
- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
65. Принципи юридичної відповідальності
Для з’ясування суті юридичної відповідальності необхідно визначити принципи, на яких вона базується.
У юридичній науці розрізняють такі принципи юридичної відповідальності: законність, справедливість, доцільність, невідворотність, індивідуалізація покарання, відповідальність за вину, неприпустимість подвоєння покарання.
Принцип законності - означає реалізацію юридичної відповідальності згідно, з вимогами, які передбачені чинним законодавством. Головна вимога законності полягає в тому, що притягувати до юридичної відповідальності можуть лише компетентні органи у встановленому законом порядку і на передбачених законом підставах.
Принцип справедливості юридичної відповідальності має таку систему вимог:
- закон, який встановлює відповідальність або посилює її, не має зворотної сили;
- за одне порушення можливе лише одне покарання;
- відповідальність несе лише той, хто вчинив правопорушення;
- вид і міра покарання залежать від тяжкості правопорушення;
- якщо шкода, нанесена правопорушенням, має зворотний характер, юридична відповідальність повинна забезпечити її відшкодування.
Принцип доцільності передбачає відповідальність, обраної стосовно правопорушника, міри впливу меті юридичної відповідальності. Доцільність також означає індивідуалізацію каральних заходів залежно від тяжкості здійсненного правопорушення, властивостей особи правопорушника, обставин здійснення правопорушення.
Принцип доцільності означає можливість заміни юридичної відповідальності іншими мірами впливу, якщо мета юридичної відповідальності може бути досягнута без її здійснення (наприклад, міри суспільного впливу, звільнення від покарання внаслідок амністії і т.д.).
Принцип невідворотності юридичної відповідальності означає її неминучість. Жодне правопорушення не повинно залишатися нерозкритим і безкарним. Якщо за здійснене діяння передбачено настання юридичної відповідальності, то без законних підстав ніхто не може бути звільнений від цієї відповідальності ні під яким приводом (суспільне становище, родинні зв’язки і т. ін.).
Принцип індивідуалізації покарання полягає в тому, що відповідальність за здійснене правопорушення може наставати лише за наявності вини правопорушника. Якщо ж особа є невинною, то, не дивлячись на тяжкість діяння, вона не може бути притягнута до відповідальності. У виключних випадках норми цивільного права допускають відповідальність без вини.
Принцип неприпустимості подвоєння покарання полягає в тому, що неприпустимим є поєднання двох і більше видів юридичної відповідальності за одне правопорушення. Це не означає, що за злочин не можна призначити і основне, і додаткове покарання (наприклад, позбавлення волі та конфіскацію майна). Однак за одне порушення винний може бути покараний лише один раз.
66. Види і функції юридичної відповідальності
Залежно від галузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну цивільно-правову, кримінальну.
Конституційна - настає за порушення норм Конституції України, які є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб’єкта до конституційно-правової відповідальності вирішується судом.
Матеріальна - настає за вчинення майнового правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов’язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства, виносячи відповідний наказ.
Дисциплінарна - застосовується адміністрацією підприємства, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків:
- відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;
- у порядку підлеглості;
- відповідно до статутів і положень.
Для дисциплінарної відповідальності обов’язково наявність підлеглості:
Адміністративна - накладається за правопорушення, передбачені адміністративним законодавством. Службова підлеглість відсутня.
Цивільна - носить компенсаційний характер і полягає у відновлені незаконно порушених майнових або особистих немайнових прав і суб'єктів шляхом застосування до відповідача різних мір (наприклад, пені, штрафу, неустойки). Як правило, даний вид відповідальності Пов’язаний з принципом повного відшкодування шкоди.
Кримінальна відповідальність застосовується за вчинення злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України виключно у судовому
порядку.
Функції юридичної відповідальності:
- Штрафна або каральна - полягає у застосуванні до правопорушення заходів держаного впливу.
- Превентивна або виховна - має за мету забезпечити режим законності та правопорядок, сприяти формуванню у суб’єктів прана потреби діяти правомірно.
- Компенсаційна або правовідновлююча - полягає у відновленні незаконно порушених майнових прав суб’єктів шляхом утримання з правопорушника коштів за заподіяну шкоду.