63. Юридичний склад правопорушення

Склад правопорушення - це сукупність елементів протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.

До складу правопорушення входять:

а) суб’єкт правопорушення;

б) суб’єктивна сторона;

в) об’єкт правопорушення;

г) об’єктивна сторона.

1. Суб’єктами правопорушення визнаються деліктоздатні фізичні або юридичні особи, що скоїли правопорушення.

Юридична особа не може бути суб’єктом злочину.

Різними галузями законодавства передбачено вік, з якого індивід (фізична особа) може бути притягнений до юридичної відповідальності, наприклад, з 16 років.

2. Суб’єктивна сторона свідчить про наявність вини у діянні право­порушника.

Вина виражається у формі умислу і необережності.

Умисел:

а) прямий - особа усвідомлює протиправність своєї поведінки, пе­редбачає і бажає настання шкідливих чи небезпечних наслідків;

б) непрямий умисел - суб’єкт усвідомлює протиправність своєї пове­дінки, передбачає настання негативних наслідків, але байдуже ставить­ся до їх настання.

Необережність:

а) протиправна самовпевненість - особа усвідомлює протиправність свого діяння, припускає можливість настання негативних наслідків, але легковаж­но розраховує, що вони не настануть (можливість запобігання їх настання);

б) протиправна недбалість - усвідомлюється особою протиправність її поведінки, небажання настання негативних наслідків, які в силу про­фесіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити.

Суб’єктивна сторона включає також мотив і мету правопорушення.

Мотив - (користь, помста, хуліганські мотиви), мета (розбагатіти, приховати інший злочин та інше).

3. Об’єктом правопорушення визнаються відповідні суспільні відно­сини, на які посягає правопорушення і які регулюються та охороняють­ся правом (загальний об’єкт).

Під родовим об’єктом розуміють певне коло тотожних чи однорідних за соціально-політичного і економічною сутністю суспільних відносин. Він - єдиний для певної (однорідної) групи правопорушень.

Безпосередній об’єкт - це ті суспільні відносини, на які посягає кон­кретне правопорушення і яким безпосередньо завдається шкода.

4. Об’єктивна сторона - це саме протиправне діяння, його шкідливий чи небезпечний результат, а також причинний зв’язок між ними.

Для деяких правопорушень обов’язковими є: місце, час, обстановка, спосіб, засоби і знаряддя їх скоєння.

Суспільно небезпечна дія або бездіяльність - основна й обов’язкова озна­ка об’єктивної сторони будь-якого складу правопорушення. Відсутність цієї ознаки виключає склад правопорушення. Усі інші ознаки об’єктивної сторо­ни складу правопорушення мають факультативний характер.

64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це різновид соціальної відповідальності. Вона є реакцією держави і суспільства на вчинені правопорушення і проявляється у застосуванні до правопорушника заходів державного милішу й у зв’язку з цим зазнанням винним втрат особливого, організа­ційного чи матеріального характеру.

Юридичну відповідальність прийнято розглядати у двох аспектах:

- позитивна відповідальність - яка виражається в активній життє­вій позиції, свідомому виконанні обов’язків;

- ретроспективна юридична відповідальність має реальний харак­тер і застосовується за вчинені протиправні діяння.

Ознаки юридичної відповідальності (ретроспективної):

- Завжди наступає тільки за наявності правопорушення.

- Склад правопорушення є підставою юридичної відповідальності.

- Передбачається нормами права як один із видів державного при­мусу.

- Завжди передбачає суворе нормування міри державного примусу (розмір штрафу, термін виправних робіт та інше).

- Притягнення до юридичної відповідальності здійснюється спеці­ально уповноваженим на те колом посадових осіб і у відповіднос­ті з нормами процесуального права.

- Полягає у примусовому терпінні правопорушником позбавлення відповідних благ (попередження, штраф, конфіскація тощо).

- Завжди пов’язана з відповідними юридичними наслідками (на­приклад, судимість).

- Пов’язана з можливістю звільнення особи від юридичної відпо­відальності (за наявності реабілітуючих підстав).

Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наяв­ність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинного.

О.Ф. Скакун, автор підручника «Теорія держави і права», розрізняє підстави притягнення до юридичної відповідальності і підстави настан­ня юридичної відповідальності.

Фактично підставою притягнення до юридичної відповідальності є вчинення діяння, що має склад правопорушення.

Правопорушення не призводить автоматично до настання відпові­дальності, а служить лише підставою для притягнення до неї.

Підставами настання юридичної відповідальності є такі обставини:

- факт здійснення правопорушення - фактична підстава;

- наявність норми права, яка забороняє таку поведінку і встановлює відповідні санкції - нормативна підстава;

- відсутність законних підстав для звільнення від відповідальності, наприклад, стан необхідної оборони, крайньої необхідності, неосудності;

- наявність правозастосовчого акта то рішення компетентного орга­ну, яким покладається юридична відповідальність, визначається її вид і засіб - процесуальна підстава.

Принципи юридичної відповідальності:

- законність;

- обґрунтованість;

- доцільність;

- невідворотність;

- своєчасність;

- справедливість.