4. Принципи управління конкурентоспроможністю підприємства.

1)Принцип стратегічного зростання

2)Збалансованість детермінантних рівнів конкурентоспроможності – це досягнення певного співвідношення між детермінантами що забезпечує нормальне функціонування в цілому, це забезпечує врахування інтересів усіх зацікавлених сторін діяльності підприємства

наявність дисбалансу буде мати негативні наслідки за умов:

• дискримінація інтересів окремих тип учасників

- за умов нераціональності розподілу управлінь ресурсів

- за умов прорахунків в поточному управ коли найближчий конкурент одного сегмента стає причиною зменшення інших

наявність тимчасового дисбалансу може бути виправдано за наступних вимог:

1. Початку здійснення агресивних стратегій що може призвести до зниження інвестиц та рекрутингової конкур

2. за умов можливості безвитратного посилення КСПна одному з ринків в результаті послаблення позицій конкурента

3. за умов реалізації перерахов вище тактичних цілей за умови зменшення конкурента

3) принцип пріоритетного розвитку слабкою детермінантою

4) принцип диференціації поточної значимості детермінант ксп

5) принцип диференціації інтенсивності змін де термін рівнів ксп він обумовлює необхідність варіативності ступеня докладення зусиль щодо підвищення ксп на проблемних ринках

6) принцип періодичної варіативності поточних коливань ксп орієнтує під-во на виважене ставлення до негативних змін її ксп на окремих ринках.

7) принцип територіальної координації теретор диверсиф під-ва ( розгалуження мають враховувати об’єктивно різний потенціал окремих регіонів тому зростання ксп за рахунок розмірів має відповідати цілям поточного і стратегічного розвитку

5. Об’єкти діагностування управління конкурентоспроможністю підприємства

Об’єктами управління усіх видів кс у поєднанні з їхніми детермінантами. Особливої уваги заслуговують: 1) рівень кс(по видах і детермінантах); 2) збалансованість детерм. рівнів; 3) спрямованість змін. Наявність високих та низьких рівнів детерм. свідчить про різний рівень врахування інтересів стейхолдерів. З метою недопущення конфліктів інтересів слід забезпечити випереджаюче зростання відстаючих компонентів.

6. Завдання управління детермінантами конкурентоспроможності підприємства за дисбалансованих варіантів конфігурації їх рівнів або напрямів змін

Дещо ускладненим є визначення управління завданнями при дисбалансових варіантах конфігурації направлень і змін конкурентоспроможності порівняно із управляння детермінантами конкурентоспроможності за збалансованих варіантів.

Дисбаланс має три варіанти:

1. з а досягнутими рівнями при односпрямованих змінах;

2. дисбаланс за напрямами змін і збалансованості рівнів;

3. дисбаланс за рівнями та напрямами змін.

Перший і другий варіанти носять помірний характер і передбачають здійснення управлінського впливу на одну із компонент конкурентоспроможності.

7.Завдання управління детермінантами конкурентоспроможності підприємства за дисбалансованих варіантів конфігурації їх рівнів або напрямів змін

Дещо ускладненим є визначення управління завданнями при дисбалансованих варіантах конфігурації направлень і змін конкурентоспроможності порівняно із управлянням детермінантами конкурентоспроможності за збалансованих варіантів. При чому рівні змін детермінант КС виділяємо високий та низький, а напрямки – позитивний та негативний.

Дисбаланс має три варіанти:

4. за досягнутими рівнями при односпрямованих змінах;

5. дисбаланс за напрямами змін і збалансованості рівнів;

6. дисбаланс за рівнями та напрямами змін.

Перший і другий варіанти носять помірний характер і передбачають здійснення управлінського впливу на одну із компонент конкурентоспроможності.

Основним завданням для всіх трьох ситуацій є прагнення до збалансованості рівнів та напрямків детермінант конкурентоспроможності. Рівні детермінант КС показують поточну ситуацію, яка існує, а напрямки змін детермінант КС - ситуацію в динаміці за останні роки. Основними причинами дисбалансу рівнів та напрямків є пожертвування якоюсь однією детермінантою за ради розвитку іншої; недостача ресурсів для розвитку якоїсь детермінанти.

Найчастіше трапляються такі випадки дисбалансу:

В↓В↑ - Необхідна стабілізація досягнутого рівня .

Н↓Н↑ - Необхідна стабілізація досягнутого рівня та зміна стратегії для однієї з детермінант КС.

В↓Н↓ - підприємство втрачає свої позиції, необхідна повна зміна стратегії розвитку.

В↑Н↑ - необхідно пожертвувати частиною ресурсів однієї детермінанти для розвитку іншої.