
- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
Теорія держави і права відіграє важливу роль у процесі підготовки юристів, формуванні високого рівня їх правосвідомості та правової культури. Головне значення цієї фундаментальної юридичної науки полягає в тому, що вона надає можливість студентам з суто наукових позицій надавати правильну оцінку складним державно-правовим явищам суспільного життя, виявляти їх сутність, соціальне призначення, місце та роль в політичній системі суспільства.
Теорія держави і права закладає підвалини індивідуальної правової культури майбутнього юриста, формує в нього глибоку повагу до права як великої соціальної цінності.
У процесі викладення матеріалу з курсу «Теорія держави і права» відбувається передання основних досягнень політико-правової думки, системи понять. Усе це, в кінцевому результаті, надає можливість впевнено орієнтуватися в юриспруденції.
Якісні знання щодо основних понять теорії держави і права - це шлях до кваліфікованого вирішення різноманітних політичних і правових ситуацій у майбутньому.
Отже, значення теорії держави і права в процесі підготовки юристів полягає в наступному:
- теорія держави і права надає можливість вивчити і засвоїти систему державно-правових понять і категорій (поняття держави, суть і соціальне призначення держави, поняття державної влади, поняття і суть права, поняття і структура правових норм, поняття і механізм застосування норм права тощо);
- у процесі вивчення теорії держави і права студенти 1-го курсу набувають базових знань, які необхідні їм для вивчення галузевих наук;
- теорія держави і права закладає основи самостійного теоретичного правового мислення, вміння творчо аналізувати й узагальнювати державно-правові явища;
- вона навчає поєднувати загальнотеоретичні знання з практикою побудови соціальної, правової, демократичної держави;
- теорія держави і права сприяє розширенню професійного правового світогляду майбутніх юристів.
Розуміння теоретико-правових основ правотворчості, правозастосовчої, інтерпретаційної та інших видів юридичної діяльності є необхідною умовою ефективної професійної діяльності юристів. Якщо, наприклад, незнання конкретної статті Кримінального кодексу України можна швидко відновити, прочитавши її текст, то незнання теоретичних конструкцій не відновлюється так швидко. Все це дозволяє виділити теорію держави і права як надзвичайно важливий предмет, що сприяє формуванню високого рівня правової культури осіб, практика діяльності яких в майбутньому нерозривно буде пов’язана з правом та процесом його застосування.
5. Поняття суспільства і його структура
Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономірності його функціонування і розвитку - це головне завдання соціальної філософії. Сучасне наукове уявлення про нього ґрунтується на детальному аналізі досягнень та помилок. Так, на думку Платона, суспільство - це об’єднання людей для задоволення своїх потреб. Воно є засобом реалізації, потреби людей одне в одному. За Аристотелем, суспільство є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини. Релігійна філософія вважає його проявом божого творіння. Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, Ф.М. Вальтер та французькі матеріалісти XVIII століття трактували суспільство як форму суспільної угоди, Г. Гегель - як реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютних ідей. Марксистська соціальна філософія визначає суспільство як сукупність історично зумовлених форм спільної діяльності людей. Головною детермінантою суспільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він зумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає суспільну свідомість, а не навпаки - це головний висновок марксистської соціальної філософії.
Виходячи з визначення, яке надає новий тлумачний словник української мови, можна сформувати це поняття таким чином: суспільство являє собою певну організацію людей або громадян, які об’єднані в різні соціальні групи (сім’я, трудовий колектив, політична партія, громадська організація тощо) завдяки спільним завданням та меті їх діяльності, які вступають у різноманітні соціальні відносини, мають свою структуру і складають єдиний соціальний організм.
Ознаки суспільства:
- наявність сукупності людей, індивідів або громадян;
- спільні завдання і мета щодо їх діяльності;
- наявність різноманітних форм і видів діяльності;
- наявність різноманітних суспільних відносин;
- наявність моральної, правової, релігійної та інших нормативних систем;
- наявність не просто складових елементів (суб’єкта суспільства), а цілісної системи, яка реально функціонує.
Структура суспільства:
1. Соціальні суб’єкти:
а) людина як головна дійова особа суспільства;
б) соціальні групи - це об’єднання людей за статевим, расовим, національним, професійним та іншими критеріями;
в) політичні партії;
г) громадські організації;
д) нація, народ.
2. Соціальна діяльність - спосіб організації та існування людей в процесі перетворення, споживання та використання природних і соціальних об’єктів для забезпечення потреб та інтересів людини.
3. Соціальне спілкування - частина соціальної поведінки, яка знаходить своє віддзеркалення у взаємному існуванні та взаємореалізації суспільних потреб та інтересів людей.
4. Соціальне регулювання - це моделювання поведінки людей у суспільстві за допомогою системи соціальних норм або прямого примусу з боку соціальної влади.