2. Цілі і завдання державного регулювання фінансів підприємств

Державне регулювання в ринкових умовах являє собою законодавчо оформлену систему зовнішнього впливу на фінанси підприємств. Держава формує фінансову політику на макрорівні та здійснює законодавче регулювання фінансів мікрорівня. Воно визначає порядок утворення, розподілу і використання централізованих фондів фінансових ресурсів, які служать одним з джерел фінансування підприємств.

Основними напрямками державного регулювання фінансової діяльності підприємств є: податкова система, ціноутворення,зовнішньоекономічна діяльність, грошовий обіг, кредитування, форми платежів і розрахунків, організація обігу цінних паперів, бюджетне фінансування, склад і компетенція органів державного управління у вирішенні фінансових питань, державні гарантії, ліцензування окремих видів діяльності.

Елементами фінансового контролю є: мета контролю, суб'єкт контролю, об'єкт контролю, предмет контролю, методи контролю.

Мета контролю - це те, що визначає зміст фінансового контролю (попередження порушення фінансової дисципліни, виявлення фактів порушення фінансової дисципліни).

Суб'єкт контролю - це особа, яка здійснює фінансовий контроль (державні органи, власник, господарюючий суб'єкт).

Об'єкт контролю - це особа, що піддається фінансового контролю (державний орган, господарюючі суб'єкти, фізичні особи).

Предмет контролю - це матеріальні носії, що містять відомості про фінансову, фінансово-господарської діяльності (первинна бухгалтерська документація, звітна документація).

Механізмом державного впливу на підприємницьку діяльність є економічні (непрямі) і адміністративні (прямі) методи. Вони повинні використовуватися в комплексі при проведенні фіскальної, інвестиційної, цінової, амортизаційної, грошово-кредитної та іншої політики, таким чином, щоб не зруйнувати ринкові основи, не допустити кризових явищ.

Економічні методи (непрямі) впливу держави на підприємницьку діяльність досить різноманітні. Основними з них є:

• Податки;

• Способи перерозподіл доходів і ресурсів;

• Ціноутворення;

• Державна підприємницька діяльність;

• Кредитно-фінансові механізми та інші.

Адміністративні методи (прямі) повинні використовуватися, якщо економічні методи неприйнятні або недостатньо ефективні. До них відносяться:

• Обмеження;

• Заборони;

• Ліміти;

• Квотування;

• Та інше.

Їх доцільно використовувати в наступних областях:

• Охорони навколишнього середовища;

• Сертифікації, стандартизації, метрології;

• Соціальної політики;

• Зовнішньоекономічної діяльності;

• Діяльності природних державних монополій.

Економічні та адміністративні методи впливають на фінансову діяльність підприємств.

Фінанси підприємств служать головним інструментом державного регулювання економіки. З їх допомогою здійснюється регулювання відтворення виробленого продукту, забезпечується фінансування потреб розширеного відтворення на основі оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і на нагромадження. Фінанси підприємств можуть використовуватися для регулювання галузевих пропорцій в ринковій економіці, сприяти прискоренню розвитку окремих галузей економіки, створення нових виробництв і сучасних технологій, прискоренню науково-технічного прогресу.

Світовий досвід показує, що в умовах реформування економіки, у кризових ситуаціях роль держави зростає, в умовах стабільності та пожвавлення - знижується.

Держава повинна поступово відійти від надмірного втручання в справи бізнесу, що дозволить чітко окреслити сферу державного регулювання та підвищити його ефективність.

Для вирішення цих завдань необхідно буде внести зміни до нормативно-правових актів з регулювання підприємницької діяльності. Уряд має намір радикально змінити процедуру реєстрації юридичних осіб, перейшовши до повідомного порядку з одночасним встановленням правил нагляду і введенням відповідної відповідальності засновників за відповідність заявлених відомостей їх фактичному стану.

З метою створення режиму максимального сприяння для розвитку бізнесу передбачається обмежити повноваження і функції контролюючих органів, порядок і спростити порядок ліцензування видів діяльності, розробити закон про реорганізацію та ліквідацію юридичних осіб, що забезпечує захист прав кредиторів, власників підприємств і організацій.