31. Поняття і структура системи законодавства

Система законодавства - це цілісна сукупність усіх упорядкованих пев­ним чином нормативно-правових актів, що являє собою зовнішній вираз системи права. Система законодавства - це система нормативно-правових актів, преш за все законів, що є зовнішньою формою існування правових норм, засобом надання їм об’єктивності, визначеності, загальності. Систе­ма права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма виразу права. Право і законодавство пов’язані, але не тотожні правові явища.

Структуру системи права складають галузі, підгалузі, інститути та норми права; структуру системи законодавства складають його галузі та нормативно-правові акти.

Структура системи законодавства - теоретична конструкція, що відобра­жає внутрішню будову законодавства, сукупність взаємодіючих та змістовно узгоджених елементів, яка визначається системою права, потребами впоряд­кування суспільних відносин та рівнем розвитку юридичної техніки.

Розрізняють три основні види структури законодавства:

- галузева (горизонтальна) - нормативно-правовий припис, інсти­тут, підгалузь, галузь;

- субординаційна (вертикальна) - обумовлена різницею в право­вій силі актів, що видаються різними нормотворчими органами;

- федеративна - залежить від форми державного устрою.

Законодавство унітарної держави єдине.

Розглянемо галузеву (горизонтальну) систему законодавства.

Нормативно-правовий припис - логічно завершене положення, яке безпосередньо сформульоване в тексті нормативного акта та містить у собі обов’язкове рішення державної влади. Елементом припису є нор­ма права. Як правило, правові приписи викладаються у вигляді окремої статті, пункту, параграфу або частини статті.

Нормативний інститут - система взаємопов’язаних та взаємодіючих за своїм змістом нормативних приписів, що регулюють певний вид сус­пільних відносин. Прикладом прояву нормативних інститутів є струк­турні підрозділи кодексів як основних галузевих законів.

Галузь законодавства - сукупність нормативних приписів, які регу­люють певну сферу суспільних відносин. Критерієм розмежування між галузями законодавства, як і в системі права є предмет і метод правового регулювання. І хоча галузь законодавства в основному відповідає певній галузі права, їх зміст не завжди тотожний.

Галузі законодавства в деяких випадках співпадають з галузями права (кримінальне, цивільне), а в інших - з підгалузями права (авторське, модне законодавство) або міжгалузевими комплексами (законодавство про охорону природи, морське законодавство).

Галузі законодавства складають його горизонтальну структуру, вер­тикальна (субординаційна) - будується відповідно до юридичної сили нормативно-правових актів і умов, які багато в чому залежать від місця суб’єкта законодавства в системі нормотворчих органів.

Юридична сила - це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їх співвідношення і залежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

Види нормативно-правових актів за юридичною силою: закони і підзаконні акти.

Закон - це нормативно-правовий акт вищого представницького ор­гану державної влади або самого народу, який регулює найбільш важли­ві суспільні відносини, виражає волю та інтереси більшості населення га втілює основні права й інші загальнолюдські цінності і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.

Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативні акти компе­тентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону І для його виконання.