22. Теорія оптимального портфелю цінних паперів Марковіца.

Відповідно до концепції Г.Марковіца, поведінка учасників фінансового ринку визначається не тільки очікуваним максимальним доходом на свої інвестиції. Всі ц.п., як із високим, так і з низьким доходом, продаються й купуються. Справа в тому, що покупці враховують не тільки величину доходу, а й ступінь його невизначеності, тобто ризику, й кожний інвестор прагнне диверсифікувати свій портфель ц.п. Згідно з розробленою Г.Марковіцем теорією вибору раціонального портфеля інвестицій, інвестор має підібрати такий “набір” цінних паперів, який би знижував ризик втрати доходу або одержання надто малого доходу. Розрахунок ризику, що передбачається, здійснюється за відповідною моделлю. Ризик дорівнює величині відхилення очікуваного доходу випадкової змінної (тобто дивіденду) від її середнього рівня. Далі здійснюються відповідні розрахунки, мета яких полягає в зіставленні дивіденду і ризику, на основі чого корпорації (чи ін.юр. або фіз.особи) формують свої портфелі із різних видів ц.п. Такі портфелі були названі ефективними. Ефективність портфеля означає, що за даної структури ц.п. інвестор одержить очікуваний дохід за мінімального ризику. Підбір ц.п. здійснюється таким чином, щоб повніше, у більшій сумі були подані папери без значних коливань ринкових цін.  Отже, основними положеннями теорії оптимального портфеля ц.п. Г.Марковіца є: 1) вперше запропоновано пок-ки виміру ступеня ризику. До цього ризик вимір-ся інтуітивно. Ризик—це ступінь помилки під час прогнозуваннядоходів; 2) ризик інвест-ня може зменш. шляхом диверсифікації інвестицій шляхом збільш. к-ті компонентів інв. портфелю. При цьому слід здійснити вибір тих активів портфелю, доходи яких мають різну спрямованість і не залежать від одних і тих же факторів. Взаємозв”язок між доходами вимір-ся за допомогою коеф. кореляції . Негативна кореляція зменшує ризик, позитивна—збільшує; 3) існують відмінності між ризиком і доходом одного фін.інструменту та ризиком і доходом портфелю, що склад-ся з декількох фін. інструментів; 4) раціональний інвестор вибирає активи, які забезпечують менший ризик при заданому рівні доходу, або забезп. отримання більшого доходу при заданому рівні ризику. Т.ч. формується т.з. ефективний портфель. Лінія, що зв”язує всі ефективні інвестиції, в теорії наз. межа ефективності.

24. Модель оцінки капітальних активів (мока), її практичне значення.

Ця модель є одною з модифікацій ефективного портфелю. Основні положення:  В основу теорії покладено портфель, що скл-ся з активів, доля яких в портфелі відповідає їх долі на ринку – це ринковий портфель;  Існують т.з. безризикові активи. Вони забезпечують інвесторам невисокий, але стабільний доход;  Ці поняття (ринк. портфель, безриз. активи) дозвол. побудувати нову межу ефективності – лінію ринку капіталів. Лінія ринку капіталів змін. співвідн-ня ризик-доход на користь інвестора;  Для визн-ня зал-ті між очікув. доходом і ризиком заг. ризик поділ-ся на системат. (пов”яз. з ринком)-  та несист. (хар-ний для окремого активу).