
- •Питоме водовідведення. Режим надходження св у водовідвідну мережу. Баланс водовідведення.
- •Баланс водовідведення
- •Системи і схеми водовідведення населених пунктів і промислових підприємств. Основні елементи і характеристики, порівняльна оцінка.
- •5. Визначення розрахункової витрати св
- •10. Конструктивні особливості споруд для
- •13. Основні методи очистки св.
- •14. Склад і властивості св.
- •17. Теоретичні основи очистки св від
- •Принцип роботи, різновиди конструкцій,основи розрахунку біофільтрів.
- •Знезараження св. Споруди та апарати. Конструкції контактних резервуарів.
- •27. Способи і споруди доочищення св в
5. Визначення розрахункової витрати св
на конкретній ділянці водовідвідної
мережі.
Розрахунковою ділянкою мережі називають каналізаційну лінію між двома точками, в якій розрахункова витрата може умовно бути прийнята постійною. А довжину розрахункової ділянки приймають так, щоб для пропуску попутної витрати не вимагалося збільшувати діаметр трубопроводу більш ніж на один розмір по сортаменту у порівнянні з пропуском тільки транзитної витрати.
Для визначення розрахункової витрати перш за все треба визначити витрати, що потрапляють у розрахункову ділянку мережі:
попутна – від прилеглого жилого кварталу
транзитна – від розташованих вище кварталів
бокова – від бокових розгалужень
зосереджена – від промислових підприємств та інших великих водоспоживачів
Попутна витрата є змінною і зростає від 0 до деякого кінцевого значення, але для простоти розрахунків приймається постійною по всій ділянці.
Попутна витрата розраховується як добуток модуля стоку (питомого водовідведення кварталу) на площу кварталу, що скидає стічні води в дану ділянку мережі.
При визначенні витрати стічних вод для даної розрахункової ділянки мережі попутна, транзитна та бокова середньосекундні витрати сумуються, помножуються на коефіцієнт нерівномірності, а потім до отриманого результату додається зосереджена витрата.
При визначенні витрати СВ для певної розрахункової ділянки мережі попутна, транзитна і бічних середньо секундна витрати сумуються, помножуються на певний коефіцієнт нерівномірності, а потім до отриманого результату додається зосереджена витрата.
10. Конструктивні особливості споруд для
випуску очищених СВ у водоймища.
Єршевий змішувач – з/б канал з вертикальними перегородками, кількістю не менше 3, перпендикулярно або під кутом 45 потоку стічних вод. Дно має уклін, що дорівнює гідравлічному улонону. Відстань між перегородками = 0,75в (в – ширина змішувача). Водовимірювальний лоток - для визначення кількості стічних вод, а також для змішування стічних вод з хлорним розчином. Виготовляються із монолітного з/б. Після змішувача води поступають в контактні резервуари. Тут хлор контактує зі стічними водами на протязі 30 хв з урахуванням протоку по скидальному каналі. В якості контактного резервуару – первинні відстійники. Кількість резервуарів не менше 2. Днище резервуару ребристе. В лотках, які створені ребрами розташовані трубопроводи, а в вершинах ребер аератори із перфорованих труб. Для видалення осаду (1 раз в 5-7 діб) відповідна секція відключається, осад змучується тех водою, яка поступає із насадків у на резервуару і суміш перекачується в початок системи очисних споруд. Для підтримання частинок у взвішеному стані пі час перекачки суміш аерується. Осад має вологість 98%. Його можна обезводжувати без попереднього зброджування.
З контактного резервуару СВ по спеціальному випуску поступають в водойму: річку,озеро, море. Головна мета на цьому етапі – найбільш повне змішування СВ з водою водойми. Тому випуск влаштовують в місцях з найбільшою турбулентністю потоку (звуження русла, протоки, пороги та інше). За санітарними вимогами вони повинні влаштовуватись нижче границі заселеного місця за течією.
Найбільш повне змішування СВ з водою водойми забезпечує русловий розосереджений випуск. При цьому швидкість течії в підвідній частині випуску повинна бути не менша 0,7 м/с.