1. Загальні положення.

Перехід до ринкових відносин потребує вдосконалення організації та планування виробництва в низовій ланці народного господарства, на підприємстві.

Сучасний спеціаліст повинен знати основи організації, планування виробництва та управління підприємством, вміти кваліфіковано вирішувати питання, пов'язані з організацією виробництва нових видів продукції, шукати і знаходити шляхи підвищення ефективності роботи підприємств, покращання якості, росту продуктивності праці.

Необхідні знання майбутній спеціаліст отримує при вивченні дисципліни "Економіка, організація та планування виробництва", предметом вивчення якої є закономірності організації процесів виробництва та управління на підприємствах і розроблені на їх основі раціональні форми та методи здійснення виробничих процесів та реалізації процесів управління на підприємстві.

Курсова робота з дисципліни "Економіка, організація та планування виробництва" є підсумком самостійного комплексного дослідження однієї з актуальних проблем економіки, організації і стратегії розвитку підприємства в динамічному ринковому середовищі.

Метою курсової роботи є систематизація, закріплення та розширення теоретичних та практичних навичок з навчальної дисципліни "Економіка, організація та планування виробництва", показ вміння учнів використовувати їх при вирішенні конкретних економічних і виробничих завдань, розвиток навичок самостійної роботи, опанування методики дослідження та аналізу, вивчення та осмислення досвіду господарювання в умовах ринку, сучасних методів підвищення ефективності виробництва та інших напрямків підприємницької діяльності підприємства.

Завдання курсової роботи полягає в обґрунтуванні шляхів та методів удосконалення господарського механізму функціонування підприємств, підвищення ефективності господарських рішень, визначення стратегії розвитку підприємства в умовах ринку.

Спочатку учень збирає, накопичує та аналізує матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. Потім, використовуючи ці дані, а також техніко-економічні дані двох варіантів виготовлення трьох видів деталей - існуючого (надалі базового) та нового (надалі проектного), надані в курсовій, учень повинен зробити техніко-економічний аналіз, застосовуючи за можливістю комп'ютерну техніку, економіко-математичні та економіко-статистичні методи і моделі дослідження економічних процесів і явищ, обрати найкращій варіант та зробити висновок, обґрунтовуючи свій вибір.

Організація гнучкого автоматизованого виробництва.

Короткі теоретичні відомості.

Перехід України до ринкової економіки, збільшення вимог споживачів до випуску якісної та різноманітної продукції, швидка зміна продукції, що випускається, вимагає створення виробничих систем, які мали б високу продуктивність та гнучкість, тобто гнучких автоматизованих виробничих систем.

Під гнучкою виробничою системою (ГВС) розуміють сукупність, в різних поєднаннях, обладнання з ЧПК, роботизованих технологічних комплексів, гнучких виробничих модулів, та систем забезпечення й" функціонування в автоматизованому режимі протягом заданого інтервалу часу. Гнучкі виробничі системи можуть автоматично переналагоджуватись при виробництві виробів довільної номенклатури у встановлених межах значень їх характеристик.

Гнучкі виробничі системи можна створювати на всіх стадіях виробництва виробів: в заготівельному, зварювальному, малярному, збиральному виробництвах. Верстати з ЧПК, роботи ЕОМ - види обладнання, що використовується для створення високоефективних ГВС.

Зростання експлуатаційних та економічних показників при введенні ГВС в основному забезпечується за рахунок: взаємозамінності основного технологічного обладнання; підвищення коефіцієнта його використання;

Покращання ритмічної роботи через наявність оперативної та об'єктивної інформації; механізації та автоматизації допоміжних процесів, забезпечення їх пристосуваннями та інструментом; концентрації операцій і скорочення в зв'язку з цим основного і допоміжного часу; значного скорочення термінів та обсягів підготовки нових виробництв.

Визначення економічної ефективності ГВС відбувається шляхом порівняння приведених витрат. Особливості визначення витрат при цьому спостерігаються тільки при розрахункові окремих статей собівартості.

При розрахункові ефективності створення гнучких систем, які складаються з верстатів ЧПК, порівняння відбувається з групою таких же верстатів зі звичайним керуванням, що працюють з використанням транспортних засобів.