- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
79. Стадії процесу правового регулювання
Використання у певному порядку тих чи інших елементів механізму характеризує процес правового регулювання. Він може бути простим і складним.
Простий процес правового регулювання припускає використання лише одного державно-владного акта - нормативно-правового. Індивідуалізацію прав і обов’язків здійснюють самі суб’єкти, до яких цей акт звернений.
Складний процес правового регулювання припускає наявність двох актів із державно-владного характеру, один із яких - нормативно-правовий, а інший - акт застосування норм права. Його стадії залежать від правової поведінки суб’єкта - правомірної чи неправомірної, розглянемо їх.
Перша стадія - це правова регламентація суспільних відносин. На ній стадії проходить розробка юридичних норм як загальнообов’язкових правил поведінки.
Друга - виникнення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Це стан переходу від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних суб’єктів.
Третя - реалізація суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. У випадках неправомірної поведінки виникає потреба у застосуванні санкцій правової норми.
Державні органи і посадові особи реалізують свою компетенцію черга розслідування обставин вчинення правопорушення, встановлення покарання винних, а інша сторона - правопорушники - зазнає втрат державно-владного характеру за вчинені правопорушення.
Предмет правового регулювання - це різні суспільні відносини, на які впливає право. Суспільні відносини, у тому числі економічні, політичні, соціально-культурні є предметом правого регулювання у тій мірі, в якій вони мають вольовий характер, тобто виступають у вигляді вольової поведінки.
Вольова поведінка як предмет правового регулювання (ПР) має різні рівні, сторони. Вона може виражатись в конкретних поведінкових операціях, виступати у вигляді окремих дій чи цілісної діяльності.
Від рівня поведінки, що регулюється правом, залежать особливості структури (системи) права. Предмет ПР, його зміст впливає і на юридичні особливості регулювання. Різні види діяльності, що виражаються у видах суспільних відносин (організаційних, каральних, трудових і т.д.), потребує специфічного, «свого» юридичного режиму регулювання. Це і визначає ті обставини, що предмет ПР є вихідним матеріальним критерієм при розмежуванні права на галу
80. Поняття і структура механізму правового регулювання
Механізм правового регулювання - це система правових засобів, пі допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних відносин. Тобто - це основні юридичні засоби, за допомогою яких право регулює суспільні відносини: норми права, юридичні факти. Акти застосування права, правовідносини, акти реалізації прав та обов’язків.
Норми права є основою механізму правового регулювання, оскільки вони закріплюють загальні правила поведінки, яких повинні дотримуватись суб’єкти правовідносин. Норми права визначають коло суб’єктів правовідносин, їх правовий статус, юридичний режим об’єктів, підстави виникнення, зміни чи припинення правових зв’язків, міри захисту суб’єктивних прав і міри відповідальності за невиконання обов’язків.
Юридичні факти. їх завдання полягає в тому, щоб привести в дію правову програму, яка закладена в юридичній нормі. Поява юридичних фактів свідчить, що в житті виникла ситуація, яка вимагає правового врегулювання.
Своєрідним елементом механізму правового регулювання є акти застосування права. Вони виконують основні функції. По-перше, функцію юридичних фактів. У цій якості акти застосування права є одним із елементів фактичного складу, необхідного для виникнення, зміни, припинення правовідносин. По-друге, функцію індивідуального регулювання. У формі застосування права здійснюються індивідуально-конкретне вирішення юридичних справ, управлінських ситуацій і т.д.
Відповідно до норм права та за наявності юридичних фактів, а в необхідних випадках - актів застосування права, виникають правовідносини, тобто юридичний зв’язок між суб’єктами права, зміст яких складають їхні суб’єктивні права і юридичні обов’язки. До механізму правового регулювання правовідносини входять в якості конкретної моделі поведінки для конкретних суб’єктів, що випливає із конкретної правової норми.
Акти реалізації прав і обов’язків - завершальний елемент механізму правового регулювання, функція яких полягає у втіленні юридичної моделі поведінки у правомірну поведінку суб’єктів. Правомірна поведінка суб’єктів це той результат, якого прагне правове регулювання.