0 3. Гра «Жива і нежива природа».

Учитель читає слова, а учні, якщо це назви предметів живої п|Ім|юди, плещуть у долоні.

Стіл, сонце, небо, квіти, соловей, вовк, повітря, відро, дошка,

уко, дуб, земля, море, учень, песик, білка, аптекар, будівля, бу-

льник.

Й 4. Слово вчителя.

Методами пізнання природи є спостереження, досліди та ви-< чминання.

Спостереження — це суб'єктивна діяльність, оволодіння якою

• юдить до формування уміння спостерігати. З цим умінням

планий розвиток такої якості особистості, як спостережливість.

п можливість — це прагнення й уміння найповніше помічати осо-

"«"І'і предметів й явищ, у тому числі й такі деталі, які здаються

недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння по-

11 м незначні відмінності, зміни в предметах і явищах.

Дослід — відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження

Вимірювання — в науці вимірювання є одним з основних за­собів пізнання навколишнього світу, в результаті якого отримується вимірювальна інформація. Вимірювання може відбуватись із вико­ристанням як безшкального засобу вимірювання (наприклад, калібр (вимірювання)), так і шкальними приладами вимірювання (лінійка, ваги, витратомір, акселерометр, спідометр та ін.)

0 5. Словникова робота. @

Мікроскоп — оптичний прилад із системою збільшувальних стекол для розглядання предметів, невидимих неозброєним оком*

Телескоп — пристрій для спостереження небесних тіл.

Гномон — вертикальний стержень, який відкидає тінь на го ризонтальну площину. За його допомогою можна визначити висоту Сонця.

0 6. Складання схеми «Значення природи для життя людини».

0 7. Фізкультхвилинка* (за вибором учителя).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

.......

0 1. Робота з підручником.

1. Знайомство з підручником.

2. Опрацювання розділу «Як людина пізнає природу?» (с. 5-7)

3. Відповіді на запитання після тексту.

0 2. Робота в зошиті.

Вправа 1 (с. 1).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати розділ у підручнику (с. 5-7).

2. Дібрати загадки до явищ живої та неживої природи.

3. Виконати вправи 2, 3 (с. 1, зошит).

VI. ПЩБИТТЯ ПІДСУМКІВ; УРОКУ 0 Бесіда.

• Про що ви довідалися на уроці? Чого навчилися?

• Що з вивченого ви будете використовувати у своєму житті

Тексти фізкультхвилинок дивись у додатку в кінці посібника.

УРОК № 2

Тема.

Властивості води. Три стани води. Температура плавлення льоду та

кипіння води. Вода — розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Практичне завдання. Дослідження розчинності речовин, що викорис­товуються у побуті

Мета: формувати уявлення про воду: три стани води, властивості води розчиняти де­які речовини, кругообіг води в природі; розвивати мислення; виховувати спо­стережливість, уміння робити висновки, наукове світорозуміння.

Обладнання: приладдя для дослідів, ілюстративний матеріал, схеми та таблиці. @

ттнюяатітк^. ХІД УрОКу «мн^^Ін^^шІмв^нІЕ^пн^шишшшавнпшшІ^явмшн

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Й 1. Перевірка домашнього завдання.

• Що належить до живої природи?

• Які методи пізнання ви знаєте?

• До якої природи належить вода?

• Де є вода у природі?

• Прослуховування та відгадування загадок, підготовлених

•І II IIIV! Й.

І/І 2. Робота із загадками.

• Якщо руки у чорнилі І на носі ляпки сині,

Хто тоді ваш перший друг, Змиє бруд з обличчя, з рук? (Вода.)

• Яку воду можна в решеті носити?

(Сніг, лід, град.)

• Сидить дід за подушками та стріляє галушками.

(Град.) .

•' Надворі горою, а в будинку водою.

(Сніг.)

• Коли нема — мене чекають, А коли йду — то утікають.

(Дощ.)

• Росте вона вниз головою, Не в літню пору, а зимою. І тільки сонечко зігріє — Вона заплаче й швидко гине.

(Бурулька.)

• У вогні не горить, У воді не тоне.

(Лід.)

•' Вночі на лузі — Гляньте ви! Сивко пасеться Без трави.

(Туман.)

• Кудись біжать булані, А поводи в них рвані, Ні запрягти,

Ні загнуздати, Ні з батогом їх перейняти.

(Хмари.)

- Поміркуйте, скажіть одним словом, про що вони. (Про воду.