60. Поняття, ознаки і види правової поведінки

Правова поведінка - це сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо - вольо­вий характер, тим чи іншим чином регламентується нормами права і обумовлюють правові наслідки.

Правовій поведінці властиві такі ознаки:

- має соціальне значення як соціальна корисна, чи соціальна шкід­лива;

- має зовні виражений характер у вигляді дії чи бездіяльності;

- має свідомо вольовий характер;

- регламентується правовими нормами, що містяться в текстах пра­вових актів;

- має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов’язана з:

а)реалізацією суб’єктом своїх інтересів;

б)реакцією держави на результати правової поведінки.

Види правової поведінки:

- правомірна - соціально корисна, відповідає нормам права;

- неправомірна (правопорушення) - соціально-шкідлива, супер­ечить нормам права;

- зловживання правом - відповідає нормам права, але є соціально-шкідливою.

Правова поведінка складається з елементів, тобто правових вчинків.

Елементами правового вчинку є суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона, які в цілому мають назву - склад правової поведінки.

За формою зовнішнього прояву правова поведінка може бути:

- фізичною (діяльність);

- усною (вербальною);

- письмовою (документальною).

61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки

Правомірна поведінка - це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою.

Ознаки правомірної поведінки:

- є суспільно корисною соціальною поведінкою, оскільки забезпе­чує гармонійність і організованість громадського життя;

- втілена в юридичну форму - відповідає вимогам і принципам права;

- має свідомо вольовий характер, який виражається у вигляді дії чи бездіяльності;

- гарантується і охороняється державою.

Правомірна поведінка завжди містить два моменти:

1) інформаційний, тобто проінформованість громадянина про свої юридичні права і обов’язки;

2) поведінковий - уявлення про законні способи здійснення своїх юридичних прав і обов’язків.

За різними критеріями правомірна поведінка поділяється на види:

- в аспекті юридичних фактів: юридичні вчинки на індивідуальні акти; правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі діяння;

- у плані реалізації норм права - на дотримання, виконання, вико­ристання і правозастосування;

- як зміст правовідносин - на здійснення суб’єктивних прав, обов’язків, законних інтересів суб’єктів;

- за зовнішньою формою виразу на дії і бездіяльність;

- за способом детермінації - на активну, зумовлену внутрішніми причинами, і пасивну, відповідно до зовнішніх обставин;

- за способом формування в текстах правових актів - на прямо чи безпосередньо передбачену правовими нормами;

- за характеристиками суб’єктів - на індивідуальну, колективну, посадову, професійну та іншу.

За особливостями суб’єктивної сторони розрізняють такі види правомірної поведінки: активну, звичайну, конформістську (пасивну), маргінальну

Правова активність - полягає в цілеспрямованій діяльності грома­дян, посадових осіб, пов’язаній з реалізацією своїх прав і обов’язків.

Звичайна правомірна поведінка - характеризується тим, що необ­хідність її здійснення стала притаманною суб’єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах.

Конформістська (пасивна) правова поведінка є пасивно-присто­совницькою, яка не відрізняється від поведінки інших і здійснюються за принципом роби так, як роблять інші.

Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юридич­ною відповідальністю.

Такий стан суб’єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.