4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів

Теорія держави і права відіграє важливу роль у процесі підготов­ки юристів, формуванні високого рівня їх правосвідомості та правової культури. Головне значення цієї фундаментальної юридичної науки по­лягає в тому, що вона надає можливість студентам з суто наукових по­зицій надавати правильну оцінку складним державно-правовим явищам суспільного життя, виявляти їх сутність, соціальне призначення, місце та роль в політичній системі суспільства.

Теорія держави і права закладає підвалини індивідуальної правової культури майбутнього юриста, формує в нього глибоку повагу до права як великої соціальної цінності.

У процесі викладення матеріалу з курсу «Теорія держави і права» відбувається передання основних досягнень політико-правової думки, системи понять. Усе це, в кінцевому результаті, надає можливість впев­нено орієнтуватися в юриспруденції.

Якісні знання щодо основних понять теорії держави і права - це шлях до кваліфікованого вирішення різноманітних політичних і право­вих ситуацій у майбутньому.

Отже, значення теорії держави і права в процесі підготовки юристів полягає в наступному:

- теорія держави і права надає можливість вивчити і засвоїти сис­тему державно-правових понять і категорій (поняття держави, суть і соціальне призначення держави, поняття державної влади, поняття і суть права, поняття і структура правових норм, поняття і механізм застосування норм права тощо);

- у процесі вивчення теорії держави і права студенти 1-го курсу набува­ють базових знань, які необхідні їм для вивчення галузевих наук;

- теорія держави і права закладає основи самостійного теоретично­го правового мислення, вміння творчо аналізувати й узагальню­вати державно-правові явища;

- вона навчає поєднувати загальнотеоретичні знання з практикою побудови соціальної, правової, демократичної держави;

- теорія держави і права сприяє розширенню професійного право­вого світогляду майбутніх юристів.

Розуміння теоретико-правових основ правотворчості, правозастосовчої, інтерпретаційної та інших видів юридичної діяльності є необ­хідною умовою ефективної професійної діяльності юристів. Якщо, на­приклад, незнання конкретної статті Кримінального кодексу України можна швидко відновити, прочитавши її текст, то незнання теоретич­них конструкцій не відновлюється так швидко. Все це дозволяє виді­лити теорію держави і права як надзвичайно важливий предмет, що сприяє формуванню високого рівня правової культури осіб, практика діяльності яких в майбутньому нерозривно буде пов’язана з правом та процесом його застосування.

5. Поняття суспільства і його структура

Зрозуміти суспільство як об’єктивний процес, пізнати закономір­ності його функціонування і розвитку - це головне завдання соціальної філософії. Сучасне наукове уявлення про нього ґрунтується на деталь­ному аналізі досягнень та помилок. Так, на думку Платона, суспільство - це об’єднання людей для задоволення своїх потреб. Воно є засобом реалізації, потреби людей одне в одному. За Аристотелем, суспіль­ство є втіленням притаманного від народження соціального інстинкту людини. Релігійна філософія вважає його проявом божого творіння. Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, Ф.М. Вальтер та французькі матеріалісти XVIII століття трактували суспільство як форму суспільної угоди, Г. Гегель - як реальний процес життєдіяльності людей, що відбувається завдяки втіленню в життя абсолютних ідей. Марксистська соціальна філософія визначає суспільство як сукупність історично зумовлених форм спіль­ної діяльності людей. Головною детермінантою суспільного життя є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він зумовлює соціальний, політичний та духовний процес життя. Суспільне буття визначає сус­пільну свідомість, а не навпаки - це головний висновок марксистської соціальної філософії.

Виходячи з визначення, яке надає новий тлумачний словник укра­їнської мови, можна сформувати це поняття таким чином: суспільство являє собою певну організацію людей або громадян, які об’єднані в різні соціальні групи (сім’я, трудовий колектив, політична партія, громадська організація тощо) завдяки спільним завданням та меті їх діяльності, які вступають у різноманітні соціальні відносини, мають свою структуру і складають єдиний соціальний організм.

Ознаки суспільства:

- наявність сукупності людей, індивідів або громадян;

- спільні завдання і мета щодо їх діяльності;

- наявність різноманітних форм і видів діяльності;

- наявність різноманітних суспільних відносин;

- наявність моральної, правової, релігійної та інших нормативних систем;

- наявність не просто складових елементів (суб’єкта суспільства), а цілісної системи, яка реально функціонує.

Структура суспільства:

1. Соціальні суб’єкти:

а) людина як головна дійова особа суспільства;

б) соціальні групи - це об’єднання людей за статевим, расовим, національним, професійним та іншими критеріями;

в) політичні партії;

г) громадські організації;

д) нація, народ.

2. Соціальна діяльність - спосіб організації та існування людей в процесі перетворення, споживання та використання природних і соці­альних об’єктів для забезпечення потреб та інтересів людини.

3. Соціальне спілкування - частина соціальної поведінки, яка зна­ходить своє віддзеркалення у взаємному існуванні та взаємореалізації суспільних потреб та інтересів людей.

4. Соціальне регулювання - це моделювання поведінки людей у сус­пільстві за допомогою системи соціальних норм або прямого примусу з боку соціальної влади.