72.Соціальна нерівність

Соціальна нерівність — положення в суспільстві, коли окремі соціальні групи мають різний соціальний статус, належать до різних суспільних класів або соціальних кіл. До аспектів соціальної нерівності належить правова нерівність, обмеження свобод, майнова нерівність, нерівність щодо доступу до освіти, медичного обслуговування тощо.

Соціальна нерівність може бути закріплена правовими нормами, що діють у суспільстві, або ж мати в своїй основі традиції. До типів соціальної нерівності належать нерівність за гендерною, расовою, кастовою, віковою ознаками.

Це пов’язано з різницею між колективною і індивідуалістичною спрямованістю соціальних груп. Існує велика інерція ставлення до багатих людей як до людей, які в принципі вороже налаштовані до людей як таких, починаючи від української дореволюційної класики і закінчуючи радянським періодом. Ця інерція продовжує існувати. Вона така динамічна, але існує.

Суб’єктивно людина, яка вважає свій заробіток недостатнім, завжди порівнюється або з якоюсь міфологемою, або з якимись ближчими прикладами.

73.Соціальна стратифікація

Соціальна структура сучасного українського суспільства залежить від спрямування сутності соціальних трансформацій, суть яких — у зміні функціональних зв'язків у суспільстві. Її основу становлять:

1.міна суспільної форми всіх основних соціальних інститутів — економічних, політичних культурних, освітніх; глибокий суспільний переворот і реформування тих соціальних засад і регуляторів, що формують соціальну структуру

2.Трансформація соціальної природи основних компонентів соціальної структури — класів, груп і спільнот; відновлення їх як суб'єктів власності й влади; поява економічних класів, верств і страт з відповідною системою соціальних конфліктів і суперечностей.

3.Ослаблення існуючих у суспільстві стратифікаційних обмежень. Поява нових каналів підвищення статусів, посилення горизонтальної та вертикальної мобільності українців.

4.Активізація процесів маргіналізації.

Структура українського суспільства, зазнавши помітних змін порівняно з радянським часом, досі зберігає багато його рис. Для її істотної трансформації необхідне системне перетворення інститутів власності й влади, що триватиме багато років. Стратифікація суспільства буде й надалі втрачати стабільність і однозначність. Межі між групами і верствами стануть прозорішими, виникне безліч маргінальних груп з невизначеним чи суперечливим статусом. На перший погляд, ця тенденція нагадує розмивання соціально-класової структури в сучасних західних суспільствах, але, на думку дослідників, ця подібність формальна.

74.Роль середнього класу в соціально політичному розвитку.

Роль середнього класу полягає у соціальному новаторстві, що розгортається у сферах підприємництва, перетворенні соціальних інститутів, оновленні ідеології й культури, формуванні структур громадянського суспільства. У повсякденній діяльності середні верстви освоюють, коригують, формують у власних інтересах нові правила організації суспільного життя. Сутність інноваційного вкладу середнього класу в розвиток суспільства в соціальному плані полягає у становленні особистості, орієнтованої на індивідуальну самостійність, на вільну самовизначеність у соціальному просторі, на відповідальність за власну долю. Дослідження показали, що найістотніше на представників середнього класу задля застосування новацій у професійній діяльності впливають такі фактори: інтерес до нового (58%), можливість економії часу (45%), прагнення до професійного та інтелектуального росту (43%). Це характеризує середній клас України як генератора інноваційного розвитку країни

Середній клас є основним платником податків, що значно впливає на споживчу політику та розвиток внутрішнього ринку, створює потужний інвестиційний ресурс. Він бере активну участь у громадському та політичному житті країни.