоване і вигідне розміщення цінних паперів.
Предметом розміщення можуть бути як корпоративні цінні папери (акції, облігації і євробонди), так і державні та муніципальні облігації (федеральні і субфедеральних облігаційні позики, муніципальні запозичення).
Розглянемо причини, які спонукають емітентів вдаватися до послуг організаторів і андеррайтерів випусків цінних паперів. У переважній більшості випадків «пересічному» російському емітенту - підприємству або муніципального утворення не під силу самостійно забезпечити як підготовчу частину процедури випуску цінних паперів, так і супроводити його розміщення «від початку до кінця». Організаційні та штатні ресурси емітента не дозволяють забезпечити належне фінансово-юридичний супровід заходів, і з великою часткою ймовірності розміщення випуску цінних паперів не відбудеться або через недотримання законодавства про ринок цінних паперів на етапі підготовки документів і реєстрації випуску, або через відсутність ринкового попиту на цінні папери.
Організація випуску цінних паперів та андеррайтинг випуску цінних паперів - суть різні форми посередницьких послуг на ринку цінних паперів, пов'язаних з розміщенням емісійних цінних паперів.
Так класичним варіантом організаційної структури випуску цінних паперів є участь в ній організатора випуску цінних паперів та емісійного синдикату, утвореного андеррайтерами.
Емісійний синдикат, як правило, очолюється лід-менеджером, в якості якого (в рамках невеликих обсягів емісій російських емітентів) може виступити і сам організатор.
Однієї з досить важливих завдань, що коштує перед компанією-емітентом, є ефективне розміщення випущених цінних паперів на первинному й вторинному ринках. Емітент вправі покласти керування процесом розміщення (надписання) на один інвестиційний фонд (компаній) або ж доручити таке керування декільком членом тимчасово сформованого на принципах поділу прибутку синдикату. Такий процес називається андеррайтингом.
АНДЕРРАЙТИНГ (від англ. underwriting — підписання) — розповсюджений метод розміщення цінних паперів нових випуськів на первинному ринку інвестиційними компаніями, банками й великими брокерськими фірмами; також називається й сам договір на розміщення цінних паперів між гарантом і емітентом.
Андеррайтер бере на себе зобов'язання перед емітентом по випуську й розміщенню цінних паперів на погоджених умовах і за винагороду. У міжнародній практиці андеррайтер виконує наступні функції.
1. Аналіз емітента - оцінка пропозиції емітента, підтвердження можливостей емітента виконати ті майнові права, які можуть бути закріплені в коштовних паперах, що випуськаються, оцінка рейтингу емітента і його паперів. Аналізуючи емітента, андеррайтер може визначити його положення на ринку, у галузі, до якої ставиться емітент, в економіці країни в цілому.
2. Підготовка емісії - надання допомоги емітенту при встановленні мети емісії, виборі типу цінних паперів, підготовці проспекту емісії, установленні зв'язку емітента із ключовими інвесторами, реєстрації випуську.
3. Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів їхнім першим власникам на основі висновку цивільно-правових угод на погоджені з емітентом умовах.
4. Послериночная підтримка - підтримка курсу розміщених цінних паперів протягом року.
5. Аналітична й дослідницька підтримка - контроль динаміки курсу цінних паперів, виявлення факторів, що роблять вплив на курс.
6. Організація субандеррайтинга, або інституціонального розміщення. Якщо андеррайтер, виконуючи свої ринкові функції, буде впевнений у тім, що для компанії й для ринку буде вигідно, щоб компанія мала багато акціонерів, він може бути готів до того, щоб запропонувати частина своїх комісійних іншим, розділивши з ними тягар гарантійної відповідальності або, навпаки, заздалегідь розмістити частина акцій у великих інвестиційних організаціях.