
- •1.Поняття і система юридичної науки.
- •2. Предмет, методологія і функції теорії держави і права.
- •Методи пізнання держави і права
- •3.Основні теорії походження держави.
- •4.Функції держави: поняття, підстави для класифікації, форми та методи здійснення.
- •5. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •6. Історичні типи форми держави.
- •7.Ознаки, принципи, функції і сутність права.
- •8. Співвідношення права і закону
- •Конституційне право
- •1. Місце Конституції в системі національного законодавства.
- •3. Конституційне закріплення системи органів державної влади в Україні.
- •4. Характеристика виборчої системи України.
- •5. Поняття, зміст і види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •6. Конституційний статус Президента України.
- •7. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим.
- •8. Конституційні принципи правосуддя в Україні.
- •9. Компетенція Президента України.
- •10. Поняття депутатської недоторканності.
- •11. Конституційний склад, порядок обрання і строк повноважень Верховної Ради України.
- •12. Вища рада юстиції: порядок формування і компетенція. Система органів правосуддя і порядок їх формування.
- •13. Порядок формування, склад і повноваження Конституційного Суду України.
- •14. Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.
- •Цивільне право
- •2. Співвідношення цивільного права і цивільного законодавства.
- •3. Принципи здійснення цивільних прав
- •4.Юридичні факти та їх класифікація у цивільному праві.
- •5.Розмежування понять «строк» та «термін» у цивільному праві.
- •6. Цивільне правопорушення, його структурні елементи
- •Фінансове право
- •1.Поняття, предмет і метод фінансового права.
- •2. Загальна характеристика фінансового законодавства.
- •3. Органи управління в галузі фінансів.
- •4. Види, форми і методи фінансового контролю.
- •5. Бюджетна система України.
- •6. Склад доходів і видатків бюджету.
- •7. Поняття бюджетного процесу та його стадії.
- •8.Банківська система Україні.
- •Кримінальне право
- •1. Поняття кримінальної відповідальності.
- •2. Поняття злочину за кримінальним правом України.
- •3. Поняття складу злочину
- •4. Спосіб, місце, час, знаряддя, засоби вчинення злочину та їх кримінально-правове значення
- •5. Поняття, значення та ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб'єкта злочину.
- •7. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину та її ознаки.
- •8. Поняття та форми вини.
- •9. Поняття та ознаки співучасті.
- •10. Повторність злочинів.
- •11. Сукупність злочинів та її види.
- •12. Рецидив.
- •13. Кваліфікація множинності злочинів.
- •14. Поняття та мета покарання.
- •15. Принципи та загальні начала призначення покарання.
- •16. Поняття, правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
7. Поняття суб'єктивної сторони складу злочину та її ознаки.
Суб’єктивна сторона - це ознаки, що характеризує злочин із його внутрішньої сторони.
Обов’язкові ознаки – винна у формі умислу чи необережності.
Факультативні ознаки – мотив, мета, емоційний стан, свідомість, воля особи в момент вчинення злочину.
8. Поняття та форми вини.
Вина - це психічне ставлення особи до вчинення дії чи бездіяльності передбаченої ККУ та її наслідків вираження у формі умислу, або необережності.
Вина є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу злочину.
Встановлення вини її форми і виду - необхідна умова правильної кваліфікації злочину.
Формами вини за кримінальним правом України є:
1) умисел,
2) необережність.
Закон розрізняє 2 види умислу:
- прямий
- непрямий
1)прямий умисел-це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків при якому особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння(дія або бездіяльність) передбачала його суспільно-небезпечні наслідки та бажала їх настання.
Особа прагне досягти якої-небудь мети, задовольнити ту чи іншу потребу.
2)непрямий умисел-це такий умисел при якому особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала але свідомо припускала їх настання.
Необережність та її види:
У ч. 1 ст. 25 ККУ зазначено 2 види необережності:
1)Злочинна самовпевненість-якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідки свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
2)Злочинна недбалість-якщо особа не передбачала можливості слідків настати суспільно-небезпечних наслідків свого діяння хоча повинна була і могла їх передбачити.
9. Поняття та ознаки співучасті.
Співучасть - це умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Ознаки співучасті:
Об’єктивні(зовнішні)
1)при співучасті у вчиненні злочину беруть участь декілька суб’єктів злочину, тобто 2, або більше кожний з яких повинен мати ознаки суб’єкта злочину.
2)злочин вчинюється спільними зусиллями всіх співучасників. Ролі, функції кожного із співучасників можуть відрізняти, але при цьому злочин це результат загальної спільної діяльності всіх співучасників, кожний із яких зробив у вчиненні злочину свій внесок. Наслідок який досягається в результаті вчинення злочину є єдиним неподільним, загальним для всіх співучасників. За цей наслідок відповідальність несуть усі співучасники незалежно від тієї ролі яку кожний з них виконував у злочині.
Суб’єктивні(внутрішні)
1)співучасть можлива лише в умисних злочинах не лише з прямим але й непрямим умислом.
2)усі особи що беруть участь у злочині (всі співучасники, не тільки виконавець, а й організатор, підбурювач, пособник) діють умисно.
10. Повторність злочинів.
Повторність злочинів – це вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини ККУ.
Ознаки повторності злочинів:
особа (група осіб) вчиняє 2 чи більше самостійних одиничних злочинів (одиничні злочини, що утворюють повторність, можуть мати різний характер, можуть бути простими чи ускладненими, умисними чи необережними, закінченими чи незакінченими, вчиненими особисто чи у співучасті);
одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно, тобто віддалені один від одного певним проміжком часу;
всі злочини, які складають повторність, передбачаються однією і тією ж самою статтею Особливої частини ККУ;
для повторності немає значення була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочиню
Особливість повторності злочинів – якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності, закінчилися строки давності чи на цей злочин поширилася амністія або судимість за нього було погашено або знято, то повторність виключається.
Види повторності злочинів:
повторність тотожних злочинів – це вчинення особою 2-х чи більше одиничних злочинів, які містять ознаки одного й того самого складу злочину;
повторність однорідних злочинів – це вчинення особою 2-х чи більше злочинів, які посягають на тотожні чи подібні об’єкти.