
- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
39. Принципи та стадії правотворчості
Принципи правотворчості - це вихідні положення здійснення правотворчої діяльності.
Серед принципів правотворчості розрізняють:
- Принцип законності, який полягає в тому, що розроблення і прийняття нормативно-правових актів повинні відбуватися з дотриманням правової процедури та не виходити за межі компетенції органів, які їх приймають.
- Принцип науковості. Його суть полягає в тому, що в процесі підготовки нормативно-правових актів важливо вивчати об’єктивні потреби розвитку суспільства, залучати представників різних наук до розроблення концепції законопроектів.
- Принцип професіоналізму передбачає, що правотворчістю повинні займатися компетентні, підготовлені люди - юристи, економісти, фахівці у сфері управління та ін.
- Принцип використання правового досвіду. Кожний нормативно-правовий акт, який підлягає розробленню, повинен спиратися на вже відомий позитивний правовий досвід держав і цивілізації в цілому.
- Принцип демократизму надає можливість ефективно виявляти справжнє прагнення і волю народу, здійснювати безпосередню участь у розробленні та прийнятті нормативно-правових актів.
- Принцип оперативності передбачає своєчасність прийняття нормативно-правових актів.
- Принцип взаємозв’язку з практикою відображає завдання законодавця постійно відслідковувати суспільні процеси, орієнтуватися на практику застосування вже діючих законів, своєчасно усувати прогалини в праві.
Одже, принципи правотворчості - це основні ідеї, вихідні положення діяльності, пов’язаної з прийняттям, внесенням змін, доповнень та припиненням дії нормативно-правових актів.
Процес створення нормативно-правових актів розподіляється на декілька етапів. Так, зокрема, виділяють два етапи правотворчого законодавчого процесу:
- Передпроектний етап, який полягає в тому, що в суспільстві виявляється потреба в урегулюванні нормами права соціальної проблеми.
- Проектний етап - це діяльність, яка здійснюється безпосередньо в самому законодавчому органі та пов’язана з процесом створення.
Проектний етап поділяється на такі стадії:
- Стадія внесення в правотворчий орган проекту закону суб’єктом правотворчої ініціативи. Так, у ст. 93 Конституції України передбачено, що суб’єктами законодавчої ініціативи є Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України.
- Стадія розгляду проекту закону в комісіях і комітетах правотворчого органу з метою здійснення аналізу його змісту з різних позицій та висунення пропозицій щодо більш досконалих засобів правового впливу.
- Стадія обговорювання законопроекту, яка передбачає внесення пропозицій, поправок та зауважень окремими депутатами та фракціями парламенту. Результатом цієї стадії можуть бути:
а) прийняття законопроекту в першому читанні;
б) повернення його на доопрацювання.
- Стадія прийняття законопроекту правотворчим органом:
а ) підписання законопроекту;
б) опублікування тексту нового закону в засобах масової інформації.