ЗМІСТ 2

ВСТУП 3

1. Структура навчального закладу. 4

2. Особливості керівництва навчально-виховним процесом. 8

3. Плануванням роботи навчальним закладом. 18

4. Способи виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду. 21

5. Контролююча діяльність адміністрації навчального закладу. 24

6. Основні форми взаємодії навчального закладу з громадськістю та родинами учнів. 26

7. Основні види документації навчального закладу. 29

8. Оцінювання управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу. 33

ВИСНОВОК 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49

ВСТУП

У Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (розділ «Управління загальноосвітнім навчальним закладом») визначено межі компетенції директора ЗНЗ. Там же окреслено: «Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менш як три роки, успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти». Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) проголошує: «На посаду директора призначаються досвідчені авторитетні фахівці-педагоги, які мають досвід управлінської діяльності або пройшли спеціальну управлінську підготовку».

Реалії сьогодення показують, наскільки сучасному керівнику необхідні знання з теорії та практики управління. Це потребує нової професійної компетентності. Модернізація освіти в Україні поставила на порядок денний спеціальну підготовку керівних кадрів до управління змінами.

Відповідно до нових соціальних завдань зростають вимоги до змісту і характеру управлінської діяльності керівників шкіл, якості та ефективності навчально-виховного процесу. Керівник повинен володіти такими діловими і особистісними якостями, які допоможуть йому успішно вирішувати проблеми будь-якої складності і в будь-якому підрозділі школи.

Щоби бути ефективним, управління закладом освіти має спиратись на сучасні наукові підходи, перспективний педагогічний досвід. Сучасна наука пропонує філософські моделі управління, які ґрунтуються на теорії управління людськими ресурсами.

Мета роботи – поглиблення теоретичних знань і набуття практичного досвіду з управління навчальним закладом.

1. Структура навчального закладу.

Педагогічний колектив школи складається із основних 35 вчителів, 4-ох сумісників із вищою педагогічною освітою. В школі працює 1 вчитель-методист, 17 старших вчителів, 8 вчителів-відмінників освіти України, 27 вчителів вищої категорії, 2 першої категорії, 2 другої категорії, 8 вчителів-спеціалістів. ( Рис. 2.1)

Миронівська загальноосвітня школа №1 – 11-річна школа, що має три ступені: початкову, основну і старшу:

• Початкова – 8 класів, у яких навчалися 134 учні;

• Основна – 10 класів, у яких навчалися 184 учнів;

• Старша – 3 класи, , у яких навчалися 42 учнів;

Таким чином, у школі навчається 360 учнів, середня наповнюваність класів становить 17 осіб/клас. (Рис. 2.2.)

• Початкова школа є чотирирічною. До неї вступають діти, яким до 1 вересня, як правило, виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

Пріоритетними у початкових класах є загально навчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань, що дозволяє краще врахувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої дійсності.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно оцінними уміннями й навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ.

• Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загально навчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Важливого значення надасться формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. Завершуючи основну школу, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, вміти користуватися комп'ютером. Основна школа дає базову середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки дітей, готує до вибору форм подальшого навчання, профільного навчання.

З варіативної частини Навчального плану додатково виділені години на вивчення математики та української мови, хімії, географії, інформатики, секції МАН і т.д.

• Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і переробляти інформацію, застосовувати знання. Старша школа є профільною. Це створює значно кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей розвитку учнів, які відрізняються передусім якісним складом своїх здібностей. Профільність навчання визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади.

На виконання Закону України «Про мову», створені умови для навчання і виховання дітей державною мовою.

Сьогодні педагогічний колектив школи працює над проблемою: «Розвиток життєвої компетентності учнів в умовах особистісно зорієнтованого навчання».

Змістом методичної роботи у школі протягом 2011-2012 н. р. є:

1. Вивчення нормативних документів про школу; оволодіння: методичними і теоретичними основами відповідної області науки (за фахом), сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки; методикою викладання предмета; підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури.

2. Систематичне вивчення і аналіз навчальних планів, програм, підручників, посібників, інструктивних матеріалів, методичних матеріалів про зміст, форми і методи проведення уроків, факультативних і інших занять позакласної і позашкільної роботи, навчально-виховного процесу в цілому.

3. Вивчення і застосування на практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду; розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків педагогів.

4. Вивчення й аналіз стану якості знань, умінь і практичних навичок учнів, рівня їхньої вихованості; виявлення труднощів у засвоєнні програмового матеріалу та пошук шляхів їх усунення.

5. Підготовка і проведення заходів, спрямованих на удосконалення навчально-виховного процесу, підвищення освітнього рівня школярів, їх вихованості, надання практичної допомоги в оволодінні сучасними методами навчання і виховання, підвищення професійної майстерності і психолого-педагогічної підготовки вчителів.

6. Удосконалення уроку засобами особистісно зорієнтованої освіти :

- створення умов для раннього виявлення й розвитку творчих здібностей учнів;

- активізація навчання через упровадження активних методів навчання;

- вивчення та впровадження нових підходів у навчанні, розвиток розумової діяльності дітей, найбільш повне використання особистого потенціалу дитини (особливо дітей з високим рівнем навченості);

- диференційоване навчання: можливість одержати знання відповідно до здібностей учня, створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

- реалізація системи оцінювання як засобу стимулювання та свідомого ставлення учнів до здобуття знань.

7. Активне впровадження педагогіки співробітництва, співдружності, що передбачає: повагу до особистості школяра, захищеність школяра від приниження, образ, поширення досвіду самоврядування.

8. Продовження впровадження профільного навчання в старшій школі. Виконання «Програми впровадження профільного навчання в школі на 2007-2012 роки».

Основними напрямами інноваційної управлінської діяльності є :

• концептуальність управління, його інтенсифікація;

• адаптивність управління;

• психологізація управлінського менеджменту;

• відповідність місії школи і функцій управління;

• інформаційне забезпечення процесу управління;

• дослідження динаміки розвитку навчального закладу з усіх напрямків діяльності на основі моніторингових процедур;

• реалізація принципів особистісно зорієнтованого управління школою;

• демократизація управління шляхом впровадження адаптивної моделі державно – громадського управління.