13. Основні методи очистки св.

Технологічна обробка СВ повинна забезпечувати заданий ступінь очистки при мінімальних витратах. В залежності від необхідної ступіні очистки СВ і подальшого використання очищених вод можуть бути розроблені різні технологічні схеми.

Механічні методи очистки дозволяють осаджувати не більш 60 % завислих речовин. Зростання ефективності осадження досягається використанням різних методів інтенсифікації: преаерація, біокоагуляції, освітленні зі зваженим шаром або тонкошарового відстоювання.

Зпливаючі речовини (жири, масла, нафтопродукти, смоли ті інші) також видаляються у відстійниках. Для очистки СВ з великим вмістом цих речовин передбачається окремі споруди жиро- і маслопастки, нафтовловлювачі.

Механічна очистка при обробленні міських СВ являється попередньою ступінню перед біохімічною очисткою.

Біохімічним методом вдається майже повністю звільнити від органічних забруднень, залишившихся у СВ після механічної очистки , а також значно зменшити вміст хвороботворних мікроорганизмів.

Споруди в яких відбувається біохімічна очистка можуть бути розділені на дві основні групи. До першої групи відносяться споруди, які роблять в природних умовах: поля зрошення, поля фільтрації і біологічні пруди. До другої групи відносяться споруди в яких очистка СВ відбувається в штучно створенних умовах: біофільтри і аеротенки.

Доочистка біологічно очищених СВ частіше за все проводиться методами фільтрування крізь завантаження з різноманітних матеріалів, мікрофільтрування і контактним освітленням. Також використовують біологічні пруди. Для зниження ХСК біологічно очищених СВ використовується сорбція на активних вуглях або хімічне окиснення шляхом озонування. Для видалення із СВ біогенних елементів, азоту і фосфору,які, потрапляючі у водойму, срияють інтенсивному розвитку водної рослинності, використовуються фізико-хімічні і біологічні методи.

Перед спуском в водойму очищених СВ вони знезаражуються . Вибір реагентів і метод знезараження проводиться в залежності від характеристики водойми – приймача СВ і способа подальшого використання очищенних СВ.

14. Склад і властивості св.

Ступінь забруднення побутових СВ визначається кількістю забруднюючих речовин, які надходять від одного мешканця у СВ при використанні санітарно-технічними приладами. Для побутових СВ на основі статистичної обробки фізико-хімічних аналізів цих вод встановлена наступна кількість забруднюючих речовин на одного мешканця, г/доб СНиП 2.04.03-85:

Показатель	Количество загрязняющих веществ на одного жителя, г/сут
Взвешенные вещества	65
БСК неосветленной жидкости	75
БСК осветленной жидкости	40
Азот аммонийных солей N	8
Фосфаты	3,3
В том числе от моющих веществ	1.6
Хлориды Cl Поверхностно-активные вещества (ПАВ)	9 2.5

За фізичним станом забруднення стічних вод поділяються на: а) нерозчинні домішки, що знаходяться в воді у вигляді великих зважених часток (частки діаметром більш десятих доль міліметра) і у вигляді суспензії, емульсії і піни (частки діаметром від десятих часток міліметра до 0, 1 мкм), б) колоїдні частинки діаметром від 0,1 до 0,001 мкм; в) розчинні частинки, що знаходяться в воді у вигляді молекулярно-дисперсних частинок діаметром менше 0,001 мкм; вони вже не утворюють окремої фази, і система стає однофазною - істинним розчином. За своєю природою забруднення діляться на мінеральні, органічні, бактеріальні та біологічні. До мінеральних забруднень відносяться пісок, глинисті частки, частки руди, шлаку, розчини мінеральних солей, кислот і лугів, мінеральні масла, залізо, кальцій, магній, кремній, калій та інші неорганічні речовини. Органічні забруднення бувають рослинного і тваринного походження. До рослинних відносяться: залишки рослин, плодоовочів і злаків, папір, масла (рослинні) та ін Основним хімічним елементом цього роду забруднень є вуглець. До забруднень тваринного походження відносяться фізіологічні виділення людей і тварин, залишки мускульних і жирових тканин тварин, клейові речовини і пр. Вони характеризуються досить значним складом азоту. Крім того, в стічних водах міститься фосфор, сірка і сірководень. Бактеріальні й біологічні забруднення являють собою різні мікроорганізми: дріжджові і цвілеві грибки, дрібні водорості і бактерії, в тому числі хвороботворні - збудники брюшного тифу, паратифів, дизентерії та ін.. Цей вид забруднень притаманний в основному побутовим водам і деяким видам виробничих стічних вод. За своїм хімічним складом вони належать до органічних забруднень, але виділяються в окрему групу з огляду особливої взаємодії з забрудненнями інших видів.

Якщо до побутових вод наточити виробничі стічні води від більшого промислового підприємства, то за обсягом і даними аналізів виробничих вод цього підприємства можна обчислити значення Ссм кожного з інгредієнтів в загальному стоці за формулою

де Cбыт і Спр-концентрація обчислюваного виду забруднень відповідно побутових і виробничих стічних вод, г/м3 чи мг/л; Qбыт і Qпр-середня витрата побутових і виробничих стічних вод, м3/добу або л /добу.

Інший прийом врахування впливу виробничих стічних вод полягає у визначенні еквівалентного числа мешканців Л / екв, тобто такого їх числа, яке вносить таку ж масу забруднень, як і данна витрата виробничих вод. Наприклад, якщо БПК20 від одного жителя одно 40 г/добу, то при БПК20 виробничих вод Lпр, г/м3, отримаємо:

Додаючи обчислене еквівалентне число мешканців до розрахункового, отримуємо загальне наведене число мешканців для розрахунку каналізаційних споруд. Загалом сток, що поступає на очисні споруди при роздільній системі каналізації, БПК5 можна прийняти рівною 220 мг / л, а концентрацію завислих речовин - 240-250 мг / л.