
- •Тема 1: Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •§ 1.1. Поняття n-вимірного рядка та матриці
- •§ 1.2. Елементарні перетворення рядків матриці
- •Усі рядки матриці в, крім I-го, збігаються з відповідними рядками матриці а. Зробимо елементарне перетворення другого типу над рядками матриці в:
- •§ 1.3. Розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Алгоритм розв’язання та дослідження слар за методом Гауса:
- •§ 1.4. Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •Тема 2. Визначники та їх властивості
- •§ 2.1. Види відображень множин
- •§ 2.2. Підстановки
- •§ 2.3. Поняття визначника n-го порядку
- •Нехай а – квадратна матриця n-го порядку
- •§ 2.4. Властивості визначника n-го порядку
- •§ 2.5. Мінори та їх алгебраїчні доповнення
- •§ 2.6. Правило Крамера
§ 2.4. Властивості визначника n-го порядку
Властивість 1. Визначник не змінюється після транспонування.
Згідно з означенням, визначник n-го порядку дорівнює сумі різних доданків – членів визначника – з урахуванням знаку члена визначника. Оскільки порядок визначника при транспонуванні не змінюється то, загальна кількість членів у вихідному та транспонованому визначниках однакова та дорівнює . Далі покажемо, що кожний член вихідного визначника є також членом транспонованого, причому входить у вихідний визначник з тим самим знаком, що і у транспонований.
Розглянемо
довільний член вихідного визначника
(3.2)
.
Елементи
,
що входять до складу цього добутку, були
взяті по одному з кожного рядка та
кожного стовпчика визначника (3.2), а
тому, і визначника (3.3), який отримали
після транспонування вихідного
визначника. Звідки виходить, що усі
члени вихідного визначника входять до
складу транспонованого визначника та
навпаки. Члену
відповідає у вихідному визначнику
підстановка:
,
а у транспонованому – підстановка:
.
Зрозуміло, що обидві ці підстановки мають однакову парність, тобто або одночасно парні, або одночасно непарні. Внаслідок чого, добуток входить з однаковим знаком як до складу вихідного визначника, так і до складу транспонованого. Усе це у сукупності доводить рівність визначників, що розглядалися.
Властивість 2. Якщо один з рядків визначника – нульовий, то визначник дорівнює нулю.
За означенням до кожного члену визначника входить один елемент нульового рядку як множник, звідки виходить, що усі члени такого визначника дорівнюють нулю, а внаслідок цього і сам визначник дорівнює нулю.
Властивість 3. Якщо визначник отриманий з іншого після переставлення двох рядків, то модулі цих визначників збігаються, а знаки протилежні.
Нехай
у вихідному визначнику (3.2) були
переставлені рядки з номерами i
та j
,
а усі
інші рядки не змінилися. Запишемо новий
визначник
.
Тут
,
… ,
,
а
,
… ,
,
а інші
рядки нового визначника такі ж самі що
й у вихідному визначнику (3.2).
Розглянемо
довільний член визначника (3.2)
.
Зрозуміло, що цей добуток містить по
одному елементу з кожного рядка та
кожного стовпчика нового визначника,
а тому є членом нового визначника. Цей
член нового визначника можна записати
таким чином
.
Члену вихідного визначника відповідає
підстановка:
.
А такому ж члену нового визначника відповідає вже така підстановка:
.
Другу підстановку можна отримати з першої після транспозиції двох чисел i та j у першому рядку. Таким чином, парності двох підстановок протилежні, звідки виходить, що протилежні і знаки з якими входить добуток у вихідний та у новий визначники. Оскільки було розглянуто довільний член визначника, то виходить, що вихідний визначник та визначник, який отримано з нього після переставлення двох рядків, відрізняються один від одного лише знаком.
Властивість 4. Якщо елементи двох рядків визначника рівні, то визначник дорівнює нулю.
Нехай
визначник (3.2) дорівнює d.
Якщо змінити місцями два однакових
рядка, то зрозуміло, що значення визначника
не зміниться, але з іншого боку за
властивістю 3 його значення буде рівним
.
Таким чином, маємо
,
звідки виходить, що
.
Властивість 5. Якщо всі елементи будь-якого рядка визначника помножити на деяке число k, то й сам визначник зміниться у k раз.
Нехай
елементи i-го
рядка визначника (3.2)
помножені на число k
. Тоді загальний член нового визначника,
оскільки він містить елемент i-го
рядка, буде мати вигляд
.
Звідки виходить, що кожен член нового
визначника у k
раз
відрізняється від відповідного члена
вихідного визначника. Тому й новий
визначник у k
раз
відрізняється від вихідного.
З властивості 5 виходить, якщо всі елементи одного рядка визначника містять загальний множник, то цей множник можна винести за знак визначника.
Властивість 6. Якщо елементи двох рядків визначника пропорційні, то визначник дорівнює нулю.
Нехай
у визначнику (i-тий
рядок)
=
(j-тий
рядок).
Згідно з властивістю 5 число k
можна винести за знак визначника. Після
чого отримаємо визначник, у якому два
рядки однакові. Цей визначник за
властивістю 4 дорівнює нулю, тобто нулю
дорівнює і вихідний визначник.
Властивість
7.
Якщо i-тий
рядок
визначника n-го
порядку є сумою двох n-вимірних
рядків
,
де
та
,
то вихідний визначник дорівнює сумі
двох визначників. У першому з яких
замість i-того
рядка
розташовано рядок
,
а у другому – рядок
.
Інші рядки цих визначників такі ж самі
як і у вихідному визначнику.
Рівність
у координатній формі має вигляд
.
Звідки виходить, що загальний член
вихідного визначника (3.2) можна записати
у вигляді суми двох доданків
.
Першому та другому доданкам відповідають визначники, які відрізняються від вихідного тільки елементами i-того рядка:
та
.
Таким чином,
.
Ця
властивість легко узагальнюється на
той випадок, коли i-тий
рядок
визначника – сума m
його інших
рядків
.
Означення 2.4.1. Рядок матриці (визначника) з номером i називається лінійною комбінацією інших її (його) рядків, якщо:
(i-тий
рядок) =
(1-ший
рядок)+
(2-гий
рядок)+…+
(
-
ий рядок)+
+
(
-ший
рядок)+…+
(
-тий
рядок),
де
.
Якщо
деякі з коефіцієнтів
дорівнюють нулю, то говорять, що i-тий
рядок є лінійною комбінацією тих рядків,
коефіцієнти при яких відмінні від нуля.
Властивість 8. Якщо один з рядків визначника є лінійною комбінацією інших його рядків, то визначник дорівнює нулю.
Нехай
i-тий
рядок визначника є лінійною комбінацією
інших його рядків. Згідно властивості
7 такий визначник дорівнює сумі
визначників, кожний з яких має по два
пропорційних рядка, і тому за властивістю
6 дорівнює нулю.
Властивість 9. Визначник не зміниться, якщо до елементів одного його рядка додати відповідні елементи іншого рядка, помножені на довільний множник.
Будемо
додавати до
i-того
рядка визначника (3.2) його
-тий
рядок, який помножено на деяке число
.
У визначнику, що отримали:
(i-тий рядок) =(i-тий рядок (3.2)) + ( -тий рядок (3.2)).
Інші рядки нового визначника такі ж самі, що й у вихідного. Згідно властивості 7 новий визначник дорівнює сумі двох визначників: вихідного та визначника, у якого i-тий та -тий рядки – пропорційні. За властивістю 6 останній визначник дорівнює нулю, звідки виходить, що новий визначник дорівнює вихідному.
Примітка. За властивістю 1 при транспонуванні визначник не змінюється. Звідки виходить, що усі твердження (властивості 2–9), що були доведені вище для рядків, вірні також і для стовпчиків визначника.