12.Форми випуску цп.

Цінні папери емітуються в різних формах випуску, які відображають умови емісії, обігу та використання цінних паперів. Форми випуску цінних паперів вибирає емітент, враховуючи вимоги законодавства та особливості його фінансового розвитку. Зокрема, у випадках, коли цінні папери постійно здійснюють обіг на фондовому ринку, доцільно вибрати таку їх форму випуску, яка найбільшою мірою забезпечує укладання та виконання з ними угод купівлі-продажу. В разі, коли цінні папери рідко використовуються з метою продажу та постійно знаходяться у власності інвесторів, більш раціонально використовувати інші форми.

Класифікація цінних паперів за формами випуску передбачає використання таких критеріїв:

1) в якому вигляді існують цінні папери; 2) характер відображення інформації про власника на бланкові цінного папера; 3) можливість для власника призначати уповноважену особу з метою здійснення одержаних прав.

Залежно від того, в якому вигляді емітовано цінні папери, вони можуть мати документарну або бездокументарну форму.

Документарна форма цінних паперів передбачає, що її власник встановлюється на підставі сертифіката цінного папера. Сертифікат цінних паперів – це документ на паперовому носії, що засвідчує право власності на цінний папір. Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть зберігатися відокремленим та колективним способами. Колективний спосіб зберігання цінних паперів – це спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде облік цінних паперів без зазначення їх номерів або інших індивідуальних ознак.

За бездокументарної форми зберігання власник встановлюється на підставі запису в системі реєстру або на рахунках у цінних паперах. Реєстри ведуть реєстратори іменних цінних паперів, а рахунки з цінними паперами – зберігачі. Перехід прав власності на цінні папери від одного суб'єкта до іншого з використанням бездокументарної їх форми випуску фіксується зарахуванням цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Підтвердженням права власності на цінні папери за умов випуску їх у бездокументарній формі є сертифікат. А в разі емісії цінних паперів – у бездокументарній формі (тобто за допомогою виписки з рахунку у цінних паперах) ведеться зберігачем. Разом з тим, такі виписки, згідно із законодавством України, не можуть бути предметом угод, що передбачають перехід власності на цінні папери.

Згідно з критерієм про відображення інформації щодо власників цінних паперів вони поділяються на такі категорії:

– іменні цінні папери;

– цінні папери на пред'явника.

Законодавством України передбачається використання ордерних цінних паперів.

Цінні папери на пред'явника, як правило, випускаються в документарній формі. В окремих випадках вони можуть функціонувати й у бездокуменарній формі. Щодо іменних цінних паперів, то їх випускають виключно у без документарній формі. На відміну від них ордерні цінні папери використовують тільки у документарній формі.

До недоліків використання документарних цінних паперів можна віднести:

– витрати на випуск сертифікатів цінних паперів;

– складність переоформлення прав власності на цінні папери (необхідна їх поставка та узгоджена робота з реєстратором).

Такі проблеми вирішуються, якщо здійснюють знерухомлення цінних паперів.