
- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
63. Юридичний склад правопорушення
Склад правопорушення - це сукупність елементів протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
До складу правопорушення входять:
а) суб’єкт правопорушення;
б) суб’єктивна сторона;
в) об’єкт правопорушення;
г) об’єктивна сторона.
1. Суб’єктами правопорушення визнаються деліктоздатні фізичні або юридичні особи, що скоїли правопорушення.
Юридична особа не може бути суб’єктом злочину.
Різними галузями законодавства передбачено вік, з якого індивід (фізична особа) може бути притягнений до юридичної відповідальності, наприклад, з 16 років.
2. Суб’єктивна сторона свідчить про наявність вини у діянні правопорушника.
Вина виражається у формі умислу і необережності.
Умисел:
а) прямий - особа усвідомлює протиправність своєї поведінки, передбачає і бажає настання шкідливих чи небезпечних наслідків;
б) непрямий умисел - суб’єкт усвідомлює протиправність своєї поведінки, передбачає настання негативних наслідків, але байдуже ставиться до їх настання.
Необережність:
а) протиправна самовпевненість - особа усвідомлює протиправність свого діяння, припускає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує, що вони не настануть (можливість запобігання їх настання);
б) протиправна недбалість - усвідомлюється особою протиправність її поведінки, небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити.
Суб’єктивна сторона включає також мотив і мету правопорушення.
Мотив - (користь, помста, хуліганські мотиви), мета (розбагатіти, приховати інший злочин та інше).
3. Об’єктом правопорушення визнаються відповідні суспільні відносини, на які посягає правопорушення і які регулюються та охороняються правом (загальний об’єкт).
Під родовим об’єктом розуміють певне коло тотожних чи однорідних за соціально-політичного і економічною сутністю суспільних відносин. Він - єдиний для певної (однорідної) групи правопорушень.
Безпосередній об’єкт - це ті суспільні відносини, на які посягає конкретне правопорушення і яким безпосередньо завдається шкода.
4. Об’єктивна сторона - це саме протиправне діяння, його шкідливий чи небезпечний результат, а також причинний зв’язок між ними.
Для деяких правопорушень обов’язковими є: місце, час, обстановка, спосіб, засоби і знаряддя їх скоєння.
Суспільно небезпечна дія або бездіяльність - основна й обов’язкова ознака об’єктивної сторони будь-якого складу правопорушення. Відсутність цієї ознаки виключає склад правопорушення. Усі інші ознаки об’єктивної сторони складу правопорушення мають факультативний характер.
64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
Юридична відповідальність - це різновид соціальної відповідальності. Вона є реакцією держави і суспільства на вчинені правопорушення і проявляється у застосуванні до правопорушника заходів державного милішу й у зв’язку з цим зазнанням винним втрат особливого, організаційного чи матеріального характеру.
Юридичну відповідальність прийнято розглядати у двох аспектах:
- позитивна відповідальність - яка виражається в активній життєвій позиції, свідомому виконанні обов’язків;
- ретроспективна юридична відповідальність має реальний характер і застосовується за вчинені протиправні діяння.
Ознаки юридичної відповідальності (ретроспективної):
- Завжди наступає тільки за наявності правопорушення.
- Склад правопорушення є підставою юридичної відповідальності.
- Передбачається нормами права як один із видів державного примусу.
- Завжди передбачає суворе нормування міри державного примусу (розмір штрафу, термін виправних робіт та інше).
- Притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеціально уповноваженим на те колом посадових осіб і у відповідності з нормами процесуального права.
- Полягає у примусовому терпінні правопорушником позбавлення відповідних благ (попередження, штраф, конфіскація тощо).
- Завжди пов’язана з відповідними юридичними наслідками (наприклад, судимість).
- Пов’язана з можливістю звільнення особи від юридичної відповідальності (за наявності реабілітуючих підстав).
Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинного.
О.Ф. Скакун, автор підручника «Теорія держави і права», розрізняє підстави притягнення до юридичної відповідальності і підстави настання юридичної відповідальності.
Фактично підставою притягнення до юридичної відповідальності є вчинення діяння, що має склад правопорушення.
Правопорушення не призводить автоматично до настання відповідальності, а служить лише підставою для притягнення до неї.
Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:
- факт здійснення правопорушення - фактична підстава;
- наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції - нормативна підстава;
- відсутність законних підстав для звільнення від відповідальності, наприклад, стан необхідної оборони, крайньої необхідності, неосудності;
- наявність правозастосовчого акта то рішення компетентного органу, яким покладається юридична відповідальність, визначається її вид і засіб - процесуальна підстава.
Принципи юридичної відповідальності:
- законність;
- обґрунтованість;
- доцільність;
- невідворотність;
- своєчасність;
- справедливість.