19. Нетто-приведена вартість, її значення при виборі проекту

З обов»язання акціонерам є нетто-вартістю капіталу фірми, що відображає розмір власних, а не позичених у кредит коштів. в одноосібному володінні це капітал його власника, в компаніях з обмеженою відповідальністю – власників часток капіталу, тобто акціонерів. Капітал акціонерів склад-ся з двох частин: власне вкладеного в даний бізнес акціонерного капіталу та нерозподіленого прибутку. Акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників корпорації, подальших їхніх внесків, а також інвестицій інших акціонерів. Існує багато видів акцій, основними з яких є привілейовані та звичайні. Основні права звичайних акціонерів змінюються рідко. Але кожний випуск привілейованих акцій м.б. унікальним: змінюються терміни та умови сплати дивідендів з метою забезпечення інтересів компанії. Привілейовані акції бувають декількох видів: кумулятивні (невиплачені дивіденди накопичуються і мають бути виплачені до виплати дивід.по звич.акціях), некумулятивні (необ»явлені дивід.по них втрачаються назавжди), прив.акції, що беруть участь у прибутках (окрім регулярно одержуваного фіксованого доходу, власники нарівні з власниками звич.акцій беруть участь у розподілі прибутку, отримуючи додаткові дивіденди), що не беруть участі в прибутках (не дають власникам права на одержання додаткових дивідендів і права голосу в управлінні компанією), з регульованими дивідендами (це акції, дивіденди по яких періодично регулюються залежно від рівня доходу), конвертовані (дають право їхнім власникам поміняти привілейовані акції на певну кількість звич.акцій тієї самої компанії).  Звичайні акції дають право контролювати д-ть компанії. Вони дають право голосу на зборах акціонерів. Величина дивідендів не фіксується і відсутні гарантії на їхнє одержання.  Нерозподілений прибутоквідображає нагромадження тої частини прибутку корпорації, котра підлягає реінвестиції, тобто призначена для подальшого розширення вир-ва.

20. Ціна капіталу, ціна ц.П.

Вартість кап-лу корпорації оцінюється з двох точок зору. З точки зору корпорації, виходячи з поточної вартості очікуваних грошових потоків, ідеться про фін-ву вартість. З точки зору інвесторів, тобто тих, хто бажає купити ц.п. корпорації, -про ринкову вартість. Ринкова вартість кап-лу – це ціна капіталу. Вона має відображати рівень доходу, який корпорація згодна платити інвесторам за вкладення їхніх коштів у ц.п. корпорації. Спонукальні мотиви інвесторів, в свою чергу, полягають у бажанні мати певний доход на ті кошти, які вони вклали в ц.п. Вартість капіталу корпорації залежить від багатьох екон. і фін-х чинників: невизначеності в одержанні прибутку, тобто ризикованості інвестицій; конкурентної позиції, заборгованості тощо.  Ціна облігації склад-ся із суми теперішньої вартості грош.потоку майбутніх відсоткових платежів плюс теперішня вартість суми облігації, яка погашається при настанні строку. Ціна привілейованих акцій дорівнює відношеннюфіксованого дивіденду на акцію до дисконтної ставки.

21. Ризик та ціна капіталу.

Оцінка вартості активів корпорації пов”язана з поняттям ризику, що притаманний ринковій економіці. У теорії й практиці фінансів корпорацій широко застосовується поняття ризику, ризикових інвестицій. Ризик – це невизначеність в одержанні доходу взагалі або в одержанні того розміру доходу від інвестицій, на який розраховує інвестор. Тому при обчисленні очікуваного доходу корпорації й ціни її активів враховується ризик.

Згідно з розробленою Г.Марковіцем теорією вибору раціонального портфеля інвестицій, інвестор має підібрати такий “набір” цінних паперів, який би знижував ризик втрати доходу або одержання надто малого доходу. Розрахунок ризику, що передбачається, здійснюється за відповідною моделлю.

Ризик дорівнює величині відхилення очікуваного доходу випадкової змінної (тобто дивіденду) від її середнього рівня. Далі здійснюються відповідні розрахунки, мета яких полягає в зіставленні дивіденду і ризику, на основі чого корпорації (чи ін.юр. або фіз.особи) формують свої портфелі із різних видів ц.п. Такі портфелі були названі ефективними.

Ефективність портфеля означає, що за даної структури ц.п. інвестор одержить очікуваний дохід за мінімального ризику. Підбір ц.п. здійснюється таким чином, щоб повніше, у більшій сумі були подані папери без значних коливань ринкових цін.

Шарп продовжує розвивати теорію раціон. портфеля Марковіца. Він вводить важл. умову: на ФР обертається один із видів ц.п., який без ризику приносить інвестору дохід наперед відомого рівня. Це держ. облігації. При цьому інвестр є захищеним від ризику.  Відповідно до цієї теорії, співвідношення між ризиком і доходом формуються на кожну акцію.

Основна ідея полягає в тому, що амплітуда коливань висоти доходів на ц.п. визначає ризик. Якщо спостерігається неістотне коливання очікуваних доходів певних акцій, то інвест-ня в них є неризиковим. І, навпаки, ц.п. з доходами, які значно відхиляються від очікуваного рівня, є ризиковими.  Доход на оплачений акціонерами капітал з використанням цінової моделі ринку капіталів визначається за формулою: Ri=Rf+E(Rm)-Rf, де Ri- доход на оплачений капітал, Rf- ставка доходу без ризику, - системат. ризик, E(Rm)- очікуваний дохід. Формула показує, що очікуваний акціонерами доход від вкладень у ц.п. корпорації дорівнює ставці доходу на ц.п. без ризику плюс системат. ризик інвестицій, помножений на премію ринкового ризику.