6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства

В основі ідеї громадянського суспільства лежить проблема відносин людини з політичною владою, суспільства з державою. Ця проблема завжди перебувала в центрі філософської і політичної думки. Саме ж поняття «громадянське суспільство» з’явилося лише в XVIII столітті, зокрема у працях Г. Гроція, Т. Гоббса, Дж. Локка.

Громадянське суспільство - це сукупність усіх громадян, їх добро­вільних об’єднань та асоціацій, які знаходяться у відносинах конкурен­ції і солідарності, характеризуються високим рівнем суспільної єдності, політичної та правової культури, перебуваючи за межами втручання держави, але охороняються та гарантуються нею.

Принципово важливий внесок у розвиток концепції громадянсько­го суспільства зробив Г. Гегель. Він розглядав громадянське суспільство як сукупність індивідів, які за допомогою праці задовольняють власні потреби та потреби інших. Фундаментом громадянського суспільства є приватна власність. На думку Г. Гегеля, громадянське суспільство існує не всередині держави, а поряд з нею.

Виокремлюють наступні ознаки громадянського суспільства:

- громадянське суспільство не існує до держави і поза нею;

- розвивається самостійно, без держави;

- має добре розвинену соціальну структуру (сукупність різноманіт­них соціальних груп, прошарків, верств населення);

- характеризується наявністю системи представництва інтересів різних груп населення (партії, рухи, громадські організації);

- має відповідний пріоритет перед державою;

- сприяє розвитку держави;

- здійснює вплив на процес створення та функціонування органів держави;

- вимагає від держави захисту прав громадян та їх законних інтересів;

- здійснює процес формування права;

- не допускає втручання держави в приватні інтереси громадян;

- розвивається та взаємодіє з державою в межах права.

Структура громадянського суспільства містить у собі різноманітні суспільні відносини - економічні, соціальні, політичні, соціокультурні тощо та їх суб’єкти, за винятком держави.

Економічною основою громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва, яка може існувати в індивідуальній та колективній формах. Наявність у громадян власності на засоби ви­робництва робить їх незалежними від держави в економічному від­ношенні.

Соціальну структуру громадянського суспільства складають різно­манітні соціальні спільності - класові, етнічні, демографічні, професійні тощо, та відносини між ними. Характерною ознакою соціально-класової структури сучасного розвиненого громадянського суспільства є перева­жання в ній так званого середнього класу як прошарку людей з відносно високим рівнем матеріального статку.

Первинний соціальний осередок громадянського суспільства - сім’я. Вона є найбільш сталим інститутом громадянського суспільства, який зберігає певну автономію стосовно держави навіть у тотально одержавлених суспільствах.

Політичну структуру громадянського суспільства утворюють по­літичні партії, громадські організації, суспільні рухи, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації.

Структуру духовної сфери громадянського суспільства складають соціокультурні відносини, а її елементами є школа, церква, різноманітні культурно-мистецькі заклади. Духовне життя громадянського суспіль­ства характеризується ідеологічною багатоманітністю. Воно несумісне з пануванням єдиної ідеології, з так званою державною ідеологією.