5. Фінансова політика корпорації

Фінанси посідають центр. місце в управлінні корпорацій. Фінансовій політиці менеджери приділяють багато уваги. Зокрема, вони вирішують такі проблеми, як формування, залучення фін. ресурсів, визначення оптимальної структури капіталу компанії, випуск нових ЦП (акцій, облігацій), розробка дивід. політики тощо.

Необхідність проведення фін.політики випливає з фінансової функції корпоративних фінансів. Виконання цієї функції—необхідна умова безперервності відтворювального процесу. Одним з головн. питань є формув-ня фондів фін. рес-сів, джерел фін-ня госп. діял-ті підпр-в для забезпечення поточного фінансування коротко та довгострокових активів.

Фінансова політика тісно пов’язана з інвестиційною політикою корпорації, яка передбачає процес прийняття рішень по спрямуванню залучених фін.рес-сів з метою отримання прибутку та зростання капіталу корпорації. Взаємозв’язок між політиками визначається обмеженням фін.фондів і можливістю залучення коштів додатково.

6. Прийняття рішень, які визначають осн. Напрямки політики корпорації

В теорії управління фінансами корпорацій виділяють кілька проміжних цілей та 3 основні цілі, які визначають основні напрямки політики корпорації:

Проміжні цілі:

• виживання;

• втрати конкурентної боротьби;

• мінімізація витрат;

• максимізація обсягів виробництва;

• максимізація обсягів продажу;

• соціальна відповідальність корпорації як крупного виробника товарів і послуг, платника податків, роботодавця.

Основні цілі:

• максимізація прибутку;

• максимізація дивідендів;

• максимізація ринкової вартості акцій.

Кожна з цих цілей має свої переваги та недоліки.

Максимізація прибутку—найчастіше вважається оптимальною для будь-якої корпорації, що створюється з метою отримання прибутку; в той же час ця мета вступає в протиріччя з соціальною функцією корпорацій. Ще одним недоліком є особливість розподілу сформованого прибутку, що може визначати негативне ставлення окремих акціонерів до цієї цілі.

Максимізація дивідендів—на певному етапі розвитку в теорії про корпоративні фінанси постало питання про доцільність виплати дивідендів АТ. Це питання виникло з причини існування таких груп акціонерів, які не зацікавлені в отриманні дивідендів.

Саме максимізація ринкової вартості акцій є найприйнят-нішою ціллю діяльності АТ. Передумовою використання цієї цілі є існування ефективного фінансового ринку.

Ефективний фінансовий ринок забезпечує ефективне ціноутворення: ціна акції корпорації на ефективному фінансового ринку відображає інформацію про діяльність корпорації в минулому, її теперишнє становище та прогнози стосовно майбутнього.

7. Оптимальна структура капіталу корпорації

Найважливішим питанням в управл-ні фінансами корпорації є визначення оптимальної стр-ри К-лу. Стр-ра капіталу, тобто співвідношення між основн. джерелами формування фондів, відображається у правій частині балансу підпр-ва, що називається “Пасиви та сплачений капітал”. Сюди входять кор. та довг. борги корпорації, сплачений капітал (продаж привіл. і звич. акцій) та нерозп. прибуток.

Кожна корпорація прагне досягти оптимальності у співвідношенні між джерелами фінансування, тому що структура капіталу впливає на його вартість.

Проблема пошуку оптим.стр-ри К виникає з таких причин:

• вартість різних елементів К-лу відрізняється;

• комбінування різних елементів К-лу дозволяє підвищити ринкову оцінку всієї фірми.

Визначення оптим.стр-ри К-лу пов’язане з питанням: в яких формах слід залучати зовн. джерела? При розробці політики в галузі стр-ри К-лу менеджери ставлять перед собою певну мету. Вона полягає у збільшенні частини боргу, якщо необхідні кошти вигідніше придбати в кредит. В іншому випадку корпорація надасть перевагу фінанс-ню шляхом випуску нових акцій.

Взагалі, пошук оптим. структури К-лу – одне з найдискусійніших питань.