Тема 1.Основні поняття та теоретичні засади інвестиційної діяльності

Лекція 1

1. Економічна сутність та динаміка інвестицій

Згідно до закону України про ІД інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соц..ефект. такими цінностями є: 1)кошти, цільові банківські вклади, цінні папери. 2)рухоме та нерухоме майно. 3)майнові права(авторські, досвід). 4)права користування(на землю, водою, природними ресурсами). 5)сукупність тех.-х та ек-х знань(документація, навички, досвід, ноу-хау – незапатентований винахід, гудвіл – вартість ділових зв’язків).

Процес вкладання капіталу і одержання П відб.з певним проміжком часу: 1)поступове вкладання капіталу а потім одержання П. 2)паралельне вкладання капіталу і отримання П. 3)вкладання капіталу а через значний проміжок часу одержання П.

Розрізняють інвестиції: 1)валові – загальний обсяг інвестування за певний період. 2)чисті – сума валових без амортизаційних нарахувань.

Динаміка чистих І характеризує економічний розвиток п-ства!!!

Якщо сума чистих І від'ємна, це свідчить про зменшення обсягу діяльності п-ства.

Якщо сума чистих І додатня, то це економічний розвиток п-ства.

Якщо чисті І = 0, то це відсутність економічного зростання, беззбитковість.

Фактори що впливають на обсяг інвестицій: 1)розподіл доходу на використання та заощадження. 2)очікувана норма чистого П. 3)очікуваний темп інфляції. 4)ставка позичкового %.

Інвестиційна діяльність – комплекс заходів і дій фіз..і юр.осіб, які вкладають власні або залучені кошти(в мат-й, майновій або іншій формі) з метою отримання П.

2. Класифікація інвестицій

1)за об’єктами вкладання майна: а)реальні – вкладання коштів(майна) в реальні А(матеріальні і нематеріальні), б)фін.інвест.- вклад.коштів у фін.А(ЦП, депозити). 2)за характером участі в інвестуванні: а)прямі – інвестором обирається об’єкт інвестування, б)непрямі – здійсн.через фін.посередники. 3)за періодом інвестування: а)короткострокові – до 1 року, б)довгострокові – понад 1 рік, 2-3, 3-5, понад 5. 4)за формами власності інвесторів: а)приватні – здійсн.фіз.о., б)державні – держ.та місц.органи влади, в)іноземні – нерезиденти, г)спільні – резиденти з нерезидентами разом. 5)за регіональною ознакою: а)внутрішні – в межах держави, б)зовнішні – придбання цп іноземних держав.

3. Сутність інвестиційного менеджменту

Інвестиційний менеджмент - це процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності суб´єкта підприємництва. Основна мета інвестиційного менеджменту забезпечити найефективнішу реалізацію інвестиційної стратегії суб´єктів підприємницької діяльності. Для цього необхідно розв´язати такі основні завдання: 1) забезпечити високий темп економічного розвитку суб´єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності. Економічне зростання забезпечується насамперед шляхом інвестування;2) забезпечити максимізацію прибутку від інвестиційної діяльності, оскільки досягнення прибутку - основна мета суб´єктів підприємництва;3) забезпечити мінімізацію інвестиційних ризиків, бо за несприятливих умов вони можуть спричинити втрату не тільки прибутків, а й частини інвестиційних капіталів;4) забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб´єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов´язана із вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то вона може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов´язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Тому під час формування джерел фінансових ресурсів слід прогнозувати її вплив на фінансову діяльність суб´єкта та його платоспроможність;5) визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні мають бути реалізовані якнайшвидше, оскільки це сприяє прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій і амортизаційних відрахувань, скороченню термінів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов´язаних з несприятливими змінами кон´юнктури інвестиційного клімату.

Пріоритетним завданням є забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за умови його достатньої фінансової стабільності, а не максимізації прибутку, як вважають деякі автори публікацій на цю тему.

основні функції інвестиційного менеджменту:1) дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон´юнктури інвестиційної діяльності;2) розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності суб´єкта підприємництва;3) розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб´єкта інвестиційної діяльності;4) пошук і оцінювання інвестиційних переваг реальних проектів і добір з них найефективніших;5) оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів і добір з них найефективніших;6) формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями доходності, ризику та ліквідності;7) поточне планування та оперативне управління реалізацією окремих програм і проектів;8) організація моніторингу інвестиційних програм і проектів;9) підготовка рішень про своєчасний вихід з неефективних проектів (продаж окремих фінансових інструментів).

Лекція 2

1. Об’єкти та суб’єкти ІД

Інвестиційний процес має всі ознаки системи: у ньому завжди наявний суб'єкт (інвестор), об'єкт (об'єкт інвестування), зв'язок між ними (інвестування з метою одержання інвестиційного доходу) та інвестиційний ринок, у якому вони існують. При цьому зв'язок є системоутворюючим фактором, оскільки поєднує всі інші елементи в єдине ціле.

Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути і будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об'єкти, створення та використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняється законом.

Суб'єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців. А також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

За своїм статусом інвестори можуть бути корпоративними, інституційними та індивідуальними.

Корпоративні інвестори - це, переважно, акціонерні товариства, а також підприємства інших форм власності, що мають вільні грошові кошти.

Інституційні інвестори - це портфельні інвестори, які формують інвестиційний портфель на підставі фундаментального прогнозу поведінки у довготерміновому та середньостроковому періодах. Зазвичай це фахівці, робота яких полягає в довірчому управлінні активами.

Інституційними інвесторами є банки, інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Індивідуальні (приватні) інвестори - це фізичні особи, які використовують свої нагромадження для інвестування. Індивідуальний інвестор найчастіше зацікавлений у тому, щоб вільні грошові кошти принесли дохід, що стане джерелом доходів при досягненні пенсійного віку або забезпечить фінансову стабільність його родині.

Законодавством визначені основні права суб'єктів інвестиційної діяльності. Зокрема, всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності. За рішенням інвестора права володіння, користування та розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому чинним законодавством. Взаємовідносин и при такому передаванні прав регулюються ними самостійно на основі договорів. Для інвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску в установленому законодавством порядку цінних паперів та позичок.

Інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, у т. ч. реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Крім того, він має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін.

Суб'єкти інвестиційної діяльності повинні виконувати такі обов'язки:• інвестор має:♦ подати фінансовим органам декларацію про обсяги та джерела здійснюваних ним інвестицій;♦ одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;♦ одержати висновок експертизи інвестиційних проектів щодо дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та архітектурних вимог.• суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:♦ дотримуватись державних норм та стандартів;♦ виконувати вимоги державних органів та посадових осіб, що висуваються в межах їх компетенції;♦ подавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;♦ не допускати недобросовісної конкуренції та виконувати усі вимоги антимонопольного регулювання.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні особи, виробничо-господарські утворення, інституційні інвестори, держава через свої інституції, а також інші функціональні учасники, див. рис. 1.3.

Активним учасником інвестиційної діяльності є держава. Вона бере участь в інвестиційному процесі як прямо - через державний сектор економіки, так і побічно, через свої інституції - органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.