Квашенко і.В., Маняк л. В.,

учителі української мови та літератури

Тімірязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Вознесенської районної ради

(Урок-дует для учнів 8-9 класів)

Мета: формувати почуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави і українського народу; формувати готовність служити Батьківщині своєю працею і стати на захист державних інтересів країни; збагачувати словниковий запас; виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки; любов до слова, рідної мови, народу, країни.

Обладнання: лист-епіграф, пазли «Карта України», папки з надрукованими творами, державні прапорці, макети квітів, телевізор, слайди, мультимедійний проектор.

Хід уроку

І.Організаційний момент

І УЧИТЕЛЬ:Дорогі діти і всі присутні, останнім часом нам випало стати свідками драматичних подій : іде боротьба за життя і свободу нашої країни, нашого народу. Ми не можемо бути осторонь, коли Батьківщині так важко. Тому перший урок нового навчального року ми присвячуємо їй - рідній землі. «Україна – єдина країна » - така тема нашого уроку. А епіграфом до нього нехай стануть слова Захара Беркута, героя однойменної повісті Івана Франка.

( Звучить епіграф / фрагмент фільму/)

«Батьки і браття! Нинішня наша побіда - велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.»

2. Мотивація.

ІІ УЧИТЕЛЬ: Досвід минулих поколінь підказує, що будь-які негаразди, будь-яке горе можна побороти спільно, розуміючи і підтримуючи один одного. Тому ми вирішили об'єднати 2 класи, 2 вчителів і наших гостей у єдине коло тих, кому не байдужа доля нашої Батьківщини. Давайте разом знайдемо відповіді на питання : « Що може нам допомогти зберегти Україну і зробити її квітучою та щасливою?»

І УЧИТЕЛЬ: Урок ми проведемо у формі подорожі сторінками вивчених творів, а також нових сучасних поезій, присвячених Україні.

Наше завдання: ознайомитися з основними історичними подіями становлення державності України;засобами виразного читання передати красу і зміст художнього слова, відчути настрої та переживання авторів творів та їх героїв, висловити власні враження від прочитаного та почутого.

Отже, успіхів нам! Нехай лине в наші душі поезія рідної землі.

3. Виступи учнів

Україна

І сотворив Бог небо голубе,

Родючі землі, і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов'ями,

Людей чудових тут він поселив, і дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив і рай назвав цей

Українським краєм. (Ганна Чубач)

І УЧИТЕЛЬ:

- Якщо вам сподобалася декламація , помайоріть, будь ласка, прапорцями, які є у вас на партах!

(Коментарі учнів)

ІІ УЧИТЕЛЬ:

- Скажіть, діти, яке у вас виникло почуття до рідної землі, коли ви слухали вірш ( гордості, захоплення) / Прикріплюємо шматочок карти ( пазли Гордість)

І УЧИТЕЛЬ:

А зараз давайте згадаємо історію нашого краю.

Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони пов'язують нас із минулим наших батьків, дідів-прадідів. Це зв'язок всього українського родоводу, його славної і водночас трагічної історії.

Понад 15 віків височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ - столиця сучасної України, а в минулому однієї з найбільших держав середньовічної Європи - Київської Русі.

ІІУЧИТЕЛЬ:

І виринають перед нами з сивої давнини славні імена тих, хто стояв біля початків української держави: легендарні Кий, Щек, Хорив та Либідь, які (згідно з "Повістю минулих літ",) збудували місто й назвали його на честь старшого брата Києвом;перші київські князі Аскольд та Дір, що зібрали велике військо і боронили свою державу від нападів чужих племен;княгиня Ольга - мудра державна діячка, ( за висловами літописців) жінка-воїн з «чоловічим розумом»;князь Володимир Великий -Хреститель Київської Русі, видатний полководець , дружби й допомоги якогошукали європейські імператори і королі. Ярослав Мудрий, що увійшов в історію як великий правитель, далекоглядний дипломат та вмілий розбудовувач, що духовно зміцнив Київську Русь і привів її до культурного піднесення.

І УЧИТЕЛЬ: Багато зусиль доклали ці видатні діячі для зміцнення Київської держави, і мріяли вони, щоб нащадки продовжили їх справу . Згадаймо « Заповіт Ярослава Мудрого»

УЧЕНЬ:

Перед смертю Ярослав

Всіх синів своїх покликав

Із любов'ю проказав:

Вас я, діти, покидаю, йду у ліпшу сторону,

Але, діти, пам'ятайте мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер, все по полю рознесе.

Як не будете всі разом йти до спільної мети.

Ви, державу зруйнувавши, подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю, що придбали вам батьки,

І тинятиметесь всюди , як вигнанці й жебраки.

ІІ УЧИТЕЛЬ:

- Діти, згадайте, з якого твору взято цей уривок і хто його автор?

( О. Олесь Монолог Князя Ярослава з поеми «Княжа Україна»)

ІІ УЧИТЕЛЬ:

- До чого закликав своїх нащадків Ярослав Мудрий? (Князь заповідав їм жити в братерській злагоді, що мало забезпечити їм процвітання та збереження досягнутого батьком.) Прикріплюємо шматочок карти( пазл Злагода)

І УЧИТЕЛЬ: А ми знову повертаємося до історії.

Протягом багатьох століть страшним лихом для українських земель були спустошливі турецько-татарські набіги. Страшним смерчем налітали ці орди на Україну, грабували, палили, руйнували й спустошували українські міста і села, гнали в полон (ясир) тисячі людей, продаючи їх у рабство.

У1520 році під час нападу на містечко Рогатин, що у Прикарпатті, татари полонили п'ятнадцятирічну Настю - доньку місцевого священика Лісовського. Довго стояли перед її очима червоні заграви над рідною хатою, батько, що впав підтятий татарською шаблею,останні слова матері: «Не забувай свою рідну землю, доню». Ці слова юна Настя не забувала ніколи, навіть тоді, коли стала улюбленою дружиною султана Сулеймана, повелителькою 3 частини світу і майже 40 років потрясала велику Османську імперію, всю Європу і ввійшла в історію під іменем Роксолана

Монолог Роксолани ( читає учениця)

"...Матінко Господня, Воротарнице! я тебе прошу!.. І я шукаю твоєї опіки!., і я стукаю до милосердя твого!..

...Я бідна дівчина з далекої країни, без дому і без роду між людьми чужими, одна-одинока, як билина в полі! Мене вирвали з дому й загнали в світ далекий. Але я не прошу ні за свою волю, ні за своє щастя,.. Матінко Господня, Воротарнице! Дай мені тільки знак, що робити маю у своїм ваганні! Я не можу забути мук нещасних бранців і осель пожежі в своїм ріднім краю. Може, ти так хочеш, щоб я полегшила великі нещастя рідної землі? Дай мені знак який-небудь від всемогучого Сина свого в Тройці єдиній! Адже він знає все і всім опікується! Я не хотіла б відрікатися церкви, в якій молиться мій батько. Бо тоді буду самотня ще більше, ніж тепер. Але ж інакше не принесу пільги тисячам нещасних. Ти знаєш, що таке біль! Матінко Господня! Може, якраз в тій цілі дивна рука Божа привела мене аж сюди, степами і морями, щоб я принесла пільгу горіючим селам і гнаним у неволю жінкам і мужчинам? Дай мені знак який-небудь. Матінко Господня, Воротарнице! "

ІІ УЧИТЕЛЬ: Вам сподобалася акторська гра нашої Роксолани?

Що вас вразило у характері Роксолани ? ( вірність Батьківщині) (Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину нібито вона докладала зусиль для звільнення своїх співвітчизників, запобігала нищівним набігам татар.) Прикріплюємо шматочок карти( пазл Вірність)

І УЧИТЕЛЬ: Провідною силою в боротьбі з турецько-татарськими загарбниками стало українське козацтво. Слава про відвагу, спритність, хитрощі козаків линула далеко за межі України.

У народній пам'яті назавжди залишилися героїчні постаті захисників рідної землі, мудрих і хоробрих отаманів та гетьманів : Самійла Кішки, Івана Сірка, Петра Сагайдачного та Петра Дорошенка, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Часи козаччини — це героїчні сторінки в історії України, час подвигів і слави, величі краси козацького духу, якими пишалося й пишатиметься не одне покоління українців.

ІІУЧИТЕЛЬ:Надзвичайно захоплювався козацтвом і Тарас Шевченко, він сприймав його як «ДИВО» і дуже жалкував, що не судилося йому жити в ті славні часи. Боляче було думати Великому Кобзареві, що від козацької величі і звитяги нічого не лишилося:

Де поділось козачество, червоні жупани?

Де поділась доля-воля, бунчуки, гетьмани?

Минулося.... Лишилися могили по полю....

У багатьох своїх творах Шевченко закликав пам'ятати минулу славу, підніматися у з колін і боротися за рідну землю, бо був він справжнім сином України.

ІУЧИТЕЛЬ:200 років минуло з дня народження Кобзаря, та його твори не втратили своєїідейної вартості і звучать з новою силою, надзвичайно особливо, навіть пророчо, пробуджуючи серця українців.

Прослухаємо одну із поезій Шевченка.