3.3. Теплоізоляційні матеріали
Вимоги, пропоновані до теплоізоляційних матеріалів:
низький коефіцієнт теплопровідності;
мала гігроскопічність і водопоглинення;
морозовитривалість, тобто здатність не руйнуватися в середовищі вологого повітря при негативних температурах;
хімічна інертність стосовно металів, будівельних і пароізоляційних матеріалів;
стійкість до гризунів;
біостійкість, тобто не гнити, не уражатися грибками;
не мати і не сприймати запахів;
не піддаватися старінню, тобто коефіцієнт теплопровідності ізоляції не повинний збільшуватися з часом;
невисока вартість ізоляційного матеріалу і робіт з його укладання;
механічна міцність;
мала об'ємна маса;
легка оброблюваємість;
транспортабельність.
На жаль, ізоляційний матеріал, задовольняючий усім цим вимогам, відсутній.
Класифікація теплоізоляційних матеріалів:
1) По ефективності:
високоефективні (
0,04 Вт/(м.К));ефективні (0,04 < 0,08);
середньої ефективності (0,08 < ≤ 0,16);
низької ефективності (0,16 < ≤ 0,32).
2) По походженню:
неорганічні;
органічні;
композитні.
При цьому ізоляційні матеріали можуть бути природними і штучно отриманими.
3) По зовнішньому вигляді:
тверді;
гнучкі;
сипучі.
До високоефективних теплоізоляційних матеріалів відносять міпору, експанзіт, а також ряд сучасних синтетичних речовин на базі спінених пластмас: пінополістіроли, пінополівінілхлориди, пінополіформальдегіди, пінополіуретани.
В даний час широко використовується речовина пінополістірол ПСБ – С, що має низький коефіцієнт паропроникності і не підтримує горіння. Усе ширше використовуються пінополіуретани типу "РИПОР" (комерційна назва), внаслідок швидкості і легкості їхнього нанесення, прекрасної транспортабельності, а також малої зволожуваємості.
До ефективних теплоізоляційних матеріалів відносять торфоплити, коркові плити, піноскло, тверді мінераловатні плити.
До ізоляційних матеріалів середньої ефективності відносять пінобетон, деякі види піноскла, а також засипну ізоляцію (напр. керамзитовий гравій).
До низькоефективних ізоляційних матеріалів відносять важкі сорти пінобетону, шлак, дерево (поперек волокон).
[розповісти докладніше про властивості й особливості сучасних теплоізоляційних матеріалів]
3.4. Пароізоляційні матеріали
Призначені для захисту теплоізоляційних матеріалів від зволоження.
Основні вимоги, пропоновані до пароізоляційних матеріалів:
мати високий опір паропроникненню (тобто низьке значення );
не поглинати вологу;
не руйнуватися при негативних температурах;
не мати запаху і не абсорбувати його;
не гнити, не горіти, протистояти гризунам;
мати гарні адгезійні властивості;
не "старіти", тобто значення пароізоляції не повинне зростати згодом.
Класифікація пароізоляційних матеріалів:
обмазувальні;
рулонні;
тверді.
До обмазувальних пароізоляційних матеріалів відносять бітум, а також мастики й емульсії на його основі.
Рулонні пароізоляційні матеріали можуть бути:
1) з органічною основою (руберойд, пергамін)
2) з неорганічною, тобто негниючою основою (гідроізол, металоізол)
3) безосновні (поліетіленова плівка, пластифікований борулін, тонкі металеві листи).
До рулонної пароізоляції відносять сучасні багатошарові "сендвічі" типу "поліетілен-фольга-папір".
До твердих пароізоляційних матеріалів відносять глазуровані плитки, покладені на рідкому склі, тонкі металеві і пластмасові листи з ретельною приваркою швів.