Ліквідатори аварії на чорнобильській аес
Борсук
Юрій Анатолійович. Народився
в с. Старосілля 07.02.1965р. в селянській
сім’ї. Навчався в Старосільській
початкові школі (1972-1976рр.) та Автуницькій
восьмирічній школі (1976- 1981рр.). Після
закінчив Ніжинське ПТУ за спеціальністю
крановик.
Строкову службу проходив у Туркменії з 1983р. по березень 1985р.
На ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС був відправлений у квітні 1986р. Пробув там три місяці, після чого повернувся додому. Отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1986р.
Помер 1995р. у тридцятирічному віці.
Дорошенко Володимир Іванович (06.10.1956р.) мобілізований на ліквідацію аварії на ЧАЕС 29 серпня 1986р. перебував до 26 вересня 1986р. отримав дозу опромінення 20,98 БЕР.
Одружений, має сина Кирила та доньок Оксану та Софію.
Дрозд Микола Леонтійович.
Народився в с. Автуничі 19.06.1965р. Навчався в Автуницькій восьмирічній школі. До лав Радянської Армії був призваний 01.12.1983р. Службу проходив у м. Харкові. 17.11.1985р. повернувся до рідного села.
На ліквідацію аварії на ЧАЕС мобілізований був 11.08.1986р. Відразу відправили на 4 блок. Після опромінення виконував інше завдання: підвозив людей до місця аварії . Отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986р. категорія 2.
Одружений,
має двох доньок. Проживає в с. Старосілля
з 1989р.
Бебко Сергій Віталійович. Народився 30 травня 1986р. з 1993 по 2001р навчався у Автуницькій неповній середній школі, з 2001 по 2003р. – у Хоробицькій середній школі. 2004р. закінчив Чернігівське ПТУ №15 за спеціальністю автослюсар. Призваний був 2004р. до лав Української Армії. Потрапив до м. Житомир в 95 окрему аеромобільну розвідувальну роту. Через рік перейшов на контрактну службу.
З квітня по жовтень 2007 р. відправляється до Косова у складі миротворчого контингенту. Друга поїздка до цієї країни розпочалася в листопаді 2009 і закінчилась в серпні 2010рр. Під час служби охороняли Раду Міністрів, патрулювали разом з сербськими прикордонниками вулиці міст, забезпечували порядок, супроводжували поліцейські вантажі.
За дві ротації отримав такі нагороди: 2 медалі НАТО (2007р.; 2010р.); медаль «За спільну службу в українсько-польському батальйоні» (2010р.); Відзнаку Міністерства Оборони України «Воїн-миротворець» (2007р.).
2011Р. Закінчив службу у званні сержанта. Був командиром розвідувального відділення.
Висновок
Хто не знає свого минулого,
Той не вартий свого майбутнього.
М.Т.Рильський
Минають роки. Вмовкають один по одному живі голоси - свідки минувшини. Спливе якийсь десяток літ - і не залишиться їх, але зостанеться правда великого болю, пам’ять племені, роду, народу, історія села.
Незнищенність пам’яті - незнищенність життя. Як добре, що існує ця дивовижна закономірність у людському світі. Знищували вороги, як могли: виселяли, вбивали, катували, а відібрати пам’ять у народу не змогли.
Щоб створити щось нове, велике, треба звернутися до минулого. У нашому повсякденному житті треба оглянутися позад себе на пройдений шлях. На цім шляху минулого ми побачимо різні події.
Хто не знає минулого, той не може творити майбутнього. Людина повинна знати історію свого роду, краю, села, збирати, де лише можна, матеріали, документи, відомості про події, особистості.
Історія села - в долі кожного його жителя.
Список використаної літератури
Генеологічне дерево: Бутовичі. Режим доступу: http://uk.rodovid.org
ДАЧО. – Ф. – 67901. – Спр. 458. Арк. 109-120. Исповедальная книга с. Староселье 1791г.
ДАЧО. – Ф. Р. -183. – Оп. 1. Спр. 115. Арк. 2. – О количестве дворов и населения в д. Староселье по переписи 1917г. Из списка сел Городнянского уезда.
ДАЧО.– Ф. Р. - 944. – Оп. 1. Спр. 586. Арк. 110,111. – О количестве и национальности учеников и учителей Старосельской неполной семилетней школы (из анкеты).
ДАЧО.– Ф. Р. - 944. – Оп. 1. Спр. 586. Арк.5,6. – О работе Старосельской хаты-читальни (из анкеты).
ДАЧО.– Ф. Р. -942. – Оп. 1. Спр. 5158. Арк. 8. Статистические сведения о Старосельской неполной семилетней школе 1923г.
Державний архів Чернігівської області. – Ф. Р.-64. – Оп. 1. – Спр. 1. Арк. 26. – Протокол загальних державних зборів мешканців с. Старосілля Городнянського району про масове паломництво до чудотворної криниці від 08.10. 1924р.
Дудко І. Пісня міцніє на людях. // Сільські новини. - 1987р. - №4- С. 3
Євсієнко М.. Словник видатних імен Городнянщини. Городня, -2002р. - С.9, 37
Єрмоленко М. Роде наш красний, роде наш прекрасний! // Новини Городнянщини. -. 2004р.- №32-34,35-37, 38-40, 41-43, 44-46.
История Городнянщины. Режим доступу: http://offtop.ru/gorodnya/.
История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область.- Институт истории академии наук УССР.- Киев. – 1983р. - С. 267,279
Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О. В. «Неурядова старшина Гетьманщини» - Київ: «Стилос», 2009. – С.53-54
Литвин В. Історія України. – Київ: «Наукова думка», 2008р. – С.814
Пісні рідного краю // Деснянська правда - 1989р.
Реабілітовані історією: у 27 томах. Чернігівська область/ Упорядники: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.- Чернігів, 2012. Кн. 4 – С.147-148
Сіменцов Ю.Я., Яцура М. Т. Краєзнавчі матеріали з історії Чернігівщини. Київ: Вид-во «Радянська школа», 1968р. – С. 170
Сучок І. По машинах// Сільські новини. - 25 липня 1987р - №88 – С.1
Труды Черниговской губернской архивной комиссии. В.7. /Под ред. правителя дела: П. М. Добровольского. - Чернигов. 1908г. - С. 38
Фольклорний ансамбль с. Старосілля //Сільські новини. – 1987р.
Хронологія визволення Городнянщини. Режим доступу: http://gorodnia-museum.edukit.cn.ua/velika_vitchiznyana_vijna/
Додаток 1
Фото 1
Фото 2
Сучасний вид села. 2013-2014рр.
Фото 3
Центр села. Зимові краєвиди.2013р.
Фото 4
Контора АПК «Старосільське». 2013р.
Фото 5
Фельдшерсько-акушерський пункт.2013р
Фото 6
Сільський клуб. 2013р.
Фото 7
Річка Вербч. 2013р
Фото 8
Штучна водойма. 2013р.
Фото 9
Молочно-тваринницька ферма.2013р.
Фото 10
Куток Бебківка. 2013р.
Фото 11
Фруктовий сад.2013р.
Фото 12
Денисенко С. С. та Баранов Д. З. на колгоспній пасіці.
Фото 13
Денисенко С. С. на пасіці біля вуликів
Фото 14
Бебко Ф.Ф. (у другому ряду перший зліва)
Фото 15
Фаєвцова О. Є. з учнями Старосільської школи. 1949-50н.р.
Фото 16
Тракторний парк
Фото 17
Москва. Виставка ВДНГ. 1955р.
Фото18
Москва. Виставка ВДНГ. 1978р
Фото 19
Колоша О. Є. Голова колгоспу «Комуніст». 1974р.
Фото 20
Баранов М. Є. біля радіоприймача
Фото 21
Титан для приготування корму для тварин. 1952
Фото 22
На коксогизі. 1952р.
Фото 23
Будівельна бригада. 1950-ті р.
Фото 24
Баранова Т. О. Працівниця птахоферми. 1954р.
Фото 25
Всі на заготівлю сіна! Бебко Б. П. з дітьми колгоспників 1968р.
Фото 26
Денисенко І. В. (зліва) біля першої пожежної машини.1967р.
Фото 27
Жінки сортують картоплю 1980 –ті роки
Фото 28
Селянська хата. 1980р.
Фото 29
Дитячий садок. 1989р.
Фото 30
Випуск Старосільської початкової школи.1972р.
Фото 31
1-3 клас Старосільської школи. 1973р. Вчитель: Коваль М. А.
Фото 32
На обласному пісенному конкурсі. Чернігів.1988р.
Фото 33
Фольклорний колектив. 1990р. Під час святкування визволення Городнянщини.
Фото 34
Денисенко М. С., Денисенко Є. Ф., Бебко П. С. під час зустрічі з С. Вовком. 2006р.
Фото 35
Афіша біля Чернігівської філармонії.
Фото 36
Борисоглібський собор. Чернігів.2008р.
Фото 37
Баранова Т. О.(другий ряд, посер.) під час примусових робіт у Німеччині. 1945р.
Фото 38
Баранов І. Є. – в’язень Бухенвальда. (Крайній зліва)
Фото 39
Під час зустрічі в’язнів Бухенвальда. 50 років після звільнення. 1995р. Баранов І. Є. – перший ряд, п’ятий від правого краю.
Фото 40
Селянське весілля. 1956р.
Фото 41
Козир Тетяна. Учениця 5 класу
Фото 42
Місцями старого села
Фото 43
Картина місцевої художниці Губської Світлани Михайлівни
Фото 44
Приходько Л.Д., та Пасюк Л. О., учасники ансамблю «Вишиванка». Кисіль В. С. муз.керівник. 1986р.
Додаток 2
Додаток 3
ТОПОНІМІЧНІ НАЗВИ
Кутки: Бебківка, Лозова, Ровчак.
Баскакове поле; ровчак Пасічний; Кириловичів сад; Козявчин сад; молодий сад;
Берковщина; Кузнецьке поле; Вертьоби; Чуйкове болото; випас Росош; Милів ліс.
Додаток 4
Пісні нашого села
Цю пісню співали, коли відправляли односельців до Німеччини на примусові роботи (розмовною мовою)
Ой, у полі жито папалам з травою
Ой, чи буде жалко маміньке за мною.
Ой, як жалка-жалка аж серденько вьяне,
А хто мая доню смертонькі дагляне.
Аставляю мама найменшаго брата
Буде у вас мама невесела хата,
Не будуть хадіті хлопци і дівчата
Буде у вас мама невесела хата.
Згадай мене мама, сидя на парозі
А я тебе згадаю в далекай дорозі.
Згадай мене мама, ложачки памивши,
А я тебе згадаю ні півши, ні ївши.
Згадай мене, мати, паміж з пирогами,
А я тебе згадаю з паміж варагами.