16.Поняття і види форм державно устрою

Державний устрій - це територіальний поділ держави. В теорії права розрізняють просту і складну форму державного устрою.

Проста форма: унітарна держава - це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, які не мають суверенітету.

До ознак унітарної держави відносять наявність:

- єдиної системи державних органів;

- єдиної системи законодавства;

- єдине громадянство;

- до складу унітарної держави не входять державні утворення, що мають суверенітет;

- у міжнародних стосунках виступає в єдиному числі (Польща, Україна та ін.).

Складна держава (форма державного устрою) - складається з від­окремлених державних утворень, що користуються певною самостійніс­тю. До такої форми держави відносять федерацію, конфедерацію, а деякі автори - імперію.

Федерація - це постійний союз державних утворень, що володіють суверенітетом.

Ознаки федерації: наявність конституції федерації і конституції у кож­ної з її суб’єктів, а також законодавства, існування громадянства у федера­ції та її суб’єктів. У міжнародних стосунках може виступати як федерація в цілому, так і кожен з її суб’єктів (США, Росія, ФРН, Німеччина).

Конфедерація - це союз держав, об’єднаних для досягнення певних цілей. Ознаки конфедерації: відсутність загальних для всієї конфедера­ції законодавчих органів, відсутність єдиного законодавства і громадян­ства, рішення загально-конфедеративних органів для членів конфедера­ції не є обов’язковим, наявність права виходу із складу конфедерації. Деякі вчені виділяють поняття імперії.

Імперія - держава, що об’єднує інші держави внаслідок завоювання, колонізації (Римська імперія, Російська імперія).

17. Поняття і види державно-правового режиму

Державно-правовий режим - це сукупність засобів, прийомів реалі­зації державної влади, що відображає її характер і зміст з погляду спів­відношення демократичних і авторитарних засад.

Розрізнюють демократичний і недемократичний режими. Демократичний - державна влада здійснюється в інтересах більшос­ті населення методами, що забезпечують дотримання громадянських і політичних прав людини.

До основних ознак демократичного режиму відносять:

- проведення виборів вищих і місцевих представницьких органів;

- плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;

- рівноправність людей, гарантії здійснення ними своїх прав, ви­конання своїх обов’язків;

- демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу та інші.

Таким чином, демократичний правовий режим - це здійснення дер­жавної влади на засадах права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, право­суддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гаран­тування їх прав, свобод, законних інтересів, виконання кожним своїх обов’язків.

За іншими ознаками демократичні режими класифікуються на: демократично-ліберальний, демократично-радикальний, демократично- консервативний тощо.

Недемократичний (авторитарний, тоталітарний тощо) - державна влада здійснюється більш жорсткими методами шляхом порушення прав людини та усунення можливостей для вільного виявлення інтер­есів груп населення.

Недемократичні режими поділяються на тоталітарні й авторитарні.

Під тоталітарним режимом розуміють сукупність таких засобів, при­йомів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства і кожного окремо взятого громадянина (особи) абсолютно регламентована, влада на всіх рівнях формується закрито однією осо­бою чи кількома людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням. Відсутня будь-яка можливість для вільного виявлення і враху­вання інтересів усіх груп населення.

Авторитарний режим - така сукупність засобів, прийомів, спосо­бів реалізації державної влади, за яких вона концентрується у прав­лячої верхівки, допускається деяке розмежування політичних сил, існують прийнятні легальні можливості через представницькі органи чи громадські об’єднання відстоювати інтереси певних верств насе­лення, але коли така поляризація політичних сил занадто антагоніс­тична, тоді включається механізм дії реакційного закону чи пряме насилля.

Недемократичні режими поділяються на: військово-поліцейський, фашистський, расистський та інші.