7. Основні причини виникнення держави

Питання щодо виникнення держави має дискусійний характер. Де­тально про причини виникнення держав йдеться в різноманітних теорі­ях: теологічній, договірній, психологічній, органічній, матеріалістичній та ін. Такий плюралізм думок зумовлений тим, що:

1) на процес виникнення держави впливали різні фактори (еконо­мічні, соціальні, політичні, природно-кліматичні та ін.);

2) автори відповідних теорій жили в різні історичні епохи та вико­ристовували різний обсяг знань;

3) пояснюючи процес виникнення держави, науковці, як правило, брали за основу своїх ідей відомі їм регіони Землі;

4) досить часто мислителі намагались застосувати досягнення інших наук до наук суспільних.

Враховуючи як позитивні, так і негативні аспекти різних теорій щодо виникнення держави, слід пам’ятати, що формування держави - це дов­готривалий процес, який у різних народів відбувався не однаково.

Так, наприклад, виникнення держави в Єгипті, Вавилоні, Китаї, Ін­дії пов’язують з необхідністю проведення масштабних соціальних робіт (будівництвом та експлуатацією іригаційних споруд, організацією по­ливного землеробства).

В Афінах і Римі держава виникла через наявність приватної власнос­ті та розколу суспільства на класи. Зокрема, в Римі цей процес був при­скорений боротьбою плебеїв з патриціями (римською родовою знаттю).

Таким чином, держава існувала не завжди. Значний період своєї іс­торії людство прожило без держави. Держава виникає як результат сус­пільного розвитку лише на відповідному етапі еволюції людства, коли виникає потреба в особливому соціальному управлінні, в особливих правилах поведінки та під впливом цілої системи факторів.

Причинами виникнення держави є:

- великий розподіл праці (землеробство відокремилось від скотар­ства, ремесло від землеробства, з’являється торгівля);

- поява надлишкового продукту, виникнення приватної власності, майнової нерівності та формування купців;

- виникнення класів (великих груп людей з протилежними інтер­есами);

виникнення міжкласових конфліктів;

- необхідність підтримки в суспільстві порядку, що досягається че­рез прийняття загальнообов’язкових (юридичних) норм та ство­рення спеціальних груп, які професійно здійснюють управління;

- необхідність придушення опору з боку поневоленої частини на- г; селення;

- необхідність захисту території та ведення війн;

- необхідність організації великомасштабних суспільних робіт та об’єднань з цією метою значної кількості людей.

8. Поняття та ознаки держави

У політичній та юридичній літературі існує велика кількість визна­чень поняття «держава». Класичним вважається визначення держави, що вказує на такі ознаки, без яких її існування є неможливим: територія, апарат управління, суверенітет.

Держава - це особлива політико-територіальна організація суспіль­ства, яка має спеціальний апарат управління і примусу, надає своїм ве­лінням загальнообов’язкового характеру, забезпечує захист і узгоджен­ня суспільних, групових та індивідуальних інтересів.

Територія - це ознака держави, що включає в себе в якості складових елементів фактичну і юрисдикційну територію.

Фактична територія - це територія в межах державних кордонів, яка включає сушу, води та повітряний простір над ними.

Юрисдикційна територія - це територія, на яку розповсюджується суверенітет держави. Закони держави діють не лише на фактичній тери­торії, але й на території, яка в географічному розумінні не відноситься до державної (зарубіжні дипломатичні представництва, кораблі та літаки під державним прапором).

Апарат управління - це система державних органів, які здійснюють діяльність у сфері соціального управління.

Суверенітет держави - це незалежність і верховенство державної влади в порівнянні з усіма іншими видами влади в межах території пев­ної держави, а також її незалежність у зовнішніх відносинах.

Держава володіє монополією на видання законів, за допомогою яких вона надає своїй волі загальнообов’язкове значення.

Держава - це примусова організація. Мета примусу, який може за­стосовувати держава, забезпечити дотримання законів та інших рішень державної влади. У правовій державі державний примус може бути лише правовим, здійснюватися на основі та в межах законів.

Держава - це організація, яка має єдину грошову систему, володіє монополією на збір податків. Податки - це обов’язкові платежі грома­дян держави та організацій, діючих на її території, які надходять в казну держави, до державного бюджету.

Держава має формальні реквізити - офіційні символи: прапор, герб, гімн.