40. Поняття та види нормативно-правових актів

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, в якому закріплено правила поведінки загального ха­рактеру, які забезпечуються державою.

Ознаки нормативно-правового акта:

- ухвалюються або санкціонується уповноваженим органами дер­жави, їх посадовими особами, іншими суб’єктами правотворчості і є їх одностороннім волевиявленням;

- має зовнішню форму у вигляді відповідного письмового документа;

- містить нові норми права або змінює, скасовує діючі;

- приймаються у відповідності з чітко визначеною процедурою;

- має властиву йому юридичну силу, яка відображає співвідношен­ня з іншими правовими актами, місце і роль - в системі законодавства і правового регулювання;

- надає волі суб’єкта правотворчості офіційний характер.

Нормативно-правові акти можна класифікувати:

- За суб’єктами ухвалення - на акти органів держави, народу (при­йняті в процесі референдуму), органів місцевого самоврядування, спіль­ні акти органів держави і недержавних формувань.

- За юридичною силою - на закони та підзаконні нормативні акти.

- За сферою дії - загальні, спеціальні та локальні.

- За ступенем абстрактності правових норм - на первинні та конкретизаційні.

- За характером волевиявлення - на акти встановлення, зміни та скасування норм права.

- 3а галузями законодавства - на цивільні, кримінальні, кримінально-процесуальні та ін.

- За часом дії - на визначено-строкові та невизначено-строкові.

41.Поняття, ознаки і види законів

Закон - це нормативно-правовий акт вищого представницького ор­гану державної влади або народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, виражає волю, інтереси більшості населення, має вищу юри­дичну силу, прийнятий в особливому порядку і є загальнообов’язковим для всього населення і держави, охороняється державною владою.

Ознаки закону:

1. Закон - це юридичний документ, який містить норми права.

2. Закон є результатом правотворчої діяльності вищого представ­ницького органу державної влади або всього народу.

3. Закон регулює найважливіші суспільні відносини.

4. Закон має вищу юридичну силу. Це проявляється в неможливості його скасування іншим органом, крім того, який його прийняв, а також у тому, що змісту закону не повинні суперечити підзаконні нормативні акти

5. Закон - це фундаментальний юридичний документ, який є базовим орієнтиром нормотворчої діяльності інших державних органів судів.

Закони повинні відповідати невід’ємним природним правом людини, тобто бути правовими. Рівень дотримання прав людини в законі - крите­рій якості самого закону, показник його суті, спрямованості на свободу.

Закони можна класифікувати:

1. За значенням і місцем в системі законодавства:

а) Конституція - Основний Закон;

б) конституційні закони - акти, які становлять основну розвитку правової системи, вносять зміни або доповнення до Конституції чи пе­редбачені текстом Конституції;

в) органічні закони - конкретизують найважливіші положення Кон­ституції України або випливають з її змісту;

г) звичайні закони - регулюючі інші важливі питання суспільного життя

д) надзвичайні закони - приймають у необхідних випадках, перед­бачених ситуаціях;

е) оперативні закони - нормативно-правові акти, якими вводяться в дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін.

2. За суб’єктами прийняття:

а) прийнятті громадським суспільством;

б) прийняті законодавчим органом держави.