Четвертий етап — безпосереднє проведення виховного заходу

На цьому етапі здійснюється розроблений керівним органом кон­кретний план з усіма корективами, внесеними його учасниками в процесі підготовки.

Зміст діяльності вихованців.

Цей етап здійснюється відповідно до плану (сценарію) проведен­ня виховного заходу.

Учні беруть участь у заході в певній ролі, яка має сприяти фор­муванню окремих особистісних якостей, корекції дезадаптивної по­ведінки.

Зміст діяльності та позиція вихователя.

Учитель створює позитивний емоційний настрій під час прове­дення заходу.

Головне для вихователів — будити й зміцнювати в дітях ма­жорний настрій, дух бадьорості, впевненості у своїх силах, у своїй здатності нести людям радість, прагнення подолати будь-які труд­нощі.

Корисні для учнів і можливі відхилення від задуму, які виника­ють під час проведення заходу. Вони складаються з різних неперед­бачених обставин і помилок, допущених учасниками заходу — це теж необхідна школа життя.

Важливо! Не підмінювати собою дітей, стимулювати само­стійний пошук ними виходу зі складних ситуацій.

П'ятий етап — підбиття підсумків, оцінки результатів заходу

Ведучі направляють колективний пошук на краще вирішення цих питань, підхоплюють і розвивають найцінніше, систематизують і узагальнюють його у висловлених думках і пропозиціях.

Участь кожного вихованця в оцінюванні КТД можна забезпечи­ти й іншими засобами: бесідами та анкетами, стінгазетою чи лінійкою з творчими рапортами.

Вихователі підбивають підсумки виконання власне виховних завдань на нараді педагогів, які беруть участь у даній КТД, на зборах вожатих, на нараді батьківського активу, на батьківських зборах.

Зміст діяльності вихованців.

Аналізуючи підсумки проведеної колективної справи (в мікро-колективахчи на загальних зборах), школярі відповідають на за­питання:

-— Що було добре? Що вдалося виконати із запланованого? Зав­дяки чому? Кому ми повинні висловити подяку? (Називають конк­ретні імена.)

— Що в нас не вийшло і чому? (Аналізують відхилення від по­чаткового плану, невдачі.)

— Що варто використовувати й надалі? Перетворити на тра­диції? Які уроки маємо врахувати на майбутнє?

Підбиття підсумків можна здійснювати в різних формах: ан-кети-оцінки, «блискавки», стінні, радіо-, фото-, «живі» газе­ти, присвячені підсумкам зробленого; лінійки з творчими ра­портами.

Зміст, діяльності та позиція вихователя.

Вихователь навчає школярів оцінювати й аналізувати результа­ти своєї діяльності; розробляє разом з учнями критерії такого оціню­вання.

Важливо! Вчити дітей помічати навіть невеликий успіх інших і позитивно його оцінювати.

Негативний зворотний зв'язок може бути використаний стосов­но діяльності, яка виходить за межі встановлених норм, завдає збитків іншим, спричинює невдачі в реалізації задуманої (планова­ної) діяльності.

Шостий етап — організація після дії

На цьому етапі виконують рішення, ухвалені загальними збора­ми, вносять зміни у творчі доручення мікроколективам, пишуть статті за матеріалами колективної творчої справи, задумують нову справу тощо. Колективна творча діяльність різноманітна за форма­ми та змістом. Вона стає центром цілої серії колективних творчих справ різних видів.

Зміст діяльності вихованців.

На основі проведеного аналізу учні разом з учителем визначають наступну діяльність колективу і вносять у неї необхідні корективи.

Зміст діяльності та позиція вихователя.

Вихователь навчає витягати уроки, вносити корективи в діяльність, вказує на необхідність використання досвіду в процесі організації та проведення аналогічних виховних справ.

Девіз: «Все творчо, інакше - для чого»

П’ять умов педагогічного успіху

1. Загальна турбота.

2. Товариськість,

3. Єдність думки і волі, дії і почуття.

4. Єдиний колектив.

5. Творчість, а не шаблон у відносинах між дітьми і дорослими, принципи співробітництва, співтворчості.

Кожна справа - з красою, інакше навіщо? Кожна справа - з користю, інакше навіщо? Кожна справа - людям, інакше навіщо? Кожна справа - творчо, інакше навіщо? Наша мета - щастя людям.

Трудові справи

Атака трудова, десант трудовий, подарунок далеким друзям, пошта трудова, рейд трудовий, фабрика трудова.

Пізнавальні справи

Вечір веселих задач, вечір подорож, вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць. Місто веселих майстрів. Захист фантастичних проектів, прес - вій, прес-конференція, розповідь естафета, турнір вікторина, турнір знавців.

Художні справи

Кільцівка пісень, концерт «блискавка», ляльковий театр, літературно - художні конкурси, турнір знавців поезії, естафета улюблених справ.

Спортивні справи

Бій за аеродроми, бій невловимих, весела спартакіада, весела зимова спартакіада, десант ракети, космонавти і метеори, спартакіада спортивних ігор, таємниця.

Суспільно політична справа

День знань. День Конституції. Новорічне свято. День збройних сил України. День Перемоги. Свято матері. Різдво. День незалежності.

Організаторські справи

Газета - «Блискавка», день народження колективу, «Жива газета», журнал -естафета, колективне планування, загальний збір, розвідка гайдарівська, збір народження колективу, огляд дружби, чергування творчих доручень, естафета дружби.

Пам'ятка керівнику мікрогруп

1. Готуючись до колективного планування, пам'ятайте:

- від твоєї підготовки, настрою і слів, що ви скажете дітям залежить рівень

активності дітей:

- коли висловлюються думки, враховуйте все, навіть на перший погляд

зовсім не цікаву ідею:

- не думайте, не сумуйте, якщо на початку роботи ідей буде не дуже багато.

2. При підготовці і проведенні справ:

- прагніть знайти кожному своє місце в справі:

- не сумуйте, якщо не одержується все зразу, як ви задумали, спланували:

- радійте кожному успіху в справі.

3. При аналізі:

- прагніть зробити так, щоб хотілось говорити кожному:

- спонукайте дітей давати оцінки вчинкам і справам, а не людям:

- прагніть, щоб не забули відмітити навіть самий маленький внесок у справу:

- все, що не одержалось, оцінюйте з однієї позиції: як зробити так, щоб

одержалось іншого разу.

Схема аналізу колективної творчої справи

1. В чому комплексне виховне значення теми?

2. Що було зроблене на етапі попередньої підготовки?

3. Коли і як був складений план підготовки КТС?

4. Як розкрилися окремі вихованці, керівники мікрогруп, (вихователі)?

5. Роль керівника в колективному плануванні?

6. Коли і як ішла підготовка до КТС?

7. Як діяли творчі групи?

8. Як долалися труднощі?

9. В чому відобразилося співробітництво вихователя з вихованцями?

10. Де, коли і як було проведено КТС? Чи були приклади творчих сюрпризів? 11 .Які були труднощі і невдачі? В чому їх причини? Як долалися ці

труднощі?

12.Коли і як було проведене обговорення КТС? Думка (що було добре? Що

не вдалося? Чому? Пропозиції на майбутнє).

Де багато дітей, там повинен бути дитячий колектив. Інакше вони перетворяться у натовп, в орду, в якій панують іноді дуже жорстокі правила. Це зрозуміло кожній розумній людині. Радянська школа збагатила світову педагогіку саме теорією колективного виховання. Тут можна і не називати прізвищ, вони всім відомі: Шацький, Макаренко, Сухомлинський, та Іванов. Ігор Петрович Іванов, професор педагогічного інституту, імені А.І. Герцена. Ім'я його з кожним роком стає все більш відомим, все більш вихователів розуміють і цінують його ідеї, розвивають теорію і методику колективного виховання в наші дні, в сучасних умовах. За останні роки по методиці Іванова виховані сотні тисяч дітей і підлітків. Це унікальний по масовості і умовах проведення педагогічний дослід, експеримент. І можна вже говорити про його результати, оскільки першим вихованцям І.П.Іванова і його колег вже далеко за сорок, деякі з них стали відомими спеціалістами, і всі прекрасні трудівники, чесні люди, і всі з вдячністю згадують підліткові роки, проведені в колективах, створених на принципах А.С.Макаренка - І.П.Іванова.

Як зазначає С.Соловейчик: «Усвідомивши це явище виявилось не такою легкою справою. Хт сам своїми очима бачив, як живуть і працюють дорослі діти, що пройшли школу колективізму, той досить легко переймає комунарський стиль виховання, описати цей стиль, розкрити його внутрішніх причин ніяк не вдається...»

Суть цієї методики - в організації певного способу життя колективу, де все тримається на моральності і творчості.

В 1959 році у Ленінграді І.П.Івановим була створена фрунзенська комуна, де на протязі 13 років складалася і розвивалася методика ідейно-морального і одночасно творчого виховання особистості в колективі.

В 1963 році - створив комуну ім. Макаренка (КІМ)

В 1963 році - організовано навчання на базі піонерського табору «Оленок» (по роботі КІМУ)

Виникає комунарський рух. Але в 1964 році його було зупинено. Тільки в кінець 80-х років став більш сприятливим для відновлення і втілення в життя цієї методики.

Кінець 1987 рік для значної частини педагогів був знаменитий: три події злилися воєдино: перекличка творчих справ в підмосковному місті Коломні, засідання наукової ради при Президії АПН, присвячене комунарській методиці і науково-практична конференція в Ленінграді по вивченню методики І.П.Іванова. За останні роки накопилося немало теоретичних роздумів. Що це за така особлива педагогіка? Яка дозволяє в десятки разів збільшити швидкість оволодіння найважливішою із наук - уміння жити так, щоб твій розвиток був умовою вільного розвитку всіх. Розробка унікальної технології, суми педагогічних прийомів, методів педагогіки, колективного творчого життя належить І.П.Іванову та його колегам. І сьогодні інтерес до комунарської методики зріс. І сьогодні ми глибоко вдячні комуні імені Макаренка, кімовцям-учням і соратникам І.П.Іванова, які бережно зберігали на протязі багатьох років опис КТС, аналізували роботу кращіх комунарських колективів, створили макаренський методичний центр, на Ленінградській зустрічі прозвучала вимога учительства: ми повинні знати про це педагогічне відкриття і сьогодні іншого шляху немає. Виконання цього завдання не можна відкладати, так як немає більш невідкладного завдання у нашої школи чим пошук нових шляхів виховання. Саме тому ми вирішили самі познайомитися з елементами комунарської методики І.П.Іванова. Суть її - в організації певного способу життя колективу. Де все основне на моральності і творчості.

- Як організувати таке життя?

Для цього нам треба звернутися до праці самого І.П.Іванова, в яких він описує той нелегкий шлях, який треба було пройти. Щоб визначити... І так, як це починалося: Із спогадів І.П.Іванова.

«Педагоги 202-ї Ленінградської школи не пам'ятали таких палких суперечок. Усе почалося з несподіваного виступу одного з найстаріших товаришів на черговій і спочатку мирній педраді... Ні нелегка справа привести до норми 10-А розкритикований у докладі директора і про те, як5 цього добитися, треба всім глибоко задумати ся. Адже за численними двійками і трійками в кінці четверті криється ще страшніше - байдужість до навчання з багатьох предметів. І це в класі де найбільше здібних і допитливих учнів і аматорів читання і музики, театру і хореогріфії, знавців історії і пам'яток Ленінграда... Це на уроках, а в громадській роботі? Тут також винахідливе уникання доручень або видимість їх виконання, формальне відбування і хитромудре «використання» зборів. Картина, яку з тривогою змалював класний керівник 10-А, узагальнювала враження вчителів, що працювали в цьому класі та інших класах, схвилювала багатьох із нас і об'єднала в прагненні знайти вихід із становища, яке створилося. Спочатку переконливими здавалися гнівні теради тих, хто звинувачував батьків, які розбещують своїх дітей з ранніх літ і привчають займатись тільки тим, що цікаве, дозволяють їм робити «що хочуть» і дають гроші на будь - які розваги , але ж так буває далеко не в усіх сім'ях, - заперечували цим педагоги. - Навпаки, багато батьків наших старшокласників можуть бути для них прикладом працьовитості і скромності, намагаються виконувати всі вимоги, які ставить школа. То можливо вся справа в нас, учителях? При чому не в викладанні (його якість ні в кого не викликає сумнівів), а в виховній роботі? Ця думка приваблювала самокритичністю. Про те не всі могли з нею повністю погодитися . Класний керівник віддавав своїм вихованцям масу сил, не турбуючись про своє здоров'я, підірване у роки війни. Ми бачили, що він сидить на уроках, проводить бесіди