18.4. Вплив соціальних норм на регуляцію поведінки особистості

Особистість|особистість|, як член тих чи інших соціальних груп, зазвичай будує свою діяльність передусім з урахуванням|з врахуванням| поглядів, які існують|наявний| у цих групах і в суспільстві|товаристві| загалом|загалом|. Ці погляди зумовлені цінностями й цілями груп і виявляються|вираження| в правилах і стандартах поведінки, інакше кажучи, у соціальних нормах. Ті чи інші норми можуть впливати не лише на дії осіб|особистості|, а й на такі психічні явища, як, наприклад, установки. Зокрема, належність до групи сприяє формуванню й фіксації відповідних установок у|в,біля| її членів. Причому часто людина навіть не усвідомлює, що, чинячи|надходивши| так чи інакше, вона робить|чинить| це саме під впливом загальногрупових поглядів. Групові норми є|вирушають| одним з регуляторів|регулювальників| поведінки особистості|особистості| не лише|не лише| в межах групи, а й під час взаємодії члена групи з|із| представниками інших соціальних груп.

Соціальні норми будь-яких груп виражено|виказуються,висловлюються| у відповідних правилах і, як зазначає Е. М. Пеньків, вони постають|вирушають|: а) як засіб|кошт| орієнтації, поведінки кожної особистості|особистості| в тій чи іншій ситуації; б) як засіб|кошт| соціального контролю за поведінкою особистості|особистості| з боку цієї спільноти людей.

Ті чи інші соціальні норми властиві певним групам – великим (соціальні прошарки, етнічні спільноти) і малим, формальним і неформальним. Англійський психолог М. Аргайл виокремлює такі|слідуючі| види норм у малих групах:

а) норми щодо|відносно| завдання|задачі| (наприклад, метод, швидкість і стандарт роботи у виробничій бригаді);

б) норми, які регулюють взаємодію в групі, які прогнозують поведінку інших, запобігають конфліктам і гарантують справедливий розподіл винагород;

в) норми щодо|відносно| установок і переконань (наприклад, погляди експертів групи її члени приймають, думки інших членів узгоджують з|із| ними, а не з|із| реальністю, що може бути важч|скрутнішою|им|річчю| для групи).

Соціальні норми малих груп можуть відповідати або, навпаки, суперечити|перечити| нормам суспільства|товариства||загалом|. Коли людина опиняється в малій групі, то, спілкуючись з|із| її членами, вона одержує|отримує| інформацію про цінності цієї групи, її звичаї, традиції, ритуали й інші правила поведінки. Такі знання необхідні їй для розуміння дій інших членів групи й корекції власної поведінки. При цьому щодо індивіда застосовують різні групові санкції у відповідь на його поведінку.

Групові норми передбачають позитивні санкції (похвала, моральні й матеріальні винагороди) щодо тих, хто|прямує| наслідує їх, і негативні санкції для тих, хто не дотримується цих норм. Можуть використовувати різні невербальні знаки несхвалення, усні зауваження, погрози, бойкот, а деколи|почасти| й виключення|виняток| з|із| групи. Таким чином, індивід потрапляє під процес соціалізації, звикаючи|звикатися| наслідувати|прямувати| норми і малих, і великих груп, а також усього суспільства|товариства||загалом|. Якщо говорити про норму, то саме в малих групах (у сім’ї, виховних і навчальних закладах, товариських компаніях) індивід засвоює культурні цінності свого суспільства|товариства| і все, що з|із| ними пов’язане, і на вербальному, і на поведінковому рівнях.

Будь-яка формальна організація має низку правил, які регламентують її діяльність і поведінку її членів. Ці правила є певними соціальними нормами поведінки, яку група прийняла і за недотримання якої карає. Такі норми часто систематизовані письмово. Вступ людини до тієї чи іншої офіційної організації зазвичай передбачає процедуру її ознайомлення з|із| цими правилами й необхідність висловлення|вираження| її згоди|злагоди| з|із| ними. Можлива, наприклад, вимога, щоб той, хто вступає в організацію, підписав відповідний документ.

Норми, які виникають в офіційній організації на неформальному рівні, або норми неформальних груп рідко фіксують таким чином. Проте|однак| від цього їхній вплив на особистість|особистість| не стає менш істотним|суттєвою|. Наприклад, деколи|почасти| новачок, прийшовши на підприємство, чує від «старожилів» такі слова: «Перше, що ти повинен засвоїти, хлопче|парубок|: не намагайся|пробуй| тут ставити рекордів». Як правило, новачок скоро|швидко| починає|розпочинає,зачинає| розуміти, що хороше|добре| ставлення|ставлення| до нього членів бригади дорожче за інші винагороди з боку начальства.

Боязнь|спричинити| несхвалення з боку членів своєї виробничої групи є|з'являється,являється| значущим регулятором|регулювальником| поведінки особистості|особистості|.

Дієвість групових норм зумовлена такою психологічною властивістю особистості|особистості|, як конформність. Під конформністю розуміють підпорядкування|підкорення| особистості|особистості| груповому тиску|тисненню|. Це виявляється в прагненні особистості|особистості| до узгодження своїх думок і дій з|із| думками й діями членів групи.

Глибшим рівнем конформності є|з'являється,являється| інтерналізація|. Тоді індивід приймає на віру думку групи, справді погоджується з|із| нею й цілковито її розділяє в подальших|наступних| ситуаціях. При цьому індивід настільки|мірі| потрапляє під вплив якої-небудь групи, що її соціальні норми стають особистими|особовими| нормами цього індивіда. Думка групи (зовнішньо) стає власною думкою індивіда. Іноді|інколи| це явище називають «внутрішньою» або «реальною» конформністю.

Наявний досвід|дослід| засвідчує, що конформність тією чи іншою мірою|мірі| властива всім людям. Інакше людське суспільство|товариство| й різні форми його життєдіяльності просто не могли б існувати. Навіть тоді, коли індивід виявляє|виявляє| негативізм щодо норм більшості, це може свідчити лише про його орієнтацію на норми якої-небудь іншої групи осіб|облич,лиць|.