Список використаних джерел

1. Базелевич В.Д. Мікроекономіка : Підручник / За ред. В.Д. Базелевича. – 2-ге видання, пререроб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 679 с.

2. Должанський І.В. Управління потенціалом підприємства / Должанський І.В. – К. : Центр навчальної літератури, 2006 – 326 с.

3. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства : формування та оцінка : навч.посібн. / Н.С. Краснокутська. – К. : ЦНЛ, 2005. – 352 с.

4. Міценко Н.Г. Ресурсний потенціа підприємства: сутність структура, стратегія використання / Н.Г. Міценко, О.І. Кумечко // Економіка, планування і управління галузі. – 2010. – № 20.9. – С. 193-198

5. Миско К.М. Ресурсный потенциал региона (теоретические и методологические аспекты исследования) / Миско К.М. – М. : Наука, 1991. – 94 с.

6. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства : Структурно-логічний навч. Посібник / С.Ф. Покропивний. – К. : КНЕУ, 2001. – 457 с.

7. Сердак С.Е. Принципи ефективного управління ресурсами суб’єктів господарювання / С.Е. Сердак // Академічний огляд. – 2008. – № 2. – С. 83-88.

8. Терещенко І.С. Ресурсний потенціал підприємства: функції та структура / І.С. Терещенко // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2012. – Вип.2 (58). – С. 191-196.

9. Ушакова Н.М. Економіка торгівельного підприємства : Підручник для вузів / Під ред. проф. Н.М. Ушакової. – К. : Крещатик, 1999.

10. Чумаченко М. Г. Розвиток системи обліку на принципах інформатики і кібернетики / М.Г. Чумаченко, М.С. Пушкар // Удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту як складової інформатизації суспільства : Матеріали міжнар. міжвуз. наук.-практ. конф. (Тернопіль –Мукачево – 2004). – Тернопіль, 2004. – С. 5-11.

11. Цимбалюк Л.Г. Формування та управління витратами виробництва / Л.Г. Цимбалюк, Н.П. Скригун, Л.І. Антошкіна. – Донецьк : Юго-Восток, 2009. – 240 с.

УДК 338.246

Міщук Д.В.

Луцький національний технічний університет

Наслідки впливу світової фінансової кризи на валютну політику країн

У статті досліджується передумови, причини, ймовірність та масштаби другої хвилі світової фінансової кризи та можливі наслідки на валютну політику країн та Україну зокрема.

D. Mishchuk

THE GLOBAL FINANCIAL CRISIS

IN THE FOREIGN EXCHANGE POLICY OF THE COUNTRY

The article examines the preconditions, causes, probability and magnitude of the second wave of the global financial crisis and the possible implications for monetary policy of countries and Ukraine in particular.

Мищук Д.В.

Влияние мироВого финансовОго кризиса на валютную политику государств

В статье исследуется предпосылки, причины и масштабы второй волны мирового финансового кризиса и возможны последствия на мировую валюную систему та Украину в часности.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями.

Посилення процесів глобалізації міжнародних фінансових ринків обумовлюють високий рівень взаємозалежності світових фінансових центрів та їх вплив на фінансові системи національних держав.

Виникнення та поширення кризових процесів на світових фінансових ринках створюють реальні загрози національним фінансовим системам, що вимагає розробки адекватних та ефективних механізмів протидії та захисту вітчизняного фінансового ринку.

Актуальність дослідження сучасних тенденцій розвитку світової фінансової системи обумовлена новітніми процесами як у світовому господарстві в цілому, так і у його фінансовому секторі, зокрема. Сама фінансова діяльність стає дедалі інтегрованішою. Ті фінансові сфери, які раніше відзначались чіткою індивідуальністю (фінансові ринки, банківська справа, управління фінансовою діяльністю корпорацій, портфельне інвестування), все більш стають інтегрованими, завдяки введенню нових фінансових інструментів, інноваційної фінансової техніки і багатонаціонального, багатодисциплінарного підходу до прийняття рішень із питань фінансового управління.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми.

Важливу роль у дослідженні проблематики трансформації та формування світової фінансової системи відіграють праці вітчизняних та зарубіжних вчених: В. Андрущенка, О. Білоруса, С. Боринця, В. Будкіна, О. Гаврилюка, А. Гальчинського, В. Геєця, А. Даниленка, Л. Кістерського, В. Клочка, А. Мецлера, К. Оме, Дж. Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стігліца, Я. Тінбергена, Дж. Тобіна, І. Трахтенбергга, Ст. Фішера, Дж.М. Флемінга, М. Фрідмена.

Однак, на сьогоднішній день не виділено чітких загроз, які створює світова фінансова криза для вітчизняної фінансової системи. Окрім того, не запропоновано реальних механізмів нівелювання негативних наслідків світової фінансової кризи на національну економіку та її фінансовий сектор зокрема.

Цілі статті. З огляду на це, постає завдання дослідження причин та масштабів другої хвилі світової фінансової кризи.

Тобто, цілями дослідження є виявлення можливих наслідків кризових процесів на міжнародних фінансових ринках та потенційних загроз, які вони несуть для вітчизняної фінансової системи.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Сьогодні світу загрожує друга хвиля кризи. Якщо перша хвиля була результатом банкрутства банків США, то другу фахівці пов’язують із банкрутством цілих держав у Європі. Насамперед, це стосується Греції, а також Італії, Іспанії та Португалії.

Визначальною рисою сучасного розвитку світової фінансової системи є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік. Однією з найяскравіших форм прояву глобалізаційних процесів є вибухоподібне зростання масштабів світового фінансового ринку, фінансових трансакцій, що здійснюються між різними суб'єктами світогосподарських зв'язків.

Якщо у 1978 р. щоденний обсяг операцій із купівлі продажу іноземних валют становив 15 млрд дол США, у 1992р. - 880 млрд дол, то у 2006 р. цей показник збільшився до 2-3 трлн дол. США. Сьогодні щорічний обсяг міжнародної торгівлі сягає – 25 трлн дол.США, щоденний обсяг валюто-обмінних операцій складає 3-4 трлн дол. США, тобто, річний показник 700-800 трлн дол. США [3].

Особливою рисою світової фінансової системи є висока ліквідність, яка забезпечує можливість швидкого залучення достатньої кількості фінансових засобів у різних формах та на вигідних умовах не тільки на наднаціональному, але й на міжнародному рівнях.

Розвиток інформаційних технологій ще сильніше вплинув на середовище світової фінансової системи. Глобальна сітка інтернет-торгівлі та розрахунків перетворила світовий фондовий і валютний ринок на єдиний глобальний фінансовий простір. Ділові операції у віртуальному просторі здійснюються цілодобово.

Деякі дослідники називають процес глобалізації фінансового ринку – фінансовою революцією, яка знайшла свій прояв тоді, коли система фінансових ринків почала функціонувати на світовому рівні.

Можливість безпосередньо впливати на динаміку ринків мають великі портфельні інвестори-нерезиденти. Основний інтерес яких спрямований на короткотермінові вкладення в країні (регіоні) розміщення капіталу при володінні зіставними фінансовими ресурсами порівняно з розмірами ринку-мішені. Такі інвестори-спекулянти приймають на себе значні короткі позиції (тобто, продаж активів) в ослабленій валюті, використовуючи для цього угоди типу спот, форвард, опціон та ін. Зростання внутрішнього ринку обумовлюється переважно, а інколи й виключно, за рахунок зовнішніх ресурсів.

Особливо небезпечна олігополія в структурі портфельних інвесторів, коли після «розігріву» ринку при закінченні гри на підвищення цін, фіксується отриманий прибуток, а потім активна гра на зниження через міграцію (втечу) капіталу за межі країни дозволяє отримувати додатковий прибуток від шоків, викликаних падінням вартості фінансових активів на нестабільному ринку. Зменшення попиту має місце на різних сегментах: ринках акцій, депозитарних розписок, державних і корпоративних облігацій.

Поки має місце тренд зростання світової економіки і ринків, спекулянти грають на підвищення цін. А ажіотаж спекуляцій на підвищенні цін у кульмінаційній точці змінюється панікою при їх падінні, і часто дуже швидкий перехід від зростання ринків до їх падіння є початком фінансової кризи.

Основну роль у цьому процесі відіграла зміна світової валютної системи, криза Бреттон-Вудської валютної системи та введення стандарту СДР, зняття бар’єрів по прямих і портфельних міжнародних інвестиціях, розвиток зв’язку і комп’ютерних технологій, поява нових похідних фінансових інструментів, зниження інвестиційних ризиків внаслідок підвищення відкритості конкретних компаній і загальної державної системи в країнах-одержувачах капіталу.

У світових наукових колах та серед політиків давно поширилася думка, що із запровадженням у світову фінансову систему дериватів, які дають змогу відкладати виконання нинішніх угод на будь-який невизначений час у майбутньому, в неї було закладено елементи невизначеності й великого ризику. Ірраціональний «дух звіра» (Дж. Кейнс) дістав можливість реалізовувати себе в живильному середовищі нинішньої фінансової спекулятивної системи, що є своєрідним тоталізатором для небагатьох спритних гравців фінансового ринку.

Специфіка інтеграції в світовий фінансовий ринок країн, що розвиваються обумовлена тим, що рівень розвитку їх національної фінансової системи поступається розвинутим країнам світу. Тому процес глобалізації для цих країн пов’язаний не тільки з позитивними моментами, але і з ризиками. Це стосується і України.

Ставлячи на противагу глобалізації гегелівський «світовий дух», який розглядається як суб’єкт, що діє підсвідомо, не усвідомлюючись окремими індивідами, та реалізовується через їхню діяльність здійснюючи світову історію, можна стверджувати, що:

• прямі іноземні інвестиції втрачатимуть свою роль, оскільки відбуватимуться процеси зрівняння прибутку;

• зрівняння прибутків – головне протиріччя всієї економіки, в основу якої закладено отримання максимального прибутку, конкуренція та зменшення витрат;

• збільшення ролі портфельних інвестицій, які зменшуватимуть ризик невдачі на світовому фінансовому ринку, що в свою чергу залишатиме на арені тільки країни, які будуть мати достатню кількість акцій для покриття збитків;

• зникнуть як такі митні бар’єри, що покличе за собою збільшення частки експорту та припливу економічних ресурсів, які використовуватимуться неефективно;

• виникає загроза існування світової фінансової системи.

Розвиток економіки відбувається циклічно, тому можна припустити, що прагнення до отримання прибутку задля власних потреб («дух звіра», «світовий дух»), створить передумову краху світової фінансової системи.

Кількість банкрутств фінансових установ, масштаби втрат та падіння фондових ринків по всьому світу дають підстави стверджувати, що людська спільнота опинилась на межі найбільшої з часів Великої депресії 30-х років ХХ ст. фінансової катастрофи. Як зазначив колишній голова Федеральної резервної системи Алан Грінспен: «такі потрясіння на фінансових ринках трапляються раз у 100 років».

Проблеми в американській економіці бумерангом вдарили по всіх країнах світу і особливо по фінансових системах. Інвестори в паніці залишають Emerging markets (ринки, що розвиваються) розпродаючи національні акції та облігації, переводячи їх в долари США та купуючи американські облігації – цінні папери з найменшим рівнем ризику.

З огляду на високий рівень залежності вітчизняного фінансового ринку від нерезидентів, втрати інвесторів є катастрофічні. Зокрема, у 2008 р. український фондовий ринок лідирував у світі за обсягами втрат, якщо станом на 15.01.2008 р. індекс ПФТС був на рівні 1208,61 одиниць, то вже у березні 2009 р. він становив менше 200 одиниць, тобто падіння склало більш, ніж 6 разів або 83,44 %. Нагадаємо, що в часи Великої депресії американський фондовий ринок впав на 80 %.

Зростання вартості фінансових ресурсів та брак ліквідності на міжнародних фінансових ринках зумовило зменшення кредитних ресурсів у вітчизняній банківські системи. В результаті цього почали виникати проблеми з ліквідністю у багатьох вітчизняних банків, що спричинило підвищення відсоткових ставок, як наслідок зменшення обсягів кредитування, що зумовило охолодження споживчого ринку та сфери будівництва.

Крім того, дуже великими залишаються наші зовнішні борги. А для того, щоб їх погасити, їх треба рефінансувати. Для цього нам потрібен доступ до світових ринків капіталу. Плюс на початку року українські позичальники почали виходити на зовнішній ринок та залучати кредити, що також дозволяло підтримувати українську економіку. Якщо ж проблеми на світових фінансових ринках поглиблюються, то це означає негативні перспективи для залучення коштів українськими позичальниками.

Проблеми Греції та інших європейських країн також можуть негативно вплинути на співпрацю України з МВФ. Два роки тому, коли ми домовлялися про кредити з МВФ, ми були одними з перших позичальників. Тоді у МВФ був надлишок кредитних коштів, які потрібно було кудись вкладати. Тож на той час у нас була відносно позитивна переговорна позиція. Тепер же, коли гроші потрібні Греції та іншим європейським країнам, враховуючи принцип рівності умов, нам доволі важко буде обґрунтувати необхідність виставлення Україні більш гнучких умов, ніж європейським країнам.

Для запобігання розгортання кризових процесів у фінансовому секторі та національній економіці загалом Уряд та Національний банк України (НБУ) повинні вжити таких заходів:

• НБУ повинен відійти від практики стиснення грошової маси в обігу задля стримування інфляційних процесів, оскільки інфляція в Україні носить переважно зовнішні причини, зумовлені ціновими шоками на світових товарних ринках. В умовах складності залучення українськими банками зовнішніх фінансових ресурсів подальше обмеження грошової пропозиції центральним банком, ще в більшій мірі поглибить кризові процеси у фінансовому секторі. Тому НБУ слід збільшити грошову ліквідність на вітчизняному фінансову ринку, як це зробили провідні центральні банку світу.

• Уряд та зокрема Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку повинні вжити ряд заходів, спрямованих на призупинення обвалу вітчизняного ринку цінних паперів – від тимчасового призупинення торгів до виділення державних коштів на купівлю найбільш недооцінених акцій українських емітентів.

• На законодавчому рівні слід вжити тимчасових заходів, спрямованих на підтримку вітчизняної будівельної індустрії, яка опинилась в найбільш кризовій ситуації за останнє десятиліття, шляхом помірного зменшення загального рівня оподаткування та пільгового виділення земельних ділянок.

Щодо того, як нинішня криза може вплинути на Україну існують два аспекти. Перший із них – економічний: через споріднення та тісний зв’язок економік країн Єврозони складна ситуація негативно впливає на український експортний потенціал. Плюс падіння євро означає, що наші продукти стали менш конкурентоспроможними, ніж вони були раніше. Однак якщо наші проблеми обмежаться тільки цим, то негативний вплив на українську економіку буде незначним.

Висновки. Таким чином, звичайно, спостерігатиметься негативний вплив складної економічної ситуації в світі на зростання української економіки, але їй все ж таки вдається зростати, тому що у нас не друга хвиля кризи, а певні перебої у виході з першої. І поки що масштаби нинішньої кризи набагато менші, ніж масштаби попередньої.