- •Лекція 1 Системи випадкових величин
- •Функція розподілу системи двох випадкових величин
- •Щільність розподілу системи двох випадкових величин
- •Лекція 2 Закон розподілу окремих величин, які входять в систему. Умовні закони розподілу
- •Залежні та незалежні випадкові величини
- •Лекція 3 Числові характеристик системи двох випадкових величин. Кореляційний момент. Коефіцієнт корекції
- •Лекція №4 Закони розподілу функцій випадкових аргументів Закон розподілу монотонної функції одного випадкового аргумента
- •Числові характеристики функцій випадкових величин Математичне сподівання, дисперсія функції
- •Коефіцієнт кореляції лінійно залежних випадкових величин
- •Характеристичні функції
- •Центральна гранична теорема для однаково розподілених доданків
Коефіцієнт кореляції лінійно залежних випадкових величин
Y=aX+b
Kxy=M(
)=M((X-mx)(Y-my))=M((X-mx)(aX+b-amx-b))=aM((X-mx)2)=a
Dх
rxy=
Dy=D(aX+b)=a2Dx
y=|a|
x
rxy=
Доведемо,
що rxy
1.
Розглянемо
в.
в. Z=
yX
xY
Dz=
y2Dx
x2Dy
2
x
yKxy
Dz=2 x2 y2 2 x yKxy
2
x2
y2
2
x
yKxy
0
(так як Dz
0)
x y Kxy 0|Kxy| x y
|rxy| 1.
Характеристичні функції
Характеристичною функцією випадкової величини Х називається функція
g(t)=M(eitx ) (1)
тобто математичне сподівання комплексної випадкової величини
U=eitx
Характеристична функція дискретної випадкової величини Х
g(t)=
(2), де
хі |
х1 |
х2 |
… |
хn |
рі |
р1 |
р2 |
… |
рn |
– ряд розподілу в. в. Х.
g(t)=
(3)
для неперервної вип. вел. Х.
Приклад. в. в. Х – число попадань при одному пострілі. Ймовірність попадань дорівнює р. Знайти g(t).
q(t)=eit
0(1-р)+eit
1р=qteitp
2. в. в. Х. має нормальний розподіл
f(x)=
(4)
Знайти g(t)
g(t)=
=
=
=
=
=
=
(5)
Використовуючи відому формулу
маючи на увазі, що
g(t)=
(6)
Перетворення (3) називається перетворенням Фур’є. Обернене перетворення Фур’є
f(x)=
Властивості характеристичної функції :
Якщо Y=aX+b, де a – const , то
gy(t)=gx(at)
gy(t)=M(eity)=M(eitax)=M(ei(at)x =gx(at)
Характеристична функція суми незалежних випадкових величин дорівнює добутку характеристичних функції доданків.
Нехай х1, х2, …, хn – незалежні в.в. з характеристичними ф-ями
g х1(t), g х2(t), …, g хn(t)
і
їх
сума
Y=
Потрібно довести, що
gy(t)=
Маємо
gy(t
=M(eity)=M(eit
)=M
=
=
Доведено.
Приклад. Нехай маємо дві незалежні в. в. Х і У з щільностями f1(x) , f2(y).
Необхідно знайти щільність Z=X+Y . Знайдемо
gх(t)
та gy(t)
gz(t)=gx(t) gy(t)
за оберненим перетворенням Фур’є
f3(z)=
Нехай Х та У розподілені за нормальним законом
f1(x): mx=0 ; 6x
f2(y): my=0 ; 6y
Представимо x= xU , де mu=0, u=1
gu(t)= (дивись попередній приклад)
Згідно властивості 1
gх(t)=gu(
xt)
=
Аналогічно
gу(t)=
gz(t)=gx(t)
gy(t)=
а це є нормальний закон з mz=0,
z=
Центральна гранична теорема для однаково розподілених доданків
Теорема.
Якщо
х1,
х2,
…, хn
,…
– незалежні випадкові величини з одним
і тим же законом розподілу (m,62),
то
при n
закон
розподілу суми
Уп=
(1)
необмежено наближається до нормального.
Доведення. Розглянемо х1,…, хn – неперервні випадкові величини. Характеристичне рівняння для хі
gx(t)=
(2)
gy(t)n=(gx(t))n (3)
згідно з попередніми теоремами.
Використаємо формулу Маклорена при t=0
gx
(t) = gx
(0)+ g’x
(0)t+(
)t2,
де
при
Знайдемо
із
(2) при t=0
(5)
Продиференціюємо (2)
(6)
(7)
Не обмежуючи загальності , можна покласти m=0 (для цього достатньо перенести початок координат в точку m ).
Тоді
(8)
При m=0 інтеграл (8) є Dх
(9)
Підставляючи
в (4)
,
одержимо
(10)
Перейдемо від випадкової величини Уп до випадкової величини
(11)
Ця величина зручна тим, що її дисперсія не залежить від п і дорівнює одиниці при будь-якому п. В цьому неважко переконатись, розглядаючи в.в. zn як лінійну функцію незалежним в.в. х2,…, хn кожна із яких має дисперсію 62. Якщо ми доведемо, що закон розподілу величини zn наближається до нормального, то очевидно, це буде справедливо і для величини уп , яка зведена з zn лінійною залежністю (11).
Замість
того, що довести , що закон розподілу
величини zn
при
наближається до нормального б покажемо,
що її характеристична функція наближається
до хар-ної функції нормального закону.
Хар. ф-ція zn
із
(11,8) (12)
Із (12) і (3)
(13)
Із (10)
(14)
Позначимо
(15)
Тоді
(16)
При
(див. (15))
(один
член розкладу взято)
Тоді
По визначенню при
Звідси
і
Звідси
(17)
Але це є характеристична функція нормального закону з
.
Таким
чином , при
характеристична функція
до характеристичної функції нормального
закону.
Звідси
впливає, що і закон розподілу zn
(а
значить і
)
до нормального закону. Доведено.
Для неоднаково розподілених в.в. А.М. Лепунов довів центр. граничну теорему при умові:
(18)
де
– третій абсолютний центральний момент
величини
,
Dк – дисперсія величини .
Найбільш
загальною (необхідною та достатньою)
умовою справедливості центральної
граничної теореми є умова
Ліндерберга:
при
будь-якому
>0
де
– математичне сподівання,
– щільність
розподілу випадкової величини
,
