
- •Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. Академіка в.А.Лазаряна
- •«Основи організації військових повітряних перевезень»
- •"Основи організації військових повітряних перевезень"
- •I. Вступна частина - 10 хвилин.
- •Перевезень"
- •II. Основна частина - 65 хвилин.
- •Робота органів вісп по організації військових повітряних перевезень.
- •Військово-експлуатаційна характеристика повітряного транспорту.
- •3. Повітряні лінії і їхнє устаткування.
I. Вступна частина - 10 хвилин.
1. Перевірити наявність і зовнішній вигляд курсантів (студентів).
Перевірити знання курсантів (студентів) по матеріалу попереднього заняття.
Оголосити тему заняття:
Тема № 47: "Основи організації військових повітряних
Перевезень"
II. Основна частина - 65 хвилин.
Робота органів вісп по організації військових повітряних перевезень.
Основним фактором, що визначає використання того або іншого виду транспорту в сучасній війні, буде його живучість і здатність до безперервної роботи в умовах масових руйнацій шляхів сполучення.
Значною мірою такими якостями володіє сучасний повітряний транспорт, що здатний доставляти війська і матеріальні засоби в найкоротші терміни на великі відстані й у будь-якому напрямку.
У організації і виконанні військових повітряних перевезень беруть участь:
органи військових сполучень;
з'єднання і частини військово-транспортної авіації;
управління цивільної авіації;
командування військ, що перевозяться;
військові частини і заснування - відправники військових команд і вантажів.
Органи ВІСП повинні забезпечити тісну взаємодію штабів і організацій, що беруть участь у перевезенні від моменту одержання завдання на перевезення до його завершення.
Планування військових повітряних перевезень здійснюють органи ВІСП. Вихідними даними для планування повітряних перевезень є:
завдання вищестоящого командування;
заявки на перевезення;
наявність і стан транспортної авіації, її тактико - технічні дані;
розміщення і стан аеродромів.
Порядок планування військових повітряних перевезень аналогічний плануванню військових залізничних перевезень.
Важлива роль при виконанні військових повітряних перевезень належить керуванню.
Керування військовими повітряними перевезеннями повинне бути стійким і безперервним у будь-яких складних умовах обстановки.
Органи ВІСП повинні постійно знати:
стан аеродромів і прогноз погоди;
становище транспортних літаків і вертольотів виконуючих військові перевезення;
зміни транспортної обстановки, що потребують проведення регулювальних заходів.
Для організації перевезень на повітряному транспорті є такі органи ВІСП:
Управління начальника військових сполучень на повітряних трасах при Управлінні цивільної авіації (3возд);
комендатури військових сполучень аеропортів (Эквозд).
Органи ВІСП на повітряному транспорті є представником Міністерства Оборони повноважним розрішувати з командуванням частин і підрозділів, що перевозяться, відправниками й одержувачами військових вантажів, а також органами цивільної авіації в межах своєї компетенції всі питання, що стосуються військових повітряних перевезень; виконуваних через аеропорт.
Військово-експлуатаційна характеристика повітряного транспорту.
Всі літаки і вертольоти військової і цивільної авіації класифікуються:
по призначенню;
по вантажопідіймальності;
по типу встановлених двигунів.
По призначенню транспортні літаки (вертольоти) підрозділяються на :
пасажирські;
вантажні;
вантажо-пасажирські.
Пасажирські літаки призначені в першу чергу для перевезення пасажирів, багажу і пошти. Перевезення в них вантажів можуть провадитися в невеликих кількостях у багажниках, розташованих під підлогою пасажирської кабіни.
У залежності від пасажировмісності, дальності польоту і класу використовуваних аеродромів літаки підрозділяються на:
магістральні літаки;
місцевих повітряних ліній
( АН-24, ЯК-40, АН-26, АН-12, АН-28).
У свою чергу магістральні літаки підрозділяються на:
дальні магістральні літаки
(ЯК-42, ИЛ-62М, ИЛ-76, ИЛ-86);
середні магістральні літаки (ТУ-154);
ближні магістральні літаки(ТУ-134А).
Вантажні літаки призначені для перевезення вантажів і техніки, мають спеціальне устаткування, що забезпечує навантаження вантажів і їх кріплення. У разі потреби вони можуть обладнуватися сидіннями для перевезення людей, що знімаються. До вантажних літаків належать АН-225 «Мр1я», АН-22, АН-124 і вертольоти МИ-8; МИ-6, МИ-76Т, МИ-26. Ка-26, МИ-8Т.
Технічні характеристики літаків і вертольотів, розміри багажних (вантажних) помешкань, люків і вхідних дверей пасажирських літаків, транспортних літаків і вертольотів приведені в додатках 6 і 15 до Наставляння по перевезеннях військ (таблиці 14,15,16).
По вантажопідіймальності транспортні літаки і вертольоти підрозділяються:
легкі, із десантним навантаженням до 11т;
середні, десантна навантаження до 20т;
важкі, десантна навантаження більш 20т.
Для військових повітряних перевезень найбільш широко використовуються середні літаки. Проте відомо, що в міру збільшення вантажопідіймальності і пасажировмісності літаків зростає продуктивність праці робітників повітряного транспорту, знижується собівартість перевезень, тому найбільше раціонально використовувати для військових перевезень важкі транспортні літаки.
По типу встановлених двигунів транспортні літаки підрозділяються на маючі поршневі і газотурбінні двигуни.
Літаки з газотурбінними двигунами діляться на:
турбореактивні (ТРД);
турбогвинтові (ТВД).
Турбореактивні двигуни - це такі двигуни, у яких сила тяги створюється тільки за рахунок реактивної сили, що виникає в результаті витікання газового струму.
Турбогвинтові двигуни - це такі двигуни, у яких сила тяги укладається з двох складових: реактивної сили від витікання газів і за рахунок гвинтів, що обертаються.
З погляду відомчої належності транспортні літаки (вертольоти) діляться на військові і літаки (вертольоти) цивільної авіації. На військових літаках установлюється додаткове устаткування, пов'язане з виконанням бойових задач (озброєння, спеціальне устаткування для парашутного десантування військ, техніки і вантажів, система заправки палива в польоті і т.п. ).