51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права

Офіційне тлумачення надається уповноваженими на те органами, формується в спеціальному акті та є формально обов’язковим для відпо­відного кола виконавців норми, яка підлягає тлумаченню. Наприклад, загальнообов’язковим є тлумачення, яке дає Конституційний Суд Укра­їни щодо норм Конституції України.

Нормативне тлумачення - офіційне роз’яснення змісту норми права, яке має загально обов’язковий характер і розраховане на багаторазове застосування.

У межах офіційного нормативного тлумачення розрізняють: аутен­тичне та легальне тлумачення.

Аутентичне тлумачення - це роз’яснення змісту норм права тим ор­ганом, що їх прийняв.

Легальне тлумачення - це роз’яснення змісту норм права, яке здій­снюється тими суб’єктами, які дану норму не приймали, але уповно­важені на це законом. Таке право має Конституційний Суд, Верховний Суд, Вищий Господарський Суд України.

Казуальне тлумачення - це роз’яснення змісту норм для викорис­тання в конкретній ситуації. Воно є обов’язковим лише для конкретного випаду і для осіб, по відношенню до яких воно проводиться.

Судове тлумачення - це різновид казуального тлумачення, яке здій­снюється судовими органами в процесі розгляду конкретних справ.

Адміністративне тлумачення - це тлумачення, яке має місце в діяль­ності інших державних органів (міністерств, відомств, місцевої держав­ної адміністрації).

Неофіційне тлумачення характеризується тим, що здійснюється будь-якими суб’єктами суспільних відносин. Залежно від компетентності ін­терпретатора розрізняють професійно-правове і буденне тлумачення.

Характерною ознакою професійного тлумачення є те, що воно перед­бачає наявність спеціальних правових знань в інтерпретаторів.

Так, різновид професійно-правового тлумачення – доктринальне тлумачення передбачає те, що воно здійснюється спеціальними суб’єктами - науковцями вузів та науково-дослідними установами. Зовнішню форму свого відображення цей різновид тлумачення знахо­дить у монографіях, статтях, різних формах обговорення нормативно-правових актів.

Компетентно-юридичне тлумачення характеризується тим, що здій­снюють його юристи-практики: судді, прокурори, адвокати тощо. Його результатами можуть бути рекомендації, різноманітні посібники для ефективного застосування норм права, які ґрунтуються на практичному досвіді зазначених суб’єктів.

Компетентне неправове тлумачення ґрунтується на знаннях неправового характеру, тобто на знаннях тих осіб, які займаються до слідженням найрізноманітніших питань в таких областях знань, як економіка, історія, політика, соціологія, біологія та ін. Іноді виникає ситуація, пов’язана з необхідністю роз’яснення відповідних питань, які заходять за межі правових знань, наприклад, окремих біологічних тер­мін і м тощо. Шляхом розв’язання подібного роду проблем є звернення до фахівців, які володіють необхідною інформацією і можуть здійснити її тлумачення.

Буденне тлумачення передбачає роз’яснення норм права всіма суб’єктами права досвіду, який вони набули в процесі своєї життєдіяльності.