Етіологія

Збудником є Corynebacterium diphtheria. Розрізняють 3 варіанти: gravis, mitis, intermedius. Характерна ознака збудника дифтерії – токсикотворення. Найважливішим із токсинів є екзотоксин, який визначає патогенність збудника, спричиняючи місцеве запалення і загальну інтоксикацію організму.

Відносно висока стійкість збудника в навколишньому середовищі:

• на різних предметах зберігаються до 15 діб;

• у воді та молоці до 20 діб;

• у пилові до 6 місяців.

Чутливий до деззасобів та високої t, багатьох антибіотиків.

Патогенез

Збудник через дихальні шляхи, локалізується слизова оболонка зіва, носа, глотки. Може поширюватись на гортань, трахею, бронхи.

У ділянці проникнення в тканини дифтерійної бактерії розмножуються з виділенням екзотоксину, що зумовлюють катаральне запалення, а потім некроз з утворенням фібрінозних плівок.

В кроносну систему збудники дифтерії не проникають.

Головну роль у розвитку захворювань та ускладнень грає екзотоксин.

Сприйнятливість

Сприйнятливість до захворювань приблизно 20%, решта людей унаслідок зараження може стати носіями.

У новонароджених до 6 місяців внаслідок трансплацентарної імунізації захворювань не буває.

Імунітет

У дітей після вакцинацїі імунітет зберігається 5-10 років. Ревакцинацію проводять в межах цього інтервалу.

До 70% дорослих не мають імунітету проти дифтерії.

Антитоксичний імунітет (після щеплення) не перешкоджає розмноженню дифтерійних бактерій у дихальних шляхах – вони можуть бути носіями.

Джерело збудника:

Хворі і бактеріоносії (м.б. після щеплень). Заразний період: - кінець інкубаційного періоду

• протягом клінічного перебігу;

• після одужання реконвалесцентне носійство 3-4тижні.

Інкубація:

2-10діб, переважно 3-5діб.

Механізм передачі

Збудник з дихальних шляхів хворого крапельним методом (при спілкуванні, через речі, руки, молоко).

Особливості епідпроцесу

Рівень захворюваності в різних країнах неоднаковий, що зумовлено об’ємом та якістю проведеної імунізації. Періодичність епід.процесу була 7-10 років. На початку 80-х років підвищується захворюваність в деяких країнах . інтенсифікація циркуляції збудника серед населення. Зростання захворювання дітей старших вікових груп і дорослих.

Специфічна профілактика

Адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина (АКДП)

Адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин (АДП)

Щеплення дітям з 3 міс. тричі з інтервалом 1 місяць.

Ревакцінація в 18 місяців одноразово.

Друга ревакцінація у 6 років, потім в 11, 14, 18 років.

Протиепідемічні заходи

Джерело: виявлення хворих, бакт.носіїв. хворих госпіталізують. Щеплення особам, що не мають імунітету у вогнищі.

У контактних бакдослідження із зіва та носа, спостереження 7 діб. У вогнищі дезінфекція заключна:

• посуд у хлораміні 30хв., іграшки;

• білизну у хлораміні на 20хв.

К І Р

Етіологія

Збудник – вірус. При t56⁰С гине за 2 хвилини. Швидко знешкоджується спиртом, ефіром та дезрозчинами.

Сприйнятливість

У неперехворівших тотальна.

Імунітет

Після інфекції напружений. У перехворівших імунітет знижується протягом 5-7 років. При зустрічі індивідума із зниженим імунітетом із збудником – значна стимуляція продукції специфічних антитіл без клінічного прояву інфекції. Такі зустрічі відбуваються протягом усього життя і є причиною життєвого підтримання імунітету.

Патогенез

Вхідні ворота – дихальні шляхи або кон’юктива. На 4 добу після висипання хворі вже небезпечні. Вірус розмножується в епіталії органів дихання.

Джерело збудника

Хвора людина (вірус починає виділятись в останню добу інкубаціонного періоду.

Інкубація 6-18 діб, в середньому 9-12.

Механізм передачі

Крапельний. Розмножується у епітелії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів і при експіраторних актах (кашель, чихання) попадає в навколишнє середовищі

Особливості епідпроцесу

Найбільш активно хворий виділяє збудника у перші дні гарячкового періоду (висипання ще нема і діагноз поставити важко). Після висипання (діагноз встановлюють) на 3-4 добу хворий збудника не виділяє.

Специфічна профілактика

На другому році життя роблять одноразове щеплення живої корової вакцини. Ревакцинація перед вступом до школи.

Епідемічні заходи

Госпіталізація не обов’язково. У дитячих колективах, де всі щеплені вакциною карантин 17 діб; якщо частка дітей щеплена гамоглобуліном, карантин 21 добу. Проводять дезінфекцію, спостереження за дітьми. Нещеплених дітей терміново вакцинують (без протипоказань), якщо протипоказання, вводять гамоглобулін.