Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
всесвітня історія ДЕК .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
222.03 Кб
Скачать

Селянська війна у Німеччині

У 1522 р. першими хто виступив проти «попів» були загони німецьких рицарів, яких очолював Ульріх фон Гуттен. Проте цей виступ був придушений. Уже в 1524 р. спалахнули нові виступи, які переросли у Селянську війну (1524–1525 рр.), що охопила всю Південно-Західну й Середню Німеччину. Центром повстанського руху стало місто Мюльгаузен. Очолив цю боротьбу Томас Мюнцер (1489–1525). Він обвинувачував Лютера в нерішучості й закликав до активної збройної боротьби, з метою встановлення «царства Божого» на землі. Основною селянською програмою було«12 статей», в якій селяни вимагали повернути загарбані дворянами землі й пасовища, скоротити панщину й оброк, знищити особисту залежність. Вони виступали також проти сплати церковної десятини, наполягали на праві самим обирати священика. Але у вирішальній битві під Франкенгаузеном війська імператора й найманці розбили повсталих селян. Мюнцер потрапив у полон, а згодом був вбитий.

Зародження протестантизму і укладання миру

У 1529 р. на рейхстазі в м. Шпрейє імператор Карл V зажадав суворого дотримання католицького віросповідання на всій території Священної Римської імперії. Але 5 князівств і 14 міст висловили свій протест. З цього часу прихильників Реформації стали називати протестантами.

У 1530 р. соратник Лютера Філіпп Меланхтон вручив імператору документ під назвою «Аугсбурзьке віросповідання». У ньому були викладені основи лютеранства, зокрема, главою церкви замість папи ставав князь, зберігалися тільки два таїнства – хрещення і причастя та ін. Але Карл V відхилив документ і почав війну проти лютеран. Завершилась вона у 1555 р. підписання Аугсбурзького релігійного миру. Імператор визнав рівноправність католиків і лютеран. Був закладений основний принцип: «Чия влада, того й віра»,згідно з яким кожен князь міг вводити у своїх землях таку релігію, якої дотримувався сам.

Контрреформація

Папський Рим вів активну боротьбу із протестантами. Система заходів спрямованих на припинення і виколення реформаційних ідей і рухів, отримала назву Контрреформація. Почалось творення нових орденів. Одним із таких був Орден єзуїтів або «Товариство Ісуса», заснований у 1534 р.  Ігнатієм Лойолою (1491–1556), а офіційно затверджений Папою Павлом ІІІ у 1540 р. Головним завданням «Товариства Ісуса» було зміцнення католицької церкви в боротьбі з єрессю. В ордені панувала жорстока сувора дисципліна. Очолював орден вибраний генерал («чорний Папа»). Єзуїти не носили чернечого одягу, у них не було монастирів. Щоб здобути більше прихильників і віруючих, орден звертав увагу на освіту. По всій Європі відкривалися єзуїтські школи. У боротьбі з єретиками практикувались також різні не законні методи: шпигунство, залякування, а інколи навіть вбивство.

Велике значення в історії церкви мав Тридентський собор (1545–1563) скликаний в 1545 р. папою Павлом ІІІ у місті Тренто. Засідання Собору з перервами тривало 18 років. Собор затвердив верховну необмежену владу папи у Всесвітній церкві та його непогрішність, засудив учення Лютера й Цвінглі. Проте папству довелося скасувати продаж індульгенцій.

Основні дати:

1517 р. – опублікування Мартіном Лютером «95 тез». 1522 р. – виступ німецьких рицарів на чолі з Ульріхом фон Гуттеном. 1523 р. – програма церковних реформ Ульріха Цвінглі. 1524–1525 рр. – Селянська війна на чолі Томасом Мюнцером. 1530 р. – «Аугсбурзьке віросповідання». 1536 р. – прибуття до Женеви Жана Кальвіна. 1540 р. – створення Ордену єзуїтів («товариство Ісуса»). 1545–1563 рр. – Тридентський собор. 1555 р. – Аугсбурзький релігійний мир.