19.Генезис соціальної держави та характеристика її етапів

Людство пройшло довгий шлях у своїй історії, доки соціаль­ні функції держави набули масштабного характеру і стали домінуючими. Власне, і соціальна політика як напрямок діяльності держави і сама соціальна держава — явища досить молоді. Перші слабкі ознаки того, що сьогодні характерно для сучасних соціальних держав, можна спостерігати лише наприкінці XIX століття.

Починаючи з античності, європейська цивілізація пройшла кіль­ка етапів у своєму розвитку.

Перший етап можна позначити як етап політичної держави. Це період античних міст-полісів, у яких домінувала політична сфера життя.

Другий етап характерний для періоду середньовіччя, коли на перше місце в діяльності держави вийшли релігійно-ідеологічні функції, пов’язані з узаконюванням, поширенням і підтримкою релігійно-церковних догматів і норм у житті суспільства. Це період держави релігійної.

Промислова революція та її наслідки — бурхливий розвиток капіталістичних відносин, укрупнення ринків, створення масштабних фінансових інститутів — зумовили необхідність висунути економічну політику на перший план у діяльності держави. Цей період можна назвати економічним. Результатом функціонування економічних держав з’явилися, з одного боку, їх бурхливий розвиток у промисловому, технологічному, фінансовому плані, але з іншого, — рідка соціальна і матеріальна диференціація суспільства, загострення соціальної напруженості і невдоволення серед масових груп населення. Держава була вимушена взяти на себе функцію підтримки й підвищення рівня соціальної справедливості в суспільстві та створення рівних умов для розвитку всіх соціаль­них груп і громадян суспільства.

У результаті в першій половині XX століття в багатьох країнах Європи починають поступово формуватися ознаки соціальної держави, а економічна доцільність поступово починає розглядатися крізь призму соціальної доцільності і соціальних цінностей.

20.Основні моделі соціальної держави та проблеми її вибору в Укр.

Моделі Т. Тілтона та Н. Ферніса, виділили три моделі соціальної держави:

-«Позитивна держава соціального захисту»— орієнтована на зрівняння шансів на добробут усіх громадян, забезпечення та гарантування «рівних можливостей». Соціальне забезпечення базується на індивідуалізмі та захисті корпоративних інтересів.

-«Держава соціальної безпеки» — на додаток до забезпечення рівних шансів громадян створює умови повної зайнятості та гарантує всім громадянам без винятку отримання доходів не нижче прожиткового мінімуму.

-«Соціальна держава загального добробуту»— забезпечує повну зайнятість, згладжує різнию в доходах усього населення, створює численні постійні державні та громадські соціальні служби. Соціальна політика спрямована на створення рівних життєвих умов для всіх членів суспільства.

Моделі В. Намчука виділяє патерналістську, корпоративістську та етатистську моделі соціальної держави.

-Для патерналістської моделі характерне намагання досягти ефективності, використовуючи фонди на забезпечення тих членів суспільств, які найбільше потребують допомоги. Вона відрізняється низьким рівнем участі держави у вирішенні соціальних проблем.

-Корпоративістській моделі притаманна законодавчо закріплена співучасть державних і громадських структур у вирішенні проблем індивіда, групи, общини.

-Етатистська модель орієнтована на централізовану, дорогу систему соціального забезпечення, значну державну участь у соціальному обслуговуванні

Моделі В. Гойтмана виділяє чотири типи соціальної держави:

-мегалітарний — усі члени суспільства отримують рівні блага, а отже, в економічному сенсі всі є рівними;

-роулсіанський тип, при якому справедливою є така диференціація доходів, яка допускає відносну економічну нерівність лише тоді, коли вона сприяє досягненню вищого рівня життя незаможних членів суспільства

-утилітарний тип передбачає максимізацію його загальної корисності для всіх членів суспільства. Інакше кажучи, більшу частину суспільного багатства повинен отримувати той, хто є більшою мірою здатний приносити користь;

-тип соціальної держави, орієнтованої на класичну модель ринку.