- •Психологія, як система знань.
- •2. Еволюція та розвиток психіки
- •Локалізація психічних функцій (лат. Locus — місце)
- •Стадії розвитку психіки.
- •3. Розвиток свідомості у філогенезі Психічний розвиток людини та його особливості Поняття про психічний розвиток
- •Особливості психічного розвитку людини
- •Мовлення Поняття про мову і мовлення, їх функції. Фізіологічні основи мовлення
- •Розвиток самосвідомості в онтогенезі
- •Біологія індивідуального розвитку
- •Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника
- •Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •Психологічна будова індивідуальної діяльності
- •Механізм и регуляції дії
- •Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •И формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •Види і форми комунікацій
- •Загальна характеристика та види уявлень
- •Фізіологічні основи процесів уяви
- •Процеси уяви
- •Характеристика процесів пам'яті
- •Види уваги
- •Зв'язок мислення і мови.
- •Аналізатори (сенсорні системи), їх структура
- •Класифікація відчуттів
- •Загальні властивості відчуттів
- •Пороги відчуття. Чутливість
- •Явище адаптації
- •Взаємодія відчуттів
- •Основные понятия[править | править вики-текст]
- •Пороги ощущений
- •Фізіологічні основи сприймання
- •Властивості сприймання
- •Роль моторних компонентів у сприйманні
- •Різновиди сприймання
- •Теорія мотивації
- •Гуманістична психологія
- •Операціональна концепція інтелекту
- •Теорія онтогенетичного розвитку мислення
- •Теорія мислення як системи опрацювання інформації
- •Діяльнісна теорія мислення
- •Види мислення
- •Мислення як процес розв'язання задач
- •Розвиток мислення в онтогенезі (теорія Жана Піаже)
- •Класифікація рухів
- •Мимовільні й довільні дії
Основные понятия[править | править вики-текст]
Порог физиологического ощущения — величина минимального обнаруживаемого уровня стимула.
Порог различения — это то количество стимула, которое необходимо добавить к данному стимулу для возможности отличить его от начального. Вебер рассматривал порог физиологического ощущения как порог различения между состоянием отсутствующей стимуляции и определенным стимулом.
Порог ощущения |
Порог ощущения — величина раздражителя, вызывающего или меняющего ощущение. Минимальная величина раздражителя, впервые начинающего вызывать ощущение, называется нижним абсолютным порогом ощущения. Верхним абсолютным порогом ощущения называют величину раздражителя, при к-рой ощущение либо исчезает, либо качественно меняется, например, превращается в болевое, как это имеет место при увеличении громкости звука или яркости света. Минимальный прирост величины раздражителя, сопровождающийся едва заметным изменением ощущения, называется разностным (или дифференциальным) порогом ощущения. Измерения абсолютных и дифференциальных порогов ощущения привели в настоящее время к представлению о существовании более или менее широкой «пороговой зоны», внутри которой вероятность ответной реакции меняется от 0 до 1. Значения всех выделенных видов порогов ощущения меняются в процессах адаптации и подвержены влиянию большого числа факторов — от пространственно-временных условий раздражения до индивидуальных особенностей функционального состояния наблюдателя. Порог ощущения обратно пропорционален количественному показателю соответствующего вида чувствительности. |
Чутливість (фізіол.), здатність живого організму сприймати дію подразників, витікаючих із зовнішнього або внутрішнього середовища. Ч. організму до відповідних подразників залежить від Ч. його сенсорних систем ( аналізаторів ) . Ч. характеризують величиною порогу відчуття : чим нижче поріг, тим вище Ч. Розрізняють абсолютну і диференціальну Ч., тобто Ч. до розрізнення, і, відповідно, абсолютний і диференціальний пороги відчуття. Абсолютний поріг відчуття — мінімальна сила роздратування, здатна викликати появу реакції. Диференціальний поріг ¾ мінімальна величина, на яку потрібно змінити роздратування, щоб викликати зміну відповіді. Залежно від сенсорних систем, що забезпечують сприйняття організмом дії подразника, виділяють соматосенсорную Ч. (шкіряну і пропріорецептивну — м'язово-суглобову), вісцелярну Ч., а також Ч., засновану на діяльності відчуттів органів . Шкірну Ч. інколи ділять на грубу, протопатічеськую чутливість, і тонку, епікрітічеськую чутливість . Враховуючи вигляд подразника, можна говорити про Ч. до дії механічних, хімічних, світлових, температурних і інших стимул-реакцій. Ч. організму може бути оцінена на основі відчуттів, а також за об'єктивними показниками (вегетативним реакціям, біоелектричним реакціям і т.д.). Пороги, визначені різними способами, можуть різнитися. Так, світлова Ч., визначувана по біоелектричній реакції мозку, виявляється вищим Ч., визначуваною на підставі словесного звіту випробовуваного що свідчить про появу відчуттів. Ч. до дії подразника — величина непостійна і може мінятися під впливом різних причин, наприклад при адаптації фізіологічної, під впливом еферентної регуляції, в результаті дії на організм ін. стимул-реакцій. При патологічних процесах можливі всілякі розлади Ч., характер яких залежить від місця поразки сенсорної системи: її периферичного (рецепторного), провідникового або центр.(центральний) (в т.ч. кіркового) відділу.
