
- •1.Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
- •2.Методика вивчення нумерації чисел в межах 100.
- •3.Методика вивчення нумерації чисел в межах 1000.
- •4.Методика вивчення нумерації чисел у концентрі « Багатоцифрові числа»
- •5.Початкове ознайомлення учнів з діями додавання та віднімання. Методика вивчення табличних випадків додавання та віднімання одноцифрових чисел.
- •6.Методика вивчення усних прийомів додавання та віднімання двоцифрових чисел.
- •7 І 8.Методика вивчення усних і письмових прийомів додавання і віднімання чисел у концентрі «Тисяча».Методика вивчення прийомів додавання та віднімання багатоцифрових чисел.
- •9.Початкове ознайомлення учнів з діями множення та ділення, звязком між ними.
- •10.Методика вивчення позатабличних випадків множення та ділення. Методика вивчення ділення з остачею.
- •11.Методика вивчення письмових прийомів множення та ділення у межах тисячі.
- •12.Методика вивчення табличних випадків множення та ділення.
- •13.Методика вивчення усних і письмових прийомів множення та ділення у концентрі «Багатоцифрові числа».
- •14.Методика вивчення особливих випадків множення та ділення з 0 і 1, 10, круглими числами.
- •15.Методика вивчення нумерації чисел в межах 10 і 20.
- •16.Методика вивчення довжини, способів її вимірювання, одиниць, довжини та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях довжини.
- •17.Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.
- •18.Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій на іменованими числами, вираженими в цих одиницях.
- •19.Методика вивчення часу, швидкості, відстані та зв’язку між ними.
- •20.Методика розвязування задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •22. Підготовча робота до ознайомлення з першою простою задачею. Методика ознайомлення з першою простою текстовою задачею.
- •23.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на додавання, віднімання, множення та ділення.
- •24.Методика навчання учнів розвязувати прості задачі на множеня і ділення.
- •25.Підготовча робота до введення першої складеної задачі. Методика введення першої першої складеної задачі. Різні методичні підходи до розвязання цього питання.
- •26.Методика навчання учнів розвязувати задачі на рух.
- •27.Методика навчання учнів розвязувати задачі на знаходження невідомого за двома різницями, на пропорційне ділення.
- •30.Методика вивчення рівнянь, нерівностей, що містять змінну.
- •Найпростіші рівняння:
- •Складені рівняння:
- •31.Методика розвязування задач на подвійне зведення до одиниці та ускладених задач на знаходження четвертого пропорційного.
- •32.Методика ознайомлення учнів з геометричними фігурами та їх найпростішими властивостями(точка,пряма,відрізок,ламана,многокутники,коло,круг тощо).
- •33.Методика навчання учнів розвязувати задачі на розпізнавання геометричних фігур, поділ фігур на частини та складання фігур із заданих частин.
- •34.Методика навчання учнів розвязувати задачі на обчислення периметра та площі геометричних фігур.
- •35.Методика ознайомлення учнів з поняттям частина і дріб. Система вивчення дробів у поч. Школі. Порівняння дробів.
- •Методика роботи вчителя у підготовчому періоді до вивчення числа
17.Методика вивчення площі, способів її вимірювання, одиниць її вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій над іменованими числами, вираженими в одиницях площі.
Площа. З поняттям площі діти мають справу постійно. Вже дошкільники порівнюють предмети за площею (не називаючи самого слова "площа"). Вони порівнюють не накладанням, а на око (наприклад, листок дуба більший, ніж листок берези). У початкових класах уявлення про площу стають чіткішими: фігури можуть бути різними й однаковими за площею.
У 4 класі учні ознайомлюються з поняттям площі. Вчитель повідомляє про те, що в розмовах, передачах по радіо, телебаченню часто можна почути: посівна площа, житлова площа, площа квартири, площа класної кімнати; що серед предметів, котрі нас оточують, багато таких, поверхня яких має форму трикутника, прямокутника, круга (дно каструлі — круг; підлога, стіни кімнати, класна дошка — прямокутники), кожна з них має площу. Порівнюючи площі фігур, виставлених на набірному полотні (наприклад, круг, трикутник, квадрат), діти встановлюють, що квадрат займає більше місце, ніж круг або трикутник. Учитель констатує, що в такому разі кажуть, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури. Він зазначає, що площа — це величина, яку можна не тільки порівнювати, а й виміряти. Учні порівнюють площі фігур: найбільшу площу має прямокутник; площа квадрата більша, ніж площа круга або трикутника; проте порівняти площі трикутника і круга важче.
Далі він демонструє квадрат зі стороною 4 см і прямокутник зі сторонами З см і 5 см, пропонує порівняти площі цих фігур. Після одержання відповідей учитель повертає фігури, які на зворотному боці поділені на квадрати. Підрахувавши ці квадрати, учні дізнаються, що площа квадрата більша за площу прямокутника.
Ознайомлення з кв см проходить так: учні креслять і вирізають з паперу у клітинку квадрати із стороною 1 см. 1 кв см – це площа квадрата із сторною 1 см. Ознайомивши учнів з квадратним сантиметром, учитель проводить практичну роботу, пов'язану зі знаходженням площі фігур способом розбиття її на квадратні сантиметри. Після цього знаходять площі прямокутників.
У 3 класі учні ознайомл з прийомами обчислення площі прямокутника. Спочатку розглядають прямокутники, які вже поділені на кВ см. Потім знаходять їх площу підраховують кВ см в одному ряді і знайдене число множать на кількість рядів.
Далі роблять висновок: щоб знайти площу прямокутника треба визначити його довжину і ширину і знайти добуток цих чисел.
Площу неправильної фігури знаходять за доп прозорої плівки поділеної на квадрати – палетки. Поклавши її на фігуру підраховують кількість повних квадратів і не цілих. Кількість нецілих ділять на два і додають до кількості цілих.
18.Методика вивчення маси та місткості, способів їх вимірювання, одиниць вимірювання та співвідношення між ними. Методика розгляду дій на іменованими числами, вираженими в цих одиницях.
Уявлення про масу можна розкрити, спираючись на дії з предметами. Діти встановлюють, що один предмет важчий, ніж інший. (Маса одного предмета більша, ніж іншого; маса другого предмета менша, ніж першого). Відповідні ситуації можна створити на уроці під час ознайомлення учнів з терезами та їх будовою й одиницею вимірювання маси 1 кг.
Учитель пропонує учням порівняти два будь-яких предмети, що мало відрізняються за масою (наприклад, дві книжки, два мішечки крупів тощо). Думки дітей з цього приводу різні. Школярі доходять висновку, що необхідно використати терези. Вчитель ознайомлює учнів із тальковими терезами, розповідає про їхню будову, зображує їх у вигляді схеми, демонструє різні терези.
Після цього потрібно підвести учнів до того, що необхідно мати одиницю вимірювання маси. Виклавши на стіл гирю 1 кг і два предмети (наприклад, пакети з борошном), маса одного з яких трохи більша від 1 кг, а іншого — трохи менша від 1 кг, вчитель запитує учнів: маса якого предмета найбільша? Маса якого предмета найменша? Як розв'язати цю задачу з допомогою терезів? Діти встановлюють, що необхідно порівняти масу одного предмета, а потім іншого предмета з масою гирі. Вчитель уводить одиницю маси — 1 кг, ознайомлює з гирями 2 кг, 3 кг і 5 кг. Учні з допомогою цих гир вимірюють масу різних предметів (заздалегідь їх добирає вчитель).
У 3 класі школярі ознайомлюються з новою одиницею маси — грамом. Конкретне уявлення про грам діти отримують під час безпосереднього споглядання та користування набором важків (1 г, 5 г, 10 г, 100 г, 200 г, 500 г). Щоб створити в учнів конкретні уявлення про такі одиниці маси, як центнер і тонна, треба навести приклади маси різних предметів. Наведемо деякі з таких прикладів:
Маса 100 л води 1 ц Маса двох мішків картоплі (приблизно) 1 ц Маса одного кубічного метра води 1т Маса з повним навантаженням автомобіля "КрАЗ-257" 12 т Жива маса слона до 8 т
Поступово учні засвоюють таблицю одиниць маси напам'ять.
1 г = 1 000 кг 1 ц = 100 кг 1 кг = 1 000 г 1 т = 10 ц
12 кг 567 г + 1 кг 433 г, 15 т – 8 ц, 2 т 5 ц7,
Місткість сипких та рідких речовин прийнято називати об’ємом. Учитель з’ясовує, чи відомо учням, якими мірами вимірюють молоко, керосин, бензин, олію, взагалі рідини. Дітям пропонується порівняти місткість різноманітних посудин. Спочатку порівняння здійснюється «на око» (тут пропонуютьсядля порівняння посудини, які різняться за своїм об’ємом дужеяскраво). Але потім учням пропонується порівняти об’ємипосудин, про які «на око» сказати неможливо: яка з них має більший об’єм. При порівнянні посудин за об’ємом міркувати можна так: треба обрати одиницю вимірювання об’єму, наприклад банку, що містить 1 літр; банкою наливаємо воду вкожну посудину і підраховуємо число літрів, що міститься вкожній посудині; порівнюємо отримані іменовані числа, і робимо висновок. Таким чином, одиницею об’єму є 1 літр. Вчитель показуєлітрову кружку, літрову склянку, літрову банку, ковш тощо. Переливаючи воду з літрової банки в кружку з кружки в склянку, а потім в кожну посудину, учні впевнюються в тому що в усіх цих посудинах міститься однакова кількість води – 1 літр. Далі учні вчаться серед інших посудин відшукувати посудини, місткість яких 1 літр. Необхідно познайомити з об’ємом більше 1 літра (чайник, каністра, відро, бідон…). Потім учні вчаться вимірювати об’єм посудин та відміряти задану кількість літрів. Важливо вчити дітей визначати об’єм посудин на око. Учні повинні знати об’єм стандартних посудин: банки, об’ємом 1 л, 2 л, 3 л, 5 л; відра – 8 л, 10 л, 12 л. Одиниця вимірювання об’єму – 1 літр застосовується при розв’язуванні сюжетних задач.