Список використаних джерел

1. Інформаційна довідка щодо історії співпраці з Міжнародним валютним фондом. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http:// ww.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=385387 &cat_id=353172.

2. Доліновська О.Я. Співпраця України з Міжнародним валютним фондом та перспективи розвитку економіки держави [Електронний ресурс] / Доліновська О.Я. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1401

3. Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org.

4. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Державний комітет статистики України / За ред. О. Г. Осауленка. – К. : Консультант, 2011. – 567 с.

5. Мокій А.І. Міжнародні організації. Навч. посіб. / Мокій А.І., Яхно Т.П., Бабець І.Г. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 280 с.

6. Дуб А.Р. Вплив співпраці з Міжнародним валютним фондом на фінансову безпеку України / Дуб А.Р. // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013 – Вип.23.14 – С.287-293.

УДК 656 (477)

Якимчук Б.О.

Луцький національний технічний університет

Проблеми та перспективи розвитку транспортної системи україни в умовах її інтеграції у транспортні структури європи

У статті досліджено проблеми міжнародних транспортних мереж України та ЄС, запропоновано шляхи їх вирішення та розглянуто перспективи розвитку транспортної системи України в умовах її інтеграції у транспортні структури Європи.

B. Yakymchuk

PROBLEMS AND PROSPECTS OF UKRAINE TRANSPORT SYSTEM IN TERMS OF ITS INTEGRATION IN THE TRANSPORT STRUCTURE EUROPE

In the article investigates the problem of international transport networks Ukraine and the EU, the ways to solve them and the prospects of development Ukraine's transport system in terms of its integration in the European transport structure.

Якимчук Б.О.

Проблемы и перспективы развития транспортной системы украины в условиях ее интеграции в транспортные структуры европы

В статье исследованы проблемы международных транспортных сетей Украины и ЕС, предложены пути их решения и рассмотрены перспективы развития транспортной системы Украины в условиях ее интеграции в транспортные структуры Европы.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Транспорт є першою необхідністю для пересічних громадян, а також являється найважливішою ланкою у сфері економічних відносин. Транспорт – сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше. Поняття «транспорту» містить в собі кілька аспектів, які можна поділити на: інфраструктуру, транспортні засоби та керування. Транспортний сектор України – це значний і важливий сегмент для економіки країни, адже ефективна та злагоджена робота цілої транспортної системи являється рухомою силою для загального розвитку країни [3].

Існуюча конкуренція на ринку транспортних послуг, вимагає все нових підходів до розвитку транспортних відносин, створенню нових технологій та підвищенню якості послуг. Відсутність централізованого управління не дає можливості для комплексного розвитку всіх видів транспорту, а також складського, термінального та інших видів господарства [3].

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми.

Теоретичним та практичним аспектам розвитку світової транспортної системи та національних транспортних систем країн світу присвячені дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних науковців: В. Білозубенка, Б. Буркинського, В. Вінникова, С. Євсєєва, О. Єдіна, О. Котлубая, В. Креймера, А. Кульмана, С. Пирожкова, К. Плужнікова, Д. Прейгера, М. Примачева, А. Рибчука, П. Самуєльсона, П. Сьоміна, Ю. Цвєтова, О. Чернеги, Ю. Щєрбаніна та ін.

Разом із тим, незважаючи на значну увагу до проблем функціонування сучасних транспортних систем, багато питаньрозвитку транспортної системи залишаються недостатньо дослідженим. Об’єктивна необхідність подальшої розробки й удосконалення теоретико-методичних та практичних основ розвитку транспортної системи України з урахуванням тенденцій та змін, що відбуваються у світовому господарстві в умовах глобалізації, обумовила актуальність теми дослідження, визначила його мету, завдання та зміст.

Цілі статті. Метою статті є виявлення та дослідження проблеми міжнародних транспортних мереж України та ЄС, пошук шляхів їх вирішення та перспектив розвитку транспортної системи України в умовах її інтеграції у транспортні структури Європи.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Транспорт – найважливіша ланка у сфері економічних відносин. Він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв’язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами. Транспорт є необхідною умовою виникнення і розвитку інтенсивного обміну товарами між окремими територіями, що беруть участь у цьому поділі. Розширення територіального поділу праці, його удосконалення і саме виникнення нових, більш ефективних форм значною мірою залежить від рівня розвитку транспорту.

На сьогоднішній день в Україні сформована відповідна нормативно-правова база для розвитку транспортних мереж та співробітництва з іншими державами, що сприяє інтеграційним процесам в Україні на регіональному рівні, основу якої складає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання та управління у сфері транспорту та дорожнього господарства» [1].

Рівень розвитку транспортної системи держави – одна з найважливіших ознак її технологічного процесу. За умови інтеграції до європейської та світової економіки, потреба у високо розвинутій транспортній системі дедалі посилюється – вона має стати базисом для ефективного входження України до світового співтовариства та зайняти в ньому місце, яке б відповідало рівню успішної держави. Протягом останніх років транспортна галузь України зазнала суттєвих змін і на даний момент знаходиться в активній стадії переформування [2].

У таблиці 1 подано основні проблеми транспортної системи України та шляхи їх вирішення щодо ЄС. Світова транспортна система характеризується досить неоднорідною інституціональною та соціальною структурою. Її стан у значній мірі визначається економічною потужністю національного капіталу та змінами у характері перевезень. Вона включає приватні, державні та змішані компанії. Держава у значній мірі курує розвиток національних транспортних систем, оскільки транспорт є матеріально- та енергомістким сектором економіки з довготривалим інвестиційним циклом та високим рівнем фізичного та морального зношення.

Важливу роль у здійснення міжнародних перевезень відіграють міжнародні транспортні коридори. Міжнародні транспортні коридори (МТК) – транспортні артерії і сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації. Транспортні коридори виконують роль кровоносних судин у світових інтеграційних процесах.

На даний час нагальним питанням для транспортної галузі України є інтеграція національної транспортної системи в світову, утвердження країни як транзитної з метою залучення додаткових обсягів перевезень та валютних надходжень, скорочення транспортних витрат, наближення до міжнародних стандартів перевезень, енергетичних та екологічних показників роботи транспорту і збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному ринку транспортних послуг.

Таблиця 1

Основні проблеми транспортної системи України та шляхи їх вирішення в контексті її інтеграції до європейської транспортної системи

Вид транспорту	Основні проблеми	Шляхи вирішення
Залізничний	-приведення ширини української залізничної колії (1524 мм.) до європейського зразка (1435 мм.) як у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та ін.; -необхідно будівництво швидкісних магістралей (200-300 км за год); -значна частина інфраструктурних об’єктів застаріла (вокзали, станції)	-необхідні реконструкцнія і переоснащення; -часткове перепрофілювання; - поступове згортання надлишкових і будівництво нових потужностей
Морський	-значний моральний і фізичний знос суден і портового устаткування; -портова інфраструктура не розрахована на нові технології портових робіт	-розробка нових проектів щодо покращення ситуації
Річковий	-застаріла матеріально-технічна база; -невисокий рівень механізації перевантажувальних робіт; -значний фізичний і моральний знос суден; -мала частка запечатаних вантажів у загальному їхньому обсязі, недостатні обсяги перевезень із використанням системи «буксир-штовхач/баржа»	-ефективне використання ресурсів; -запозичення і використання іноземного досвіду; -залучення інвестицій
Автомобіль-ний	-швидкість пересування; -навантаження на вісь; -забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв'язку	-запровадження нових логістичних центрів (або вдосконалення старих)
Повітряний	-комплектація парку літаків їх конкурентоздатними типами; -будівництво і реконструкція об'єктів авіаційно-виробничої інфраструктури (у першу чергу, злітно-посадочних смуг); -структурна реорганізація керування авіаційним транспортом у напрямку створення конкурентного середовища усередині галузі	-налагодження системи постачання; -узгодження земельних тарифів

Одним із шляхів вирішення даної проблеми вбачається використання передових технологій та ефективних транспортних засобів, що найбільш повно відповідають умовам перевезень, на базі участі у створенні та модернізації міжнародних транспортних коридорів (МТК). Критська конференція проходила в рамках Європейського співтовариства і визначила такі транспортні коридори (табл. 2).

Таблиця 2

Транспортні коридори

Назва	Характеристика
Коридор № 1	Гельсінкі — Таллінн — Рига — Каунас і Клайпеда — Варшава і Гданськ;
Коридор № 2	Берлін — Познань — Варшава — Берестя — Мінськ — Смоленськ — Москва — Нижній Новгород;
Коридор № 3	Брюссель — Ахен — Кельн — Дрезден — Вроцлав — Катовіце — Краків — Львів — Київ;
Коридор № 4	Дрезден/Нюрнберг — Прага — Відень — Братислава — Дєр — Будапешт — Арад — Бухарест — Констанца/Крайова — Софія — Салоніки — Пловдив — Стамбул;
Коридор № 5	Венеція — Трієст/Копер — Любляна — Марибор — Будапешт — Ужгород — Львів — Київ;
Коридор № 6	Гданськ — Катовіце — Жиліна, західна гілка: Катовіце — Брно;
Коридор № 7	Дунайський (водний); (Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна)
Коридор № 8	Дуррес — Тірана — Скоп'є — Бітола — Софія — Димитровград — Бургас — Варна;
Коридор № 9	Гельсінкі — Виборг — Санкт-Петербург — Псков — Москва — Калінінград — Київ — Любашівка/Роздільна — Кишинів — Бухарест — Димитровград — Александруполіс;
Коридор №10	Зальцбург — Любляна — Загреб — Бєлград — Ніш — Скоп'є — Велес — Салоніки.

Отже, 4 з цих 10 МТК – № 3, № 5, № 7, № 9 – проходять територією України.

Україна веде активну політику підтримки європейських ініціатив за МТК, пропонує свої варіанти коридорів Європейському співтовариству.

Висновки. Транспорт є найважливішою та найпотужнішою галуззю будь-якої країни світу. Він виконує в державі економічні, культурні та соціально-політичні функції. Транспорт є органічною ланкою кожного виробництва, проводить безперервну й масову доставку всіх видів сировини, палива й продукції з пунктів виробництва в пункти споживання, а також здійснює поділ праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва і вимагає до себе особливої уваги і підтримки з боку держави.