Тема 10. Економічне зростання і його чинники.
Типи економічного зростання.
Норма нагромадження.
Моделі економічного зростання.
Показники економічного зростання.
Економічні цикли.
Типи і фактори економічного зростання
Схема ділового циклу
. Схема сучасного економічного циклу
Депресія (застій) — фаза економічного циклу (може бути тривалою), протягом якої завершується формування умов для пожвавлення економічної діяльності.
Економічна криза — різке зменшення обсягів виробництва, яке починається поступово зі звуження ділової активності.
Економічне зростання — кількісне збільшення та якісне вдосконалення чинників виробництва, а також створених за відповідний період економічних благ (товарів, послуг).
Економічний цикл (хвиля) — періодичне коливання економічної активності; період від початку однієї економічної кризи до наступної.
Інвестиції — сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі та сфери економіки.
Інвестування — збільшення обсягу функціонуючого капіталу за рахунок нагромаджених засобів від прибутку та інших доходів.
Моделі економічного зростання — схеми (концепції) аналізу місця і ролі відповідних чинників виробництва в економічному зростанні.
Нагромадження капіталу — процес перетворення (метаморфоза) господарюючим суб’єктом частки отриманого доходу (прибутку) в капітал для подальшого розвитку своєї бізнесової справи.
Норма нагромадження — виражена у відсотках частка виробничого нагромадження у національному доході.
Рецессія (відступ) — стан економіки, коли обсяг основних макроекономічних показників (ВВП, ВНП, НД) стає меншим, що також свідчить про спад або зниження темпів її розвитку.
Темпи економічного зростання — швидкість зростання чинників та макроекономічних показників результатів виробництва.
Циклічність розвитку економіки — рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.
Чинника економічного зростання — залучені до процесу виробництва ресурси як економічні, так і неекономічні.
Суспільне відтворення – це економічний процес повторення та відновлення суспільного виробництва, який охоплює власне виробниц-тво, розподіл, обмін, споживання, ресурси, вироблений продукт, форми і методи організації праці.
Просте відтворення – відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.
Звужене відтворення – відновлення виробництва і споживання в менших обсягах.
Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва.
Фізичний капітал – це непрямі блага у формі засобів виробництва, які використовуються для виробництва прямих благ.
Продуктивний клас – клас, що обробляє землю, авансує свою працю в сільське господарство і забезпечує доход землевласникам.
Клас власників – існує за рахунок чистого продукту землі.
Безплідний клас – клас, який споживає стільки ж, скільки і виробляє.
Затрати – те, що споживається в процесі виробництва.
Випуск – результат виробництва.
Система національних рахунків (СНР) – система взаємопов’яза-них показників, яка відображає взаємозв’язки між секторами, галузями економіки, національною економікою і світовою, містить інформацію про суб’єктів економіки та здійснювані ними економічні операції.
Валовий випуск – сумарна вартість всіх товарів та послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу (включає проміжне споживання).
Валова додана вартість – різниця між валовим випуском і проміж-ним споживанням.
Валовий внутрішній продукт – вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах території країни за рік як резидентами, так і нерезидентами.
Валовий національний продукт – вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених національним капіталом як у межах своєї країни, так і за її межами протягом року.
Резиденти – юридичні та фізичні особи, що постійно зареєстровані або постійно проживають у країні незалежно від громадянства.
Нерезиденти - юридичні та фізичні особи, які працюють за кордо-ном (дипломатичні, консульські, зовнішньо-торгівельні представництва).
Чистий національний продукт – різниця ВНП і вартості зношеного капіталу (ВНП – амортизація).
Національний доход – частина ЧНП за виключенням чистих непрямих податків на бізнес, це сумарний дохід усіх жителів країни.
Трансферти – це економічні операції, через які одні економічні суб’єкти безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи, права власності.
Особистий дохід – дохід, отриманий приватними особами.
Особистий дохід кінцевого використання – це частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних прибуткових податків громадян.
Цінності – це предмети, здатні зберігати вартість протягом трива-лого часу (ювелірні вироби, золото, антикваріат, витвори мистецтва).
Національне багатство – це сума активів, які є власністю домогосподарств, фірм, держави, нагромаджених суспільством за весь період історії.
Номінальний ВНП – ВНП, визначений у поточних цінах.
Реальний ВНП – ВНП, визначений у цінах базового періоду.
Циклічність – рух економіки від рівноваги до її порушення і далі до формування нової рівноваги більш високого порядку.
Економічний цикл – часовий лаг від початку однієї економічної кризи до наступної.
Економічна криза – низхідна фаза економічного циклу, для якої характерно перевиробництво товарів, скорочення обсягів виробництва, падіння цін, дефіцит грошей, банкрутство підприємств, падіння заробіт-ної плати і зростання безробіття.
Депресія – фаза економічного циклу, для якої характерний «застій» виробництва, низький рівень цін, «в’яла» торгівля, ліквідація товарного надлишку.
Рецесія – фаза економічного циклу, якій властиві падіння і спад виробництва.
Піднесення виробництва – фаза економічного циклу, що знаходиться між найнижчою і найвищою точками циклу.
Стагфляція – стан економіки, для якого характерно перевироб-ництво, зростання безробіття, цін, інфляції.
Експансія – заходи держави, спрямовані на розширення сукупного попиту, які застосовуються тоді, коли економіка перебуває у фазі спаду (зниження податків, збільшення державних витрат, зменшення облікової ставки).
Стагнація – економічна ситуація, за якої економіка «тупцює» на місці, тобто і не знижує обсяги виробництва, і не нарощує його.
Економічне зростання – розвиток національної економіки протягом певного періоду часу, котрий вимірюється абсолютним приростом ВВП, ВНП, НД в цілому, а темпами приросту цих показників у розрахунку на душу населення.
Екстенсивний тип економічного зростання – зростання, яке відбу-вається за рахунок кількісного збільшення обсягів праці, залучення у виробництво нових ресурсів, при незмінній ефективності використання засобів праці.
Інтенсивний тип економічного зростання – характеризується зростанням ВВП за рахунок удосконалення та ефективного використання факторів виробництва.
Нагромадження – використання частини НД на збільшення основ-ного і оборотного капіталу та страхових запасів.
Виробниче нагромадження – розширене та якісне вдосконалення основного капіталу матеріальної сфери виробництва.
Невиробниче нагромадження – розширення, реконструкція, оновлення житлового фонду, лікарень, навчальних закладів, об’єктів культури, спорту, науки.
Фонд нагромадження – це частина НД, що використовується для приросту основного і оборотного капіталу, як виробничого, так і невиробничого призначення.
Соціально-економічна ефективність нагромадження – визнача-ється співвідношенням між зростанням фонду нагромадження і зростан-ням реальних доходів населення.
Ефективність виробництва (
)
СП – сукупний продукт;
З – затрати.
Продуктивність праці на підприємстві (
)
П – обсяг виробленого продукту;
ЗЖП – затрати живої праці (кількість працюючих)
Продуктивність праці на макрорівні, продуктивність суспільної праці
НД – величина національного доходу
Трудомісткість (ТМ)
ЗЖП – затрати живої праці (заробітна плата);
П – вартість продукції.
Фондоозброєність (ФВ)
–
вартість основних виробничих фондів
підприємства.
Фондомісткість (ФМ)
– вартість основних фондів;
П – вартість продукції.
Матеріаловіддача (МВ)
П – вартість продукції;
– вартість оборотних фондів (матеріалів)
Матеріаломісткість (ММ)
Капіталомісткість (
)
К – обсяг капіталовкладень;
– приріст обсягу виробничої продукції.
Екологоефективність (
)
–
загальноекономічний ефект;
А – вартість природоохоронних заходів;
В – витрати від пошкодження природи;
С – вартість природних ресурсів.