- •Модуль 1. Теорія
- •1. Еволюція поняття ринкової конкуренції
- •2. Моделі конкуренції та їхні ознаки
- •3. Конкурентні сили галузі та їхня характеристика
- •4. Ознаки конкурентів та їхні типи
- •5. Формування аналітичних груп конкурентів
- •6. Конкурентний ринок підприємства та фактори його розширення
- •7. Географічні межі конкурентного ринку та їхнє аналітичне призначення.
- •8. Поняття інтенсивності конкуренції та фактори, що впливають на її рівень.
- •9. Еволюція теорії конкурентних переваг
- •10. Класифікація конкурентних переваг підприємства
- •V за сферами прояву:
- •VI в залежності від можливості повторення:
- •11. Поняття та види конкурентоспроможності
- •12. Конкурентоспроможність підприємства та її критерії
- •15. Види конкурентоспроможності підприємства
- •Методологія
- •3. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками рентабельності ринку
- •4. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показником сумарної ринкової частки фіксованої кількості найбільших підприємств
- •5. Умови оцінювання інтенсивності конкуренції за показником суми квадратів ринкових часток фіксованої кількості найбільших підприємств
- •6. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками варіації ринкових часток у статиці
- •7. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками варіації ринкових часток у динаміці
- •7. Оцінювання інтенсивності конкуренції за показниками варіації ринкових часток у динаміці
- •8. Визначення прогнозних характеристик інтенсивності конкуренції на ринку
- •9. Визначення конкурентного статусу підприємства за методом багатомірного матричного позиціювання
- •Визначення
- •Модуль 2. Теорія 1. Поняття та складові ринкової небезпечності конкурента
- •2. Цілі управління конкурентоспроможністю підприємства
- •3. Взаємозв’язок детермінант конкурентоспроможності підприємства
- •4. Принципи управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •5. Об’єкти діагностування управління конкурентоспроможністю підприємства
- •6. Завдання управління детермінантами конкурентоспроможності підприємства за дисбалансованих варіантів конфігурації їх рівнів або напрямів змін
- •7.Завдання управління детермінантами конкурентоспроможності підприємства за дисбалансованих варіантів конфігурації їх рівнів або напрямів змін
- •8.Завдання управління детермінантами конкурентоспроможності підприємства за дисбалансованих хаотичних варіантів конфігурації їх рівнів та напрямів змін
- •9. Засоби управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •10. Взаємодія змін продукційно-виробничої і рекрутингової конкурентоспроможності підприємства.
- •11.Взаємодія змін продукційно-виробничої та інвестиційної конкурентоспроможності підприємства.
- •Взаємодія змін інвестиційної і рекрутингової конкурентоспроможності підприємства.
- •13. Забезпечення цільової продукційно-виробничої конкурентоспроможності підприємства
- •14. Напрями зростання інвестиційної конкурентоспроможності та визначення їхньої пріоритетності
- •15. Умови формування рекрутингової конкурентоспроможності
- •Методологія
- •1. Комплексна оцінка складових небезпечності конкурента
- •Оцінка поточної конкурентної значимості
- •2.Діагностика поточної конкурентної значимості конкурентів
- •4. Визначення характеру діючої стратегії конкурента
- •5. Визначення потенційних можливостей зростання обсягу діяльності підприємства
- •6. Методика розрахунку коефіцієнту подібності продуктового асортименту конкурентів
- •7. Позиціонування конкурентоспроможності підприємства за детермінантами, диференційованих за двома рівнями і напрямами змін
- •8. Розрахунок коефіцієнта питомої конкурентоспроможності підприємства та його призначення
- •9. Розрахунок коефіцієнта позитивності поточних змін конкурентоспроможності підприємства та його призначення
- •Визначення
14. Напрями зростання інвестиційної конкурентоспроможності та визначення їхньої пріоритетності
Управління інв. Кон-ю має безпосередній зв’язок з діяльністю основних конкурентів, оскільки нарощування обсягу діяльності компанії, за ефективного менеджменту, обумовлює зростання маси прибутку, а отже, і рентабельність капіталу.
Якщо виходити виключно з теоретичних позицій, нарощування рентабельності капіталу може здійснюватися двома шляхами:
1 – збільшенням маси прибутку при фіксованому обсязі капіталу
2 – зменшенням капіталу при стабільному прибутку
З практичної точки зору діяльність з фіксованим обсягом капіталу і тим більше його зменшенням, для підприємств, що переслідують мету зростання прод-вир кон-ті – неприпустима
Реальним шляхом зростання інв кон-ті під-ва є зростання маси його прибутку, яке може бути забезпечено за наступних варіантів динаміки обсягів діяльності та сукупних витрат:
Незмінність обсягу діяльності і зменшення витрат (зниження рівня витрат) – реалізація можлива при зміні структури витрат, а саме – зменшення умовно постійних витрат в сумі, що буде більшою за зростання змінних витрат, обумовлених збіл об діял.Але ймовірність його низька, з огляду на зверхність рівня змінних витрат у більшості підприємств
Незмінність витрат та зростання об діял (зниження рівні витрат) – має аналогічний рівень ймовірності як й перший, оскільки передбачає фінансування зростання об діял за рахунок зазначеної вище фактично неможливості структурної динаміки витрат
Більший приріст об діял – є пріоритетним напрямом, передбачає обопільну динаміку обсягу його діяльності та сукупних витрат.
Первинним чинником реалізації останнього напряму слід вважати зростання об діял. Цьому є як мінімум 2 причини:
1 – зростання об діял обумовлює підвищення конкур-ті п-ва – головної детермінанти компл кон-ті компанії
2 – навіть за пропорційного зростання обсягу діяльності та сукупних витрат прибуток буде збільшуватись, що підкреслює важливість росту першого показника. За випереджаючого зростання об діял прирощення прибутку буде ще більшим за рахунок зростання рентабельності діяльності.
В практичній діл п-в важливо знати граничні витрати, за яких буде забезпечено зростання прибутку при заданому зростанні об діял.
Умовою зр об діял є: Д1-В1> Д0-В0. Після її перетворення отримуємо формулу розрахунку граничних витрат, за яких досягається збільшення прибутку: В1<В0+Д1-Д0, В1<В0+дельтаД.
15. Умови формування рекрутингової конкурентоспроможності
Управління рекр КС підприємства має менше суперечностей і неоднозначних наслідків. Її рівеньздебільшого визначається управлінським баченням керівництва достатності витрат на утримання персоналу. Основним компонентом витрат на утримання персоналу виступають витрати на оплату праці. Їх рівень має залежати від визначених цільових орієнтирів розвитку підприємства і результативності роботи його персоналу.
Цілеорієнтація впливає на ступінь пріоритетності динаміки витрат на оплату праці:
- орієнтація на стратегічний розвиток передбачає зосередженість на формуванні персоналу з високими якісними характеристиками;
- бажання забезпечити вищу поточну ефективність потребує більшої уваги до визначення достатності досліджуваних витрат, розробки засобів мотивації праці.
При орієнтації на стратегічний розвиток слід керуватись наступними вимогами щодо формування витрат на оплату праці:
· поточна кількість співробітників має бути більшою за наявну потребу;
· середня зп повинна гарантув. незацікавленість фахівців до зміни місця роботи;
· рівень оплати праці ведучих фахівців, запрошених з інших підприємств, повинен бути більшим за попередній;
· поточна варіація обсягу діяльності не повинна викликати коригування чисельності працюючих і рівня оплати праці.
Реалізація даних вимог викличе помітне зростання витрат підприємства на оплату праці персоналу, але буде сприяти підвищенню якості його роботи і забезпеченню впровадження наступальних стратегій розвитку.
За умови того, що увесь приріс обсягу діяльності було досягнуто виключно в результаті зусиль працівників підприємства дане співвідношення має бути пропорційним.В разі сприяння чинників, які на пов’язані із зусиллями персоналу, встановлюється знижуваний коефіцієнт відповідності, який визначається експертно в межах 0,7 – 0,8.
Його використання дозволяє забезпечити дотримання важливої економічної пропорції - випереджаючого зростання продуктивності праці над середньою заробітною платою.
Невиправдане заниження витрат на оплату праці призведе до втрати мотивації персоналу і можливого скорочення обсягу діяльності компанії і зниження її КС на всіх генеричних ринках. Безпідставне завищення даних витрат викличе зменшення прибутку і втрати мотивації персоналу, спровоковане прагненням до подальшого зростання зп.
