26.Теорія структури капіталу корпорації (теорія Міллера-Моділ”яні).

Стр-ра кап-лу – співвіднош між 2-ма част кап:боргом і акціон кап Поштовхом до роз-ку теорії стр-ри кап стала гіпотеза, висунута в 1958 р амер ек-ми М. Міллером та Ф.Моділ’яні, відпов до якої стр-ра кап не вплив на його вар-ть.Розвиток теорії стр-ри кап можна розділ на 2 етапи:1. До 1958, 2.після 1958.Відповідно всі теорії та моделі стр-ри кап-лу можна розділ на 2 групи: 1.теорія Мертона-Міллера-Моділ’яні, 2. Альтернативні теорії.

Традиц підхід: До 1958 року теорія стр-ри кап-лу не мала чітких моделей, які можна було довести математич. Існув певні твердж стосовно поведінки інвест-в, які грунтув-ся на аналізі прийн ріш тогочасн корпорац. Приймалося, що вар-ть борг кап-лу завжди нижча, ніж вар-ть акц кап-лу. Ця різниця поясн-ся меншим ризиком.WACC=ksWs+kdWd, kd<ks. Два осн принципи традиц підходу: 1.стр-ра кап-лу вплив на його вар-ть, 2. Існує такий оптимум, за якого вар-ть кап-лу буде мін, і відпов , макс-ся ринк вар-ть фірми.

Теорія М-М баз-ся на кількох дрпущеннях:

1.відсутні податки на прибуток фірми

2.відсутні податки на доходи власн-в акцій і облігац;

3.досконал ринок кап-лу , де відсутні комісійні витр

4.прив ос можуть одержув позики під той же % ,що й корпорація.

5. інформац. симетрія, коли інф-я однаково доступна для всіх субєктів ринку.

З врахув цих допущень М. і М. висунули і довели кілька тверджень, які дістали нзву теорем М.М.

1 теорема: Вар-ть фірми не залеж від стр-ри її кап-лу, а визнач-ся шляхом капіталізації її чист операц приб.( ЕВІТ).Vl=Vu= ЕВІТ/ WACC= ЕВІТ/ksu. Ця теор означ також, що вар-ть капіталу фірми не залеж від його стр-ри.

2 теорема: Вар-ть акц кап фін залежн фірми = сумі ціни акц кап фін незалежн фірми тієї ж групи ризику та премії за ризик. Розмір премії за ризик залежить від 2-х величин:-від співвіднош боргу та акц кап-лу; - від різниці в цінах між боргом та акц-м кап-м.

ksl=ksu+премія за ризик= ksu+( ksu-kd)*D/S

2 теорема констатує, що , що зі збільш частки боргу в стр-рі капіт фірми вар-ть її акц кап теж збільш , при чому математ точно.

Якщо об’єднати обідві теореми, то можна дійти висновку: збільш частки боргу в стр-рі кап не збільш ват-ть фірми, так як одночасно з цим зб-ся ціна її акц кап.

Заг висн теорії М-М 1: за відсутн податків як вар-ть фірми, так і WACC не залеж від стр-ри джерел фін-ня.

ksl

k ksu=WACC

kd

D/V

В 1963 автори теорії ввели до св моделі оподаткув прибутку фірми. З урахцв корпорат оподаткув сформульов раніш теореми почали вигляд так чин:

1 теорема: Вар-ть акц кап фін залежн фірми = сумі ціни акц кап фін незалежн фірми тієї ж групи ризику та та ефекту фін ліверіджу, який явл собою економію на зменш под-х платежів

Vl=Vu+T*D

Вар-ть фірми з боргом перевищ вар-ть фірми без боргу на велич T*D і вар-ть будь-якої корпорац максиміз-ся при 100%-му борговому фін-ні.

2 теорема: Вар-ть акц кап фін залежн фірми = ціні акц кап фін незалежн фірми тієї ж групи ризику та премії за ризик, величина якої залеж від різниці в цінах між акц-м кап-м та боргом ,від співвіднош боргу та акц кап-лу; і від ставки корпорат оподаткув.

ksl=ksu+премія за ризик= ksu+( ksu-kd)*D/S*(1-Т)

З введ до моделі корпорат податків висн 2 теор практичн не змін-сь. Лише враховуюч те, що якшо (1-Т)<1 , зрост вар-ті акц кап-лу відбув-ся з меншою швидкістю, ніж без податків.