1. Предмет та методологія держави і права

Кожна наука має свій предмет дослідження, яким є чітко визначене коло явищ та закономірностей, що підлягають вивченню.

Предмет теорії держави і права - це основні і загальні закономірності щодо виникнення, функціонування та розвитку держави і права як науки:

1. Теорія держави і права вивчає державно-правові явища в цілому, узагальнюючи досвід розвитку держави і права на всіх етапах.

2. Зміст предмета теорії держави і права складають основні та загальні закономірності держави і права, серед яких виділяють:

- виникнення держави і права;

- історичні типи держави і права; розвиток їх сутності;

- еволюція форм держави і права;

- здійснення функцій держави і права; побудова системи органів держави;

- розширення та збагачення прав особи, їх захист;

- зміцнення демократії, законності та правопорядку;

- розвиток правовідносин і правової культури різних суб’єктів суспільних відносин;

- реалізація норм права тощо.

3. Теорія держави і права розробляє систему понять як для «себе», так і для всієї юриспруденції. До таких понять належать: держава, форми держави, механізм держави, право, форми права, норма права, система права, система законодавства, застосування норм права, тлумачення права, правопорушення, правова свідомість, правова культура та інші.

4. Теорія держави і права досліджує державу і право у взаємозв’язку як взаємодоповнювальні соціальні інститути.

Особливості теорії держави і права як фундаментальної юридичної науки наявні не лише в її предметі, але й системі методів.

Методологія теорії держави і права - це складне утворення, яке включає систему різноманітних способів, прийомів, підходів, за допомогою яких вона вивчає предмет. Сама сукупність методів і утворює методологію теорії держави і права.

Методи теорії держави і права - це прийоми і способи пізнання, за допомогою яких відбувається процес пізнання предмета, процес здобуття нових знань та встановлення істини.

Усі методи, які використовує теорія держави і права може поділити на такі групи:

1. Філософські методи - віддзеркалюють найбільш універсальні принципи мислення. Серед них виділяють:

- метафізику (розглядає державу і право як вічні і незмінні інститути);

- діалектику (розглядає державу і право як соціальні явища взяті в динаміці та взаємозв’язку з іншими явищами і процесами).

2. Загальнонаукові методи не охоплюють все наукове пізнання, а застосовуються лише на окремих його етапах.

До числа таких методів належать:

- метод аналізу (розподіл складного державно-правового явища на окремі частини);

- метод синтезу (умовне об’єднання складових частин явища, яке підлягає вивченню);

- системний підхід (орієнтується на розкриття цілісності об’єкта та виявлення різноманітних типів зв’язків у ньому);

- функціональний підхід (надає можливість виявляти форми впливу одних соціальних явищ на інші);

- метод соціального експерименту (пов’язаний з перевіркою того чи іншого проекту рішення з метою попередження шкоди від помилкових варіантів правового регулювання).

3. Приватно-наукові методи - це такі прийоми, які є наслідком засвоєння теорією держави і права наукових досягнень конкретних, природних, технічних та гуманітарних наук. Серед них виділяють:

- соціологічний метод (дозволяє за допомогою спостереження, анкетування та інших прийомів одержати дані про поведінку суб’єктів у державно-правовий сфері);

- статистичний метод (за його допомогою одержують кількісні показники тих чи інших масових державно-правових явищ, наприклад правопорушень діяльності органів держави тощо);

- математичний метод (надає можливість оперувати кількісними показниками в процесі правотворчої діяльності, в криміналістиці тощо);

- кібернетичний метод (використання системи понять, законів і технічних засобів кібернетики в процесі пізнання державно- правових явищ).

- Приватноправові методи:

- формально-юридичний метод (надає можливість визначити юридичні поняття, наприклад такі як юридична особа, тяжкі тілесні ушкодження тощо, виявляти їх ознаки, провести класифікацію і т.д.);

- порівняльно-правовий метод (за його допомогою здійснюється процес порівняння різних правових систем або їх окремих елементів задля усвідомлення загальних та індивідуальних властивостей).

Досліджуючи державно-правові явища, слід застосовувати плюралістичний підхід щодо вивчення загальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування держави і права. Саме завдяки такому підходу теорія держави і права створює систему знань, у якій знаходять своє відображення об’єктивні дані щодо реальної картини життя в державно-правовій сфері.