18.3. Взаємовплив особистості і соціальної ролі

Хоча загалом поведінка кожної особистості|особистості| складається з|із| окремих дій у межах|у рамках| тих чи інших соціальних ролей, усе ж таки|все же| можна стверджувати, що будь-яка роль як така існує окремо від особистості|особистості|, яка її виконує. Звісно, будь-яка особистість|особистість| зазвичай надає індивідуальної своєрідності в процес виконання соціальної ролі. Її інтереси, установки, переконання можуть виявлятися при цьому очевидно чи приховано. Деколи|почасти| індивід навіть прагне підкреслити свою незалежність від ролі, демонструючи так звану рольову дистанцію. Наприклад, офіціант може своєю поведінкою показувати відвідувачам|візитерам| ресторану, що він не лише|не лише| офіціант, а особа|особистість|, яка вимушено займається цією роботою.

Проблема співвідношення психічних властивостей особистості|особистості| та її рольової поведінки складна й недостатньо вивчена. Ми можемо деколи|почасти| спостерігати несхожі зразки|взірці| поведінки різних людей, які постають в однаковій ролі. При цьому всі вони можуть досить|досить| успішно виконувати|із| цю роль. Іноді|інколи| в|в,біля| людини домінують однакові властивості під час виконання різних соціальних ролей. В інших ситуаціях людина, виконуючи одну роль, буде ззовні|зовнішньо| повною|цілковитою| протилежністю собі самій в іншій ролі. Наприклад, людина серйозна й стримана на роботі, може виявитися балагуром у компанії близьких друзів.

Проте|однак| не лише|не лише| особа|особистість| зі|із| своїми особливостями впливає на перебіг виконання тієї чи іншої соціальної ролі, є|наявний| й зворотний вплив ролі на особистість|особистість| загалом|загалом| і, зокрема, на її Я-концепцію. Наприклад, людина, яка обіймає|позичає,посідає| великий державний пост|піст|, оточена помічниками, секретарями, охороною й увагою, постійно перебуває|перебуває| в центрі, де б вона не опинилася. Поступово людина настільки звикає до свого становища|становища|, знаків пошани|поваги| з боку інших людей, що це відображається|відбивається| й на її самосприйнятті, неадекватно завищує самооцінку.

Є підстави вважати|гадати|, що тривале виконання індивідом якої-небудь ролі сприяє яскравішому вияву|вияву| одних властивостей особистості|особистості| й маскуванню інших. Це особливо добре помітно на прикладі|зразку| професійних ролей. Є|наявний| низка|лаву,низку| вітчизняних досліджень, у яких проаналізовано, як властивості особистості|особистості|, що сформувалися в процесі виконання нею професійної ролі, стають рисами вдачі й починають|розпочинають,зачинають| виявлятися у всіх інших сферах життєдіяльності особистості|особистості|.

Важливим|поважним| показником освоєння професійно-функціональної ролі є|з'являється,являється| стан адаптованості| особистості|особистості| до соціально-виробничих умов праці. Адаптація ґрунтується не лише|не лише| на пасивно-пристосованих, а й на активно-перетворювальних зв’язках особистості|особистості| з|із| навколишнім середовищем, як нерозривна єдність одних та інших форм зв’язку. Як засвідчили дослідження Є. О. Клімова, у процесі адаптації формується відповідний індивідуальний стиль діяльності особистості|особистості|, який дає їй змогу успішно виконувати свою професійно-функціональну роль.

Деколи|почасти| високий ступінь|міра| інтерналізації| професійної ролі та її тривале виконання можуть зумовлювати так звану «професійну деформацію» особистості|особистості|. Йдеться про такі випадки, коли професійні стереотипи дій, відносин стають настільки характерними|вдача| для людини, що вона не може і в інших соціальних ролях вийти за рамки стереотипів, які склалися, перебудувати свою поведінку відповідно до умов, які змінилися. Наприклад, бухгалтер, який систематично складає, враховуючи буквально кожну копійку, бюджет своєї сім’ї. Деколи|почасти| у|в,біля| слідчого настільки|мірі| розвиваються недовіра до людей і підозрілість, що багато хто з оточення починає|розпочинають,зачинають| здаватися|видаватися| йому потенційними злочинцями.

Можна сказати, що в таких ситуаціях мінімізується рольова дистанція між особистістю|особистістю| і її професійною роллю. Остання у певному сенсі|змісті,рації| «оволодіває» особистістю|особистістю|, визначаючи її поведінку також в інших соціальних ролях.