
- •1. Предмет та методологія держави і права
- •2. Функції науки теорії держави і права
- •3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права
- •4. Значення вивчення теорії держави і права для підготовки юристів
- •5. Поняття суспільства і його структура
- •6. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •7. Основні причини виникнення держави
- •8. Поняття та ознаки держави
- •9. Суверенітет, як ознака держави
- •10. Поняття та структура політичної системи суспільства
- •11. Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •12. Поняття і класифікація функцій держави
- •13. Форми і методи здійснення функцій держави
- •14. Поняття та елементи форми держави
- •15. Поняття та види форм державного правління
- •16.Поняття і види форм державно устрою
- •17. Поняття і види державно-правового режиму
- •18. Особливості елементів форми української держави
- •19. Поняття і структура механізму держави
- •20. Поняття і принципи організації державного апарату
- •21. Поняття, ознаки та види органів держави
- •22. Поняття і ознаки правової держави
- •23.Поняття і елементи правового статусу особи
- •24. Види правового статусу особи
- •25. Класифікація конституційних прав і свобод громадян України
- •26. Громадянські права і свободи
- •27. Політичні права і свободи
- •28. Економічні права і свободи
- •29. Поняття і види форм (джерел) права
- •30. Поняття системи права, характеристика її елементів
- •31. Поняття і структура системи законодавства
- •32. Поняття і види систематизації нормативно-правових актів
- •33. Поняття і види соціальних норм
- •34. Поняття, ознаки і види норм права
- •35. Підстави притягнення до юридичної відповідальності
- •36. Структура норми права, характеристика її елементів
- •37. Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів
- •38. Поняття, суб’єкти та види правотворчості
- •39. Принципи та стадії правотворчості
- •40. Поняття та види нормативно-правових актів
- •41.Поняття, ознаки і види законів
- •42. Поняття, ознаки і види підзаконних нормативно-правових актів
- •43. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- •44. Поняття і форми реалізації норм права
- •45. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації
- •46. Стадії застосування норм права
- •47. Поняття, ознаки і види правозастосовчих актів
- •48. Вимоги, що ставляться до правозастосовчої діяльності
- •49. Поняття і види тлумачення норм права
- •50. Способи тлумачення норм права
- •51. Офіційне і неофіційне тлумачення норм права
- •52. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види
- •53. Прогалини в законодавстві і шляхи їх усунення
- •54. Поняття, ознаки і склад правовідносин
- •55. Поняття та структура суб’єктивного права
- •56. Поняття і структура правосуб’єктності
- •57. Поняття та види суб’єктів правовідносин
- •58. Поняття і види об’єктів правовідносин
- •59. Поняття і класифікація юридичних фактів
- •60. Поняття, ознаки і види правової поведінки
- •61. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки
- •62. Поняття, ознаки і види правопорушень
- •63. Юридичний склад правопорушення
- •64. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •65. Принципи юридичної відповідальності
- •66. Види і функції юридичної відповідальності
- •67. Підстави звільнення від юридичної відповідальності і обставини, що виключають юридичну відповідальність
- •68. Поняття і принципи законності.
- •69. Поняття та гарантії законності
- •70. Поняття і види державної дисципліни
- •71. Поняття і співвідношення правопорядку і суспільного порядку
- •72. Поняття і структура правосвідомості
- •73. Поняття і структура правової культури
- •74. Поняття і форми правового виховання
- •75. Поняття і види правового впливу
- •76. Правове регулювання як різновид правового впливу на суспільні відносини
- •77. Предмет і метод правового регулювання
- •78. Способи і типи правового регулювання
- •79. Стадії процесу правового регулювання
- •80. Поняття і структура механізму правового регулювання
- •81. Поняття і структура національної правової системи
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •83. Структура і джерела англо-американського права
- •84.Мусульманське право
- •85. Поняття і структура правової системи.
- •86. Поняття «правова сім'я».
- •87. Критерії класифікації правових систем .
- •88. Мішані правові системи.
- •2. Розвинуті та нерозвинуті правові системи.
- •89. Місце правової системи України серед правових систем світу.
- •82. Структура і джерела романо-германського права
- •90. Романське право і німецьке право.
- •91. Судова система в романо-германській правовій сім'ї.
- •92. Романо-германське право і європейське право.
- •Романо-германське право і європейське право.
- •93. Становлення і розвиток англійського загального права.
- •94. Формування американського права.
- •95. Основні етапи розвитку англійської правової системи.
- •96. Виникнення та реформування загального права.
- •97. Загальне право: поняття та особливості.
- •98. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.
- •99. Джерела права англо-американської правової сім'ї.
- •100. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.
- •101. Загальна характеристика мусульманського права.
- •102. Джерела мусульманського права.
- •103. Право сучасних мусульманських держав.
- •104. Загальна характеристика індуського права.
- •105. Джерела індуського права.
- •106. Загальна характеристика іудейського права.
- •107. Джерела іудейського права.
- •108. Загальна характеристика канонічного права.
- •109. Джерела канонічного права.
- •110. Застосування канонічного права в сучасному світі.
- •111. Загальна характеристика правових систем традиційного типу.
- •112. Формування і еволюція африканського звичаєвого права.
- •113. Поняття і особливості африканського звичаєвого права.
- •114. Структура африканського звичаєвого права.
- •115. Джерела сучасного африканського права.
- •116. Історичні етапи розвитку китайського права.
- •117. Джерела сучасного права Китаю.
- •118. Специфіка японського права.
- •119. Джерела сучасного японського права.
- •120. Структура сучасного японського права.
21. Поняття, ознаки та види органів держави
Орган держави являє собою відносно самостійний, структурно відокремлений компонент державного апарату, що створюється державою для здійснення чітко визначеного виду державної діяльності. Кожен державний орган наділений відповідною компетенцією і спирається в процесі реалізації своїх повноважень на організаційну, матеріальну та і іримусову силу держави.
Органи держави характеризуються наступними ознаками, що відрізняють їх від недержавних органів та організацій:
- формування державного органу по волі держави і здійснення ним своїх повноважень від імені держави;
- виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку видів і форм діяльності;
- наявність у кожного державного органу, юридично закріплених організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль в державному апараті, а також порядок йоїю взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
- надання державному органу повноважень державно-владного характеру.
Наявність державних повноважень - найбільш суттєва ознака органу держави.
Державно-владні повноваження знаходять свій вираз у виданні державними органами від імені держави юридично обов’язкових нормативних і індивідуальних актів, у здійсненні ними нагляду за жорстким і неухильним дотриманням вимог, що містяться в цих актах, у забезпеченні та захисті цих вимог від порушень через застосування заходів виховання, перевиховання, роз’яснення та заохочення, а в необхідних випадках - заходів державного примусу.
Органи держави розрізняються між собою за місцем у системі державного апарату, за змістом діяльності, способом створення, часом функціонування, складом, масштабом (територією) діяльності та деякими іншими критеріями.
Так, за місцем у системі державного апарату органи держави поділяються на первинні та похідні. Первинні - це ті органи держави, які формуються шляхом прямого волевиявлення всього або певної частини населення, а похідні - це ті органи, які створюються первинними та їм підзвітні, тобто є похідними від них.
За характером та змістом діяльності органи держави поділяються на:
- органи законодавчої влади;
- органи виконавчої влади;
- органи судової влади;
- контрольно-наглядові органи.
За способом утворення органи держави поділяються на:
- виборні;
- призначувальні;
- успадковані.
За часом функціонування органи держави поділяються на:
- постійні;
- тимчасові.
За територією, на яку поширюються їхні повноваження, органи держави поділяються на:
- загальні (центральні);
- місцеві (локальні).
За складом поділяються на:
- одноособові;
- колегіальні.
22. Поняття і ознаки правової держави
Поняття правової держави сучасна політико-правова доктрина трактує, як демократичну державу, де забезпечується верховенство закону, принцип розподілу влади та визнаються і гарантуються права і свободи кожної людини.
Правова держава - тип держави, в якій функціонує режим конституційного правління, існує розвинена, без протиріч правова система і ефективна судова влада, разом з реальним розподілом влад, з розвиненим соціальним контролем політики і влади. В основу правової держави закладено рівність влади, громадянина, суспільства і права, їх юридична рівність перед законом. Правова держава - така держава, в якій на основі чинного права реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, окремих груп людей і громадянського суспільства в цілому, де держава і людина несуть взаємну відповідальність згідно з діючим правовим законом.
Ознаки правової держави:
- верховенство права та верховенство закону. Це передбачає пов’язаність законодавчої влади природним правом (держава може видавати лише такі закони, які відповідають приписам природного (надпозитивного права); верховенство закону, що означає, визнання за Конституцією найвищої юридичної сили;
- здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, що унеможливлює узурпацію повноти влади в одних руках;
- вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина - один із принципів правової держави «все, що не заборонено, те дозволено» сформульовано в Конституції України таким чином «ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством»;
- незалежність суду. У правовій державі суд відіграє роль головного елементу механізму гарантій прав і свобод людини, відповід но до цього має бути забезпечена реальна незалежність суду від будь-яких владних чи громадських структур. Тільки незалежний суд може ефективно захистити людину від свавілля органів виконавчої влади та їх посадових осіб;
- правовий захист людини від порушення її прав державною владою.
Правова держава може існувати лише в громадянському суспільстві, а громадянське суспільство можливе лише за наявності правової держави. Вони є взаємообумовлені і формуються разом, процес їх створення займає тривалий історичний час. Він відбувається разом із розвитком суспільства і потребує цілеспрямованих зусиль. Ні правова держава, ні громадянське суспільство не створюються законодавчим актом, весь цей процес має бути пережитий суспільством, якщо воно готове для цього.